Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1410/25
11 лютого 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20.11.2024 у справі №758/14598/24 в рамках кримінального провадження №12024100070001658 від 12.07.2024 на майно ОСОБА_4 , яким є:
- земельна ділянка із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723090673245);
- земельна ділянка із кадастровим номером 7324582000:02:001:0335, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723081273245);
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 177,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723077173060).
В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує на те, що арешт на майно ОСОБА_4 накладено необґрунтовано, оскільки останній не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, а арештоване майно не відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.
До початку судового засідання заявником подано заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій подане клопотання підтримано.
Прокурор у судове засідання не з'явився.
Неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду клопотання про скасування арешту майна, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд такого клопотання без їх участі.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070001658, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 20.11.2024 у справі №758/14598/24 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 та накладено арешт, зокрема, на майно ОСОБА_4 , яким є:
- земельна ділянка із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723090673245);
- земельна ділянка із кадастровим номером 7324582000:02:001:0335, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723081273245);
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 177,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723077173060).
Як вбачається зі змісту ухвали, слідчий суддя вважав наявними підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, оскільки матеріали кримінального провадження містять цивільний позов, заявлений ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Дружба» на суму 20 002300 грн.
Зважаючи на доведеність існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на перелічене вище майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди потерпілій стороні в порядку вирішення цивільного позову, дієвості та об'єктивності досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Разом із цим, слідчому судді не надано відомостей, які б вказували на те, що ОСОБА_4 має будь-який статус у кримінальному провадженні.
Крім того, органом досудового розслідування не надано до суду будь-яких доказів, які б вказували на необхідність подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи заявника про недоцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При цьому слідчий суддя виходить також із положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997, згідно з якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи зазначене вище, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування арешту, накладеного на вказане вище майно ОСОБА_4 , оскільки, на думку слідчого судді, на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 173, 175, 370 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20.11.2024 у справі №758/14598/24 в рамках кримінального провадження №12024100070001658 від 12.07.2024 на майно ОСОБА_4 , яким є:
- земельна ділянка із кадастровим номером 7324582000:02:001:0334, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723090673245);
- земельна ділянка із кадастровим номером 7324582000:02:001:0335, площею: 0,0524 га, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723081273245);
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 177,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2723077173060).
Скасувати встановлену вказаною вище ухвалою суду заборону Державним реєстраторам прав на нерухоме майно та будь-яким іншим органам державної реєстрації прав відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в тому числі Міністерства юстиції України, його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам та будь-яким іншим третім особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно) вчиняти будь-які дії, в тому числі реєстраційні, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаного майна ОСОБА_4 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1