П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/10807/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 08.08.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області, ГУПФ України в Миколаївській області, ГУПФ України у Київській області, про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Миколаївській області від 21 січня 2023 року №104750006294 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України у Київській області від 02 березня 2023 року №104750006294 про відмову ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Миколаївській області від 18 квітня 2023 року №104750006294 про відмову ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Одеській області від 15 травня 2023 року №104750006294 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язання ГУПФ України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з часу первинного звернення - 13 січня 2023 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 22 червня 1988 року по 01 червня 2017 року, з 13 березня 2018 року по 29 листопада 2019 року, з 21 березня 2020 року по 13 листопада 2020 року, з 01 квітня 2021 року по 25 березня 2022 року, а також періоди навчання та проходження строкової військової служби.
Разом з позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву від 29 березня 2024 року про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якій просить визнати поважними причини пропуску цього строку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом, що наведені у заяві позивача від 29 березня 2024 року. Адміністративний позов залишено без руху та роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Для усунення вказаних недоліків позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
На виконання вказаної ухвали від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказано, що позивач 01 листопада 2023 року звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України. Після спливу місячного строку на розгляд скарги, беручи до уваги відсутність відповіді на скаргу, позивач 05 січня 2024 року звернувся з заявою до Пенсійного фонду України, в якій просив надати відповідь на скаргу від 01 листопада 2023 року. Не отримавши відповідь на скаргу від 01 листопада 2023 року та заяву від 05 січня 2024 року, позивач звернувся з заявою до Президента України (заява від 16 січня 2024 року). Офіс Президента України 21 лютого 2024 року направив заяву позивача на розгляд Пенсійного фонду України. За результатами розгляду заяви скарга позивача, що надійшла до Пенсійного фонду України з Офісу Президента України, залишена без задоволення, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах йому відмовлено через відсутність пільгового стажу. Таким чином, скарга на рішення територіальних органів Пенсійного фонду України залишилася без задоволення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області, ГУПФ України в Миколаївській області, ГУПФ України у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- у даному випадку Пенсійний фонд України не залишив скаргу ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропуском місячного строку з часу ознайомлення громадянина з прийнятими рішеннями відповідно ч.1 ст. 17 Закону України "Про звернення громадян", розглянувши її по суті з наданням відповіді за результатами перевірки, тобто, реалізував свої дискреційні повноваження саме у такий спосіб, що свідчить про те, що строки досудового оскарження рішень про відмову у призначенні пенсії поновлено скаржнику Пенсійним фондом України, що прямо свідчить про поважність пропуску строку на оскарження цих рішень до адміністративного суду згідно норм КАС України;
- апелянт звертає увагу суду на те, що Закон України "Про звернення громадян" не встановлює строк оскарження рішення вищого державного органу за результатами розгляду скарги в досудовому порядку до суду, а такий строк встановлено КАС України;
- позов до Одеського окружного адміністративного суду поданий засобами поштового зв'язку 01 квітня 2024 року, тобто позивачем дотримано вимоги відносно строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень територіальних органів Пенсійного фонду України, після їх оскарження до Пенсійного фонду України, встановлені ч.4 ст. 122 КАС України, такий строк підлягає поновленню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем встановленого Законом строку звернення до Пенсійного фонду України в порядку досудового врегулювання спору свідчить про те, що позивач у встановленому Законом порядку та строки таким порядком (досудового врегулювання спору) не скористався.
Твердження позивача про те, що Пенсійний фонд України поновило йому строк звернення зі скаргою, не ґрунтуються на Законі, який би передбачав таку можливість.
Тому, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом підстави пропуску цього строку суд визнає неповажними.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77, ч.ч.2, 4 ст. 122 КАС України, ч.1 ст. 105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, ч.1 ст. 16, ч.1 ст.17 Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Частиною 1 ст. 105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) застраховані особи та члени їхніх сімей мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.
Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №393/96-ВР скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
З наведених вище приписів Закону №1058-IV та Закону №393/96-ВР випливає, що рішення територіальних органів Пенсійного фонду України можуть бути оскаржені в досудовому порядку до органу або посадовій особі вищого протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся 01 квітня 2024 року до суду з позовом про визнання протиправними та скасування:
- рішення від 21 січня 2023 року за результатом розгляду заяви позивача від 13 січня 2023 року надіслано позивачу органом Пенсійного фонду України 28 лютого 2023 року;
- рішення від 02 березня 2023 року за результатом розгляду заяви позивача від 23 лютого 2023 року надіслано позивачу органом Пенсійного фонду України 23 березня 2023 року;
- рішення від 18 квітня 2023 року за результатом розгляду заяви позивача від 10 квітня 2023 року надіслано позивачу органом Пенсійного фонду України 26 травня 2023 року;
- рішення від 15 травня 2023 року за результатом розгляду заяви позивача від 08 травня 2023 року надіслано позивачу органом Пенсійного фонду України 26 травня 2023 року.
Позивач не наводить у позовній заяві дати отримання ним кожного з оскаржуваних рішень, вказуючи, що кожну наступну заяву про призначення пенсії ним було подано після отримання відмови у призначенні пенсії за його попередньою заявою.
Разом з тим, в апеляцій скарзі ОСОБА_1 зазначає, що до Пенсійного фонду України зі скаргою в порядку досудового вирішення спору на рішення від 21 січня 2023 року, від 02 березня 2023 року, від 18 квітня 2023 року та від 15 травня 2023 року він звернувся 01 листопада 2023 року, тобто з пропуском місячного строку оскарження, встановленого ч.1 ст. 17 Закону №393/96-ВР.
З даним позовом позивач звернувся засобами поштового зв'язку 01 квітня 2024 року, а тому, визначений ч.2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з зазначеними вимогами позивачем також пропущено.
Таким чином, зазначені рішення територіальних органів Пенсійного фонду України позивачем не були оскаржені у встановлений законом строк ані в досудовому порядку (протягом 1 місяця), ані в судовому порядку (протягом 6 місяців).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень територіальних органів Пенсійного фонду України від 21 січня 2023 року, від 02 березня 2023 року, від 18 квітня 2023 року та від 15 травня 2023 року.
Колегія суддів зауважує, що несвоєчасне (з порушенням строку) звернення позивача зі скаргою до Пенсійного фонду України в порядку досудового вирішення спору не може бути підставою для застосування ч.4 ст. 122 КАС України та для висновків про дотримання строку звернення до суду через процедуру досудового врегулювання спору.
При цьому, позивачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не наведено інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом.
Колегія суддів наголошує, що порушення позивачем встановленого Законом строку звернення до Пенсійного фонду України в порядку досудового врегулювання спору свідчить про те, що позивач у встановленому Законом порядку та строки таким порядком (досудового врегулювання спору) не скористався.
При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що твердження позивача про те, що Пенсійний фонд України поновив йому строк звернення зі скаргою, не ґрунтуються на Законі, який би передбачав таку можливість.
Разом з тим, вимога позивача про зобов'язання ГУ ПФ України у Київській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах є похідною від вимог про визнання протиправним та скасування рішення, а тому не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 лютого 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.