Справа №755/7218/24Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2806/2025
27січня2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100040003774, по обвинуваченню:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12грудня 2024 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12грудня2024 рокузадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 до 09 лютого 2025 року включно.
В поданій апеляційній скарзіобвинувачений ОСОБА_9 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, щосуд прийняв рішення, яке суперечитьвимогам ст. 34, 132, 136, 177, 178, 197, 193 КПК України.
Будь-яких інших доводів апеляційна скарга не містить.
За результатами апеляційного перегляду проситьскасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді,пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав рішення суду законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали сформованого контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального закону судом належно дотримані.
Як вбачається з наданихдо апеляційного суду матеріалів сформованого контрольного провадження, на розглядіДніпровського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100040003774, по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, в якому здійснюється судовий розгляд.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12грудня 2024 рокузадоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_9 строк тримання під вартоюдо 09 лютого 2025 року включно.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції навів обставини, які ним були враховані при продовженніобвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення винуватості,дані про особу обвинуваченого.
Суд також врахував, що на даний час у кримінальному провадженні не досліджені усі матеріали провадження та не допитані свідки сторони обвинувачення, які є близькими родичами ОСОБА_9 та проживають за адресою, за якою обвинувачений просить визначити йому відбувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Судом також враховані інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності можуть свідчити про існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим шляхом, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили проте, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_9 , на даному етапі розгляду кримінального провадження не встановлено та сторонами не доведено.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена у відповідності до вимог ст.370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому законних підстав для її скасування не вбачає.
З наведених підстав апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12грудня2024 року, якоюзадоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_10 09лютого 2025 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргуобвинуваченого ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвалав касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4