02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/19467/24
провадження № 2/753/10246/24
12 грудня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,
при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.,
за участю сторін не з'явилися
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №643572607 у розмірі 67 172,87 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №643572607 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Так, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт www.moneyveo.ua та ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику й паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після того, добровільно без примусу чи тиску, ОСОБА_1 заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, у якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації проживання. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV3Т4Х6, після чого, 27.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 18 910,00 грн. на його банківську картку № НОМЕР_1 .
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2. договору в наступній редакції, зокрема строк дії договору продовжено до 31.12.2020. Всі інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, зокрема п. 4.1. наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Строк дії договору продовжено до 31.12.2021 (п. 8.2.).
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022.
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2023.
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої, зокрема сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №153 від 28.09.2021, ТОВ «Таліон плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №643572607 у розмірі 42 816,79 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) було укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Строк дії договору закінчується 04.08.2021.
03.08.2021 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022 включно.
30.12.2022 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) було укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2024 включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №643572607 у розмірі 67 172,87 грн.
20.08.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №200824, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №643572607 у розмірі 67 172,87 грн.
Отже, позивач зазначає, що оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до нього, останнє просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №643572607 у розмірі 67 172,87 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 18 910,00 грн. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 48 262,87 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14.10.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання.
12.11.2024 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Калініним С.К. в системі «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву, у якому останній прохає суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Так, у вказаному відзиві адвокат зазначає, що звертаючись з даним позовом до суду ТОВ «Юніт Капітал» вказує, що являється новим кредитором за кредитним договором №643572607 від 27.07.2021 внаслідок укладених договорів факторингу від 28.11.2018, 05.08.2020 та 20.08.2024. Водночас, договір факторингу №28/1118-01 було укладено 28.11.2018, тоді як спірний кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено 27.07.2021, тобто більше ніж через 2 роки після укладення договору факторингу, що взаємовиключає один одного, оскільки договір факторингу права вимоги є похідним від кредитного договору, а відтак не може бути укладеним раніше кредитного договору, за яким переходить право вимоги. Таким чином, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №643572607 від 27.07.2021 від первісного кредитора до ТОВ «Таліон плюс», в подальшому від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», в подальшому від ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал». Окрім того, ОСОБА_1 заперечує факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та розмір заборгованості, яка позивачем не підтверджена первинними бухгалтерськими документами. З наданих позивачем доказів не можливо дослідити електронну складову їх укладення, а саме: цілісність накладення електронних підписів у кредитному договорі, шлях та метод ідентифікації ОСОБА_1 в інформаційній телекомунікаційній системі кредитора при укладенні кредитного договору. Також ОСОБА_1 не визнає факт заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір. Таким чином, відповідач категорично заперечує факт укладення спірного кредитного договору №643572607, наявності у нього перед позивачем заборгованості у розмірі 67 172,87 грн., оскільки останній не є належним позивачем у даній справі, так як не набув права грошової вимоги до відповідача.
19.11.2024 представником позивача ТОВ «Юніт Капітал» - адвокатом Тараненком А.І. в системі «Електронний суд» сформовано відповідь на відзив, у якій останній прохає суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та даній відповіді на відзив.
В судове засідання, яке відбулося 12.12.2024, сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. При цьому, у поданих процесуальних документах представники позивача та відповідача прохали суд здійснювати розгляд справи без їхньої участі.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №643572607. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV3Т4Х6. На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 №5366-39ХХ-ХХХХ-0998 грошові кошти у розмірі 18 910,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.07.2021. Окрім того, факт перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 18 910,00 грн. підтверджується електронним повідомленням АТ «ТАСКОМБАНК», який надав підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №48 від 18.07.2019 Банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби по операціях, що вказані в додатку, у якому, зокрема міститься рахунок ОСОБА_1 №5366-39ХХ-ХХХХ-0998.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (п.п. 2.1., 4.1. договору).
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2. договору в наступній редакції, зокрема строк дії договору продовжено до 31.12.2020. Всі інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, зокрема п. 4.1. наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Строк дії договору продовжено до 31.12.2021 (п. 8.2.).
31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022.
31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2023.
31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої, зокрема сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №153 від 28.09.2021, ТОВ «Таліон плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №643572607 у розмірі 42 816,79 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Строк дії договору закінчується 04.08.2021 (п.п. 2.1., 4.1., 8.2. договору).
03.08.2021 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2022 включно.
30.12.2022 між ТОВ «Таліон плюс» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (далі - фактор) укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, за умовами якої сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2024 включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №643572607 у розмірі 67 172,87 грн.
20.08.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №200824, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №643572607 у розмірі 67 172,87 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників від 20.08.2024 до договору факторингу №2000824 від 20.08.2024 та актом прийому-передачі реєстру боржників від 20.08.2024 за договором факторингу №200824 від 20.08.2024.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Одним із видів договорів, які передбачені ЦК України, та на підставі яких відбувається заміна сторони кредитора у зобов'язанні, є договори факторингу.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до п.п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, сторони погодили, що під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно з п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Так, в матеріалах справи міститься копія договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, який містить підписи сторін, якими в свою чергу підтверджується факт укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - (клієнт) до ТОВ «Таліон Плюс» - (фактор).
Копії договорів факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та №200824 від 20.08.2024 також містять підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» - (клієнт) до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - (фактор), в подальшому від ТОВ «ФК «Онлайна Фінанс» - (клієнт) до ТОВ «Юніт Капітал» - (фактор).
Суд зазначає, що копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Отже, доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що ТОВ «Юніт Капітал» не набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №643572607 від 27.07.2021 та немає права вимагати від останнього сплати заборгованості за кредитним договором, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, є необґрунтованими, оскільки ТОВ «Юніт Капітал» у передбаченому законом порядку відповідно до послідовно укладених договорів факторингу, на виконання яких підписувалися реєстри передачі прав вимог до боржників, набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором укладеним із Первісним кредитором.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
У відповідності до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами стст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»)
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору №643572607 від 27.07.2021, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Положеннями стст. 1046, 1049 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 стст. 1048 - 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1.7. кредитного договору №643572607 від 27.07.2021, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 26.08.2021.
За умовами вищевказаного кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надала позичальнику ОСОБА_1 суму кредиту у розмірі 18 910,00 грн., яку останній зобов'язався повернути в повному обсязі у визначений договором строк кредитування, тобто на протязі 30 днів від дати отримання кредиту.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування - 30 днів, тобто до 26.08.2021, після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило нарахування процентів за користування кредитом з 27.07.2021 по 28.09.2021, тобто за період, який виходить за межі строку кредитування, а тому є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Пунктом 1.14.2 кредитного договору №643572607 від 27.07.2021 визначено, що у разі настання передбаченої п. 1.9.3 договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у позичальника зобов'язань по оплаті процентів, за встановлений в п. 1.2 договору строк, у розмірі, що розрахований за базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість кредиту складе 28 554,10 грн. і буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 9 644,10 грн. і суму кредиту в розмірі 18 910,00 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що 29.08.2021 ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти в розмірі 90 грн.
Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №643572607 від 27.07.2021 у розмірі 28 464,10 грн. (28 554,10 грн. - загальна вартість кредиту, визначена п. 1.14.2 договору) - 90,00 грн. (кошти, сплачені відповідачем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у рахунок погашення заборгованості за договором) ).
В іншій частині заборгованість стягненню з відповідача не підлягає.
Окрім того, суд окремо зауважує, що відповідачем не надано доказів відсутності перед позивачем заборгованості за кредитним договором №643572607 від 27.07.2021. Доводи представника останнього зводяться до того, що відповідач заперечує щодо факту укладення спірного кредитного договору №643572607, натомість суд зауважує, що вказаний кредитний договір є чинним та сторонами не оспорювався. Крім того, відповідач не був позбавлений права при поданні відзиву на позовну заяву в рамках розгляду даної справи подати зустрічний позов про визнання спірного кредитного договору не дійсним.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 1 026,47 грн.
Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До позовної заяви представником позивача ТОВ «Юніт Капітал» - адвокатом Тараненко А.І. долучено: - копію договору про надання правничої допомоги №26/08/24-02 від 26.08.2024; - копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №26/08/24-02 від 26.08.2024; - копію додаткової угоди №3 від 26.08.2024 до договору про надання правничої допомоги №26/08/24-02 від 26.08.2024; - копію акту прийому-передачі наданих послуг від 26.08.2024; - копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими.
Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 614, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №643572607 від 27.07.2021 у розмірі 28 464,10 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 026,47 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.