ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18075/24
провадження № 2/753/669/25
29 січня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Котвицького В.Л., за участі секретаря судового засідання Овчар В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив-11", про визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування за заповітом,
У вересні 2024 року надійшла до суду позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСББ "Локомотив-11", про визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування за заповітом.
Вимоги позову обгрунтовано тим, що дядько позивача ОСОБА_3 написав на ОСОБА_1 заповіт на 1/2 частку його квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проте позивач не може прийняти спадщину за заповітом, оскільки його дядько за життя не оформив свідоцтва на право власності на вказану квартиру, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.10.2024 визначені правила розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник третьої особи у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову визнала, не заперечувала проти їх задоволення.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі в підготовчому засіданні, у зв'язку з існуванням визначених ч.3 ст.200 ЦПК України умов, та задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 був членом ЖБК «Локомотив -11». У 1991 році ОСОБА_3 у повному обсязі виплатив пайовий внесок за квартиру за адресою : АДРЕСА_1 , вказані факти було встановлено рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 19.10.2023 у справі №753/5085/23.
Виплативши у повному обсязі пайовий внесок за кооперативну квартиру, ОСОБА_3 набув права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст.19 прім 1 Закону України « Про кооперацію» у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Відповідно до ст.384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Проте, ОСОБА_3 своє право власності на квартиру при житті не зареєстрував і не отримав свідоцтва про право власності на зазначену квартиру.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить відповідне свідоцтво про смерть.
Позивач є племінником ОСОБА_3 , про що надано відповідні письмові докази.
За життя ОСОБА_3 залишив заповіт, яким позивачу у спадок залишав 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 .
Проте, приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом, оскільки його дядько, ОСОБА_3 за життя не оформив свідоцтва про право власності на зазначену квартиру.
Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 Цивільного кодексу України.
За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеними позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_2 , як спадкоємця за заповітом, яка належала померлому ОСОБА_3 , а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1218, 1265, 1266, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Локомотив-11", про визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 - в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 дядька ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 3000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений та підписаний 10.02.2025.
Суддя В.Л. Котвицький