Справа № 203/2232/24
Провадження № 1-кп/0203/450/2025
27 січня 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши під час судового засідання в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041030001225 від 11 квітня 2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 31.03.2024 о 20 годині 10 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка», що розташований за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, буд. 1, побачив на полиці товар, а саме: флеш-накопичувачі USB T&G, Vega 121 чорного, 128 GB в кількості 3 шт., загальною вартістю 897,00 грн., які ОСОБА_4 визначив об?єктом свого злочинного посягання та у нього виник злочинний умисел, спрямований, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, запровадженого з 05:30 год.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в послідуючому безперервно продовжений.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв з полиці магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка» флеш-накопичувачі USB T&G, Vega 121 чорного, 128 GB в кількості 3 шт., загальною вартістю 897,00 грн.
Надалі, ОСОБА_4 , утримуючи при собі вищезазначений товар, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка» на загальну суму 897 грн. 00 коп.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, 02.04.2024 о 19 годині 18 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка», що розташований за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, буд. 1, побачив на полиці товар, а саме: флеш-накопичувачі USB T&G, Vega 121 чорного, 128 GB в кількості 3 шт., загальною вартістю 897,00 грн., які ОСОБА_4 визначив об'єктом свого злочинного посягання, та у нього виник злочинний умисел, спрямований, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв з полиці магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка» флеш-накопичувачі USB T&G, Vega 121 чорного, 128 GB в кількості 3 шт., загальною вартістю 897,00 грн.
Надалі, ОСОБА_4 , утримуючи при собі вищезазначений товар, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка» на загальну суму 897 грн. 00 коп.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, 03.04.2024 0 18 годині 37 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка», що розташований за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, буд. 1, побачив на полиці товар, а саме: флеш-накопичувач USB T&G, Vega 121 чорного, 128 GB, у кількості 1 шт., вартістю 299,00 грн., карти пам'яті USB T&G micrOSDHC UHS-1 64 Gb в кількості 2 шт., загальною вартістю 458,00 грн., які ОСОБА_4 визначив об'єктом свого злочинного посягання, та у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяв з полиці магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка» флеш-накопичувач USB T&G, Vega 121 чорного, 128 GB у кількості 1 шт., вартістю 299,00 грн., карти пам'яті USB T&G micrOSDHC UHS- 1 64 Gb B кількості 2 шт., загальною вартістю 458,00 грн.
Надалі, ОСОБА_4 , утримуючи при собі вищезазначений товар, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка» на загальну суму 757 грн. 00 коп.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки 09.08.2024 року набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують 3028 грн., віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність. Разом з цим, просила вирішити долю речових доказів, а саме, 3-ох DvD-R дисків, стягнути з обвинуваченого витрати на залучення експертів та направити ухвалу до ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження.
Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
За приписами ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-IX).
Вказаним Законом №3886-IX внесені зміни у ст. 51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
При цьому, суд враховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21, провадження №51-2555кмо24, відповідно до якого Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Як слідує з обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у 2024 році.
Станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 гривень та 50 відсотків від цього розміру становлять 1 514 гривень.
Відповідно до Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2024 році становила 3028 гривні.
Згідно обвинувального акту вартість викраденого ОСОБА_4 майна за кожним епізодом становить 897 грн., 897 грн., 458 грн.
З огляду на те, що вартість викраденого майна за кожним епізодом на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3028 гривні, до цього діяння має застосуватися положення ст. 5 КК України, оскільки це діяння не підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Таким чином, з огляду на вищевикладене та положення ст. 479-2, п. 4-1 ст. 284 КПК України, а також, враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 підлягає закриттю, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З приводу доводів прокурора про необхідність стягнення з обвинуваченого витрати на залучення експертів, суд зазначає наступне.
Процесуальні витрати це передбачені кримінальним процесуальним законом затрати, які виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, понесені органами досудового розслідування, прокуратури і суду та іншими учасниками кримінального провадження. Умовно їх можна поділити на: витрати, які учасник кримінального провадження несе самостійно та витрати, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України.
Компенсація процесуальних витрат особам, які залучаються у кримінальне провадження, перш за все є важливою гарантією повноти встановлення обставин справи, забезпечує реалізацію принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, захищає права осіб, що здійснюють у кримінальному судочинстві покладені на них процесуальні обов'язки.
В основі механізму відшкодування процесуальних витрат лежать правовідносини між суб'єктами, що в різних процесуальних статусах залучаються у провадження та несуть у зв'язку з цим витрати, і посадовими особами та органами, які зобов'язані компенсувати зазначені витрати за рахунок публічних або приватних коштів.
При цьому, питання розподілу таких витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин їх виникнення, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.
Так, положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК України.
Приписами ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З аналізу положень кримінального процесуального закону, які регулюють питання розподілу та стягнення процесуальних витрат, слідує, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. При цьому суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).
Виходячи з викладеного, стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого можливе за наявності таких підстав: визнання особи винною у вчиненні злочину (обвинувальний вирок суду), факт понесення процесуальних витрат (документально підтверджені витрати), залучення спеціаліста/експерта саме стороною захисту.
Разом з цим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закриттям кримінального провадження, через втрату чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ч. 2 ст. 479-2 КПК України передбачено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
При цьому закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої статті 284 цього Кодексу безумовним, оскільки приводом для нього є саме скасування кримінальної протиправності діяння, в якому обвинувачується особа.
Враховуючи викладене, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , при цьому ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК України, витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/15887-ТВ від 23.04.2024 року у сумі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок; судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/15886-ТВ від 23.04.2024 року у сумі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок; судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/15887-ТВ від 23.04.2024 року у сумі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок., не підлягають стягненню з ОСОБА_4 , а мають бути віднесені на рахунок держави.
Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17.
Долю речових доказів, а саме: 2-х DvD-R дисків з відеозаписами з камер відеоспостереження, які знаходяться в приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 1, з подіями що мали місце 02.04.2024 року; DvD-R диск, з відеозаписами з камер відеоспостереження, які знаходяться в приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 1, з подіями що мали місце 03.04.2024 року, суд вирішує з урахуванням наявних у суду речових доказів та відповідних постанов, відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявляв ся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не обирався.
Вимога клопотання прокурора, в частині направлення даної ухвали до ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП, є необґрунтованою, оскільки такі дії суду процесуальним законом не передбачені.
Натомість, з ч. 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії, щодо порушення відповідного провадження, а тому, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку прокурор не позбавлений можливості, за наявності підстав, направити необхідні документи до органу, уповноваженого порушувати провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 284, 479-2 КПК України, ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, суд, -
Клопотання прокурора, задовольнити частково.
Кримінальне провадження № 12024041030001225 від 11.04.2024 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні № 12024041030001225 на проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/15887-ТВ від 23.04.2024 року у сумі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок; судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/15886-ТВ від 23.04.2024 року у сумі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок; судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-24/15887-ТВ від 23.04.2024 року у сумі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок, віднести на рахунок держави.
Речові докази:
-DvD-R диск, з відеозаписами з камер відеоспостереження, які знаходяться в приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 1, з подіями що мали місце 02.04.2024 року; DvD-R диск, з відеозаписами з камер відеоспостереження, які знаходяться в приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 1, з подіями що мали місце 03.04.2024 року, зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12024041030001225.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1