02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/12429/24
провадження № 2/753/7462/24
31 жовтня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,
при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.,
за участю сторін не з'явилися
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №269061-КС-002 у розмірі 49 816,43 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.07.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №269061-КС-002, відповідно до умов якого ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. на умовах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та правилами про надання споживчих кредитів. Так, ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до укладеного договору виконало в повному обсязі, а враховуючи те, що остання порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №269061-КС-002 позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 49 816,43 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 20 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах у розмірі 26 816,43 грн. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 3 000,00 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.07.2024 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судове засідання. Одночасно, даною ухвалою суду витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію, яка містить банківську таємницю, зокрема чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), у разі якщо так, надати інформацію про рух коштів (випуску) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 07.07.2021 по 22.12.2021 включно.
23.07.2024, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду від 01.07.2024, з АТ КБ «Приватбанк» на адресу суду надійшла витребувана інформація.
В судове засідання, яке відбулося 31.10.2024, представник позивача не з'явилась, натомість в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі за останнім відомим суду зареєстрованим місцем її проживання, а саме: АДРЕСА_1 , яка повернулась на адресу суду без вручення останній, а також шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме та, шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті Дарницького районного суду м. Києва Веб-порталу «Судова влада України».
Будь яких процесуальних документів, зокрема відзиву чи заперечень щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Частиною 3 ст. 223 ЦПК України також визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Суд бере до уваги, що відповідач була належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду справи, а враховуючи строки розгляду справи, суд визнає за можливе проводити судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача, яка була належним чином повідомлена про день та час судового засідання.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.07.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №269061-КС-002, за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн. строком на 24 тижні, тобто до 22.12.2021. Процентна ставка в день 0,86732500%, фіксована. Комісія за надання кредиту 3 000,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту 20 000,00 грн., орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 44 040,00 грн. Вказаний кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-6368, тобто у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
На виконання умов кредитного договору №269061-КС-002, ТОВ «Бізнес Позика» 07.07.2021 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 здійснило перерахування грошових коштів в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №29782, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №269061-КС-002, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.06.2024 становить 49 816,43 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20 000,00 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 26 816,43 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 3 000,00 грн. Окрім того, з розрахунку вбачається, що відповідач здійснила часткову оплату по нарахованих відсотках у розмірі 2 500,00 грн., а відтак, остання вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Відповідно до наданої з АТ КБ «Приватбанк» інформації, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 . З виписки по рахунку за період з 07.07.2021 по 22.12.2021 вбачається, що 07.07.2021, згідно умов кредитного договору №269061-КС-002, ТОВ «Бізнес Позика» здійснило переказ грошових коштів у сумі 20 000,00 грн.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК україни правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом стст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (стст. 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом чч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За нормою ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За нормами чч. 3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як було зазначено вище, у відповідності до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо сплати кредитних коштів не виконувала, у зв'язку із чим за нею утворилась заборгованість, суд дійшов висновку про те, що вимоги кредитора про стягнення такої заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 13, 15, 16, 525, 526, 530, 549, 614, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - невідомо, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) заборгованість за кредитним договором №269061-КС-002 у розмірі 49 816,43 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.