02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/21755/24
провадження № 2/753/1351/25
30 січня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,
при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.,
за участю сторін не з'явилися
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №176926802 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Так, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт www.moneyveo.ua та ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику й паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після того, добровільно без примусу чи тиску, ОСОБА_1 заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, у якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації проживання. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV92K5Z, після чого, 25.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 11 750,00 грн. на його банківську картку № НОМЕР_1 .
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2. договору в наступній редакції, зокрема строк дії договору продовжено до 31.12.2020. Всі інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, зокрема п. 4.1. наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Строк дії договору продовжено до 31.12.2021 (п. 8.2.).
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022.
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2023.
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої, зокрема сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №143 від 20.07.2021, ТОВ «Таліон плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) було укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Строк дії договору закінчується 04.08.2021.
03.08.2021 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за умова якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022.
30.12.2022 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за умова якої сторони продовжили строк дії договору до 30.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн.
30.08.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №3009/24, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн.
Отже, позивач зазначає, що оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до нього, останнє просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 11 750,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 7 484,82 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12.11.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.
В судове засідання, яке відбулося 30.01.2025, представник позивача не з'явився, при цьому, в прохальній частині позовної заяви вказав розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі за останньою відомою суду адресою місця його проживання: АДРЕСА_1 , а також шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті Дарницького районного суду м. Києва Веб-порталу «Судова влада України», а також шляхом розміщення оголошення на сайті Дарницького районного суду м. Києва про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме. Окремо, суд зауважує, що даний позов було сформовано в системі «Електронний суд» та позивачем на виконання вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України до позову долучено опис вкладення до цінного листа про направлення позовної заяви з доданими до неї документами за адресою місця проживання відповідача.
Таким чином, судом було здійснено усі передбачені Цивільно процесуальним кодексом України (далі по тексту - ЦПК України) дії щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Однак, відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд даної справи, в судове засідання не з'явився, будь-яких процесуальних документів, зокрема таких як: відзив, клопотання чи заперечення на адресу суду не направляв, про причину неявки суд не повідомив.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Суд бере до уваги, що відповідач був належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи, а враховуючи строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача, який був належним чином повідомлений про день та час судового засідання.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №176926802. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV92K5Z. На виконання умов вказаного кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 №5375-41ХХ-ХХХХ-5920 грошові кошти у розмірі 11 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №d32acf67-3c3c-4d08-823e-cceced59c72c від 25.04.2021. Окрім того, факт перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 11 750,00 грн. підтверджується електронним повідомленням АТ «ТАСКОМБАНК», який надав підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №48 від 18.07.2019 Банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, що вказані в додатку, у якому, зокрема міститься рахунок ОСОБА_1 №5375-41ХХ-ХХХХ-5920.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (п.п. 2.1, 4.1.). Окрім того, у п. 1.3. сторони визначили поняття «Право вимоги», яке означає, що всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2. договору в наступній редакції, зокрема строк дії договору продовжено до 31.12.2020. Всі інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, зокрема п. 4.1. наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Строк дії договору продовжено до 31.12.2021 (п. 8.2.).
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022.
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2023.
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої, зокрема сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №143 від 20.07.2021, ТОВ «Таліон плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Строк дії договору закінчується 04.08.2021. Окрім того, у п. 1.3. сторони визначили поняття «Право вимоги», яке означає, що всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
03.08.2021 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за умова якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022.
30.12.2022 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за умова якої сторони продовжили строк дії договору до 30.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн.
30.08.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №3009/24, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №3009/24 від 30.09.2024.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Одним із видів договорів, які передбачені ЦК України, та на підставі яких відбувається заміна сторони кредитора у зобов'язанні, є договори факторингу.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК україни правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом стст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (стст. 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом чч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За нормою ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №176926802 підписаний відповідачем електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV92K5Z.
Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Варто зазначити, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна та пароля до особистого кабінету, вищевказаний кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був б укладеним.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20), від 2 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.
Як було зазначено вище, у відповідності до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
За нормами чч. 3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як було зазначено вище та встановлено судом, 25.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №176926802, за умовами якого останній отримав суму кредиту у розмірі 11 750,00 грн., яку зобов'язався повернути та сплачувати проценти за користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (п.п. 2.1, 4.1.). Окрім того, у п. 1.3. сторони визначили поняття «Право вимоги», яке означає, що всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, зокрема п. 4.1. наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Строк дії договору продовжено до 31.12.2021 (п. 8.2.).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №143 від 20.07.2021, ТОВ «Таліон плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 20.07.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 становить 19 234,82 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 750,00 грн. та з заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 7 484,82 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Строк дії договору закінчується 04.08.2021. Окрім того, у п. 1.3. сторони визначили поняття «Право вимоги», яке означає, що всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
В подальшому, між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладалися додаткові угоди до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за умовами яких сторони продовжували строк дії договору, зокрема від 30.12.2022 сторони продовжили строк дії договору до 30.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн.
30.08.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №3009/24, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №3009/24 від 30.09.2024.
Водночас, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за кредитним договором №176926802, який було надано ТОВ «Таліон плюс», у якому міститься окрема табличка «Розрахунки, грн.» та згідно якої:
- 20.07.2021 (дата) нараховано (тіло) 11 750,00 грн.; нараховано (проценти) 7 484,82 грн.;
- 30.05.2023 (дата) сплачено (тіло) 11 750,00 грн.; сплачено (проценти) 7 484,82 грн.
Всього нараховано 11 750,00 грн. (тіло), яке ж і було сплачено, всього нараховано 7 484,82 грн. (проценти), які ж і були сплачені (а.с. 82).
Тобто, наведене вище свідчить про те, що на момент набуття ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №176926802, а саме 30.05.2023 у розмірі 19 234,82 грн. (а.с. 63-65), заборгованість була сплачена відповідачем ТОВ «Таліон плюс». При цьому, згідно п.п. 6.1.6. договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 (а.с. 52- 57), ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» під час виявлення (встановлення) недійсності щодо права вимоги до боржника, в даному випадку відповідача, з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 (а.с. 63- 65), який відступався за цим договором, фактор - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» мало право повернути право вимоги до відповідача клієнту - ТОВ «Таліон плюс» за відповідним актом приймання-передачі, а клієнт зобов'язаний був повернути фактору суму фінансування сплачену фактором за право вимоги до відповідного боржника, протягом 3 банківських днів з дати підписання відповідного акту повернення права вимоги, який є невід'ємною частиною договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та іменується як Додаток №3 (п. 12 договору факторингу).
Враховуючи викладене вище, а також враховуючи те, що під час судового засідання судом встановлено, що відповідачем 30.05.2023 заборгованість за кредитним договором №176926802 у розмірі 19 234,82 грн. була сплачена, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись стст. 515, 516, 530, 617, 628, 1054 ЦК України, стст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 247, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.