ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 756/3369/24
провадження № 2/753/296/25
13 лютого 2025 року суддя Дарницького районного суду м.Києва Котвицький В.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 14.10.2022 року між сторонами був укладений Договір про відкриття кредитної лінії №1099-6644, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 14 000 грн., базовим періодом сплати відсотків строком на 14 днів за зниженою % ставкою - 1,20 % в день, стандартною % ставкою - 1,50 % в день, з комісією за видачу кредиту 15% від суми кредиту, строком на 300 календарних днів.
Позивач всі зобов'язання, які були покладені на нього згідно істотних умов договору виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на 23.01.2024 року утворилась заборгованість за кредитом у загальному розмірі 78 512,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.04.2024 за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками надсилались відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресату, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 14.10.2022 року між сторонами був укладений Договір про відкриття кредитної лінії №1099-6644, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 14 000 грн., базовим періодом сплати відсотків строком на 14 днів за зниженою % ставкою - 1,20 % в день, стандартною % ставкою - 1,50 % в день, з комісією за видачу кредиту 15% від суми кредиту, строком на 300 календарних днів.
До позову додано копію довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про переказ коштів на картковий рахунок відповідача 14.10.2022 у розмірі 14 000,00 грн.
Позивачем надана копія розрахунків заборгованості за кредитним договором №1099-6644 від 14.10.2022, відповідно до якої відповідач станом на 23.01.2025 має заборгованість у розмірі 78 512,00 грн, яка складається з 14 000,00 грн основного боргу, 62 412,00 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 2100,00 грн. простроченої заборгованості з комісії за видачу кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 4.6. вказаного кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка - 1,50 % за кожен день прострочення кредитом (застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка становить 1,20 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
Базовий період - період (строк) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку -14 днів) (пункт 4.4 Договору), а строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 300 днів) (пункт 4.8 договору).
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
Як вже встановлено судом, відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором № 1099-6644 від 14.10.2022 станом на 23.01.2024 становить загальну суму 78 512,00 грн., яка складається з 14 000,00 грн основного боргу, 62 412,00 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 2100,00 грн. простроченої заборгованості з комісії за видачу кредиту. Розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань.
Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Суд вважає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем, що призвело до порушення прав останнього.
Крім того, позивач, застосовуючи до позичальника Програми лояльності просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 1099-6644 від 14.10.2022 у загальному розмірі 70 000,00 грн., яка складається з 14 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом та 56 000,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідачки на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Враховуючи вищенаведене, ст. 526, 610, 1049, 1050 та 1054 ЦК України, та керуючись ст. 9-14, 19, 23, 27, 133, 141, 265ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1099-6644 від 14.10.2022 у сумі 70 000,00 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст судового рішення складено 13.02.2025.
Суддя В.Л. Котвицький