Справа № 369/398/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1577/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
05 лютого 2025 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суд Київської області від 16 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України у кримінальному провадженні №42024112310000079 від 27.06.2024,
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суд Київської області від 16 січня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором - начальником Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури у Київській області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, а саме до 13 лютого 2025 року (включно), в межах строку досудового розслідування, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, винесеною із порушенням вимог матеріального права та процесуального законодавства внаслідок неповноти судового розгляду.
Апелянт наголошує на тому, що слідчим суддею не були перевірені доводи сторони захисту щодо безпідставності запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, а також не наведено мотивів того, що на даний час наявні ризики, які б виправдовували необхідність застосування до ОСОБА_8 такого запобіжного заходу.
Крім того, апелянт зазначає, що досудове розслідування проводиться слідчим відділом Фастівського РУП ГУНП у Київській області, юридична адреса та фактичне місце знаходження якого є: Київська область, м. Фастів, вул.Осипенка, 6, що у свою чергу визначає територіальну юрисдикцію за Фастівським міськрайонним судом Київської області, тому, на переконання сторони захисту, розгляд клопотання здійснювався з порушенням територіальної юрисдикції.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, прокурор ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити повністю та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов'язків.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що слідчий суддя не навів жодних аргументів щодо того, яким чином ризики, встановлені ухвалою Київського апеляційного суду від 23.12.2024, якою застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_10 цілодобовий домашній арешт, зменшились або нівелювались до того ступеня, що обумовлює застосування щодо нього домашнього арешту у нічний час доби.
Прокурор наголошує на тому, що досудове розслідування не закінчено, водночас ризики, які враховувались слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не зменшились та не перестали існувати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, вислухавши вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Відділення поліції №1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112310000079 від 27.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України.
13.11.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України.
20.11.2024 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладенням обов'язку цілодобово не відлучатися з місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків, що необхідні для перебування в укритті під час повітряних тривог та надання невідкладної медичної допомоги строком на 55 днів, тобто до 13.01.2025.
27.12.2024 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області задоволено частково клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу та змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_8 , на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, до 13.01.2025, із забороною не відлучатися із місця проживання у період часу із 23 год. по 06 год. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду.
09.01.2025 постановою керівника Фастівської окружної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024112310000079 від 27.06.2024 за підозрою ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України продовжено до трьох місяців, тобто до 13.02.2025.
16.01.2025 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суд Київської області застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, а саме до 13.02.2025 року (включно), в межах строку досудового розслідування, з покладенням на нього обов'язків, а саме:
- не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 годин до 06:00 годин наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді до суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному провадженні.
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно частин 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Відповідно до п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зенцов і інші проти Російської Федерації», до визнання винним обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета даного положення, по суті, вимагає попереднього звільнення, якщо тривале утримання під вартою більш не являється обґрунтованим.
Особа, обвинувачувана у вчиненні злочину, має бути завжди звільнена до суду, за винятком випадків, коли Держава може довести, що існують «істотні і достатні» причини для обґрунтування безперервного утримання під вартою».
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином дотримані.
Дійшовши висновку про недоведеність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та застосувавши щодо нього запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.369-2 КК України.
Разом з тим, як правильно встановлено слідчим суддею, під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що станом на день розгляду клопотання інші запобіжні заходи не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу.
Врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , ступінь суспільної небезпеки та його наслідки, суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, конкретні обставини інкримінованих йому дій та дані про особу підозрюваного, беручи до уваги його вік, міцність соціальних зв'язків, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, врахувавши процесуальну поведінку останнього, слідчий суддя на час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин, які б слугували підставою для застосування цілодобового домашнього арешту обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого частково, застосувавши до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, який, на думку колегії суддів, співмірний з особою підозрюваного, тяжкістю злочину, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, оскільки прокурором не доведено, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби не здатен запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Викладені в апеляційній скарзі сторони захисту доводи про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 196, 372 КПК України, та містить обґрунтування і мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.
Твердження захисника про порушення територіальної юрисдикції відхиляється колегією суддів, з огляду на те, що органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні є ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, що розташований за адресою: вул. Вокзальна, 75/30, м. Боярка, Фастівського району, Київської області, разом з тим, визначено групу прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42024112310000079 від 27.06.2024 року у складі прокурорів Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області, а відтак клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 подано в межах територіальної юрисдикції.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційних скарг.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суд Київської області від 16 січня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3 ____________ ОСОБА_4____________