П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6907/24
Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування та виплати позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 по 18.10.2021, відповідно до абз. 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести нарахування та виплату позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4 463,15 грн за період з 01.03.2018 по 18.10.2021 відповідно до абз. 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в період проходження служби з 01.03.2018 по 18.10.2021 відповідачем не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, а саме не виплачувалась індексація - різниця у фіксованому розмірі.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена позивачу за період з 01.03.2018 по 18.10.2021 року у відповідності до вимог Закону №1282-ХІІ, Порядку №1078.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 18.10.2021 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.10.2021 включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що враховуючи підвищення постійних складових грошового забезпечення позивача у квітні 2018 року, в т.ч. розміру посадового окладу, місяць квітень 2018 року, в якому відбулось вказане підвищення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з травня 2018 року. Отже, апелянт зазначив, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.10.2021 взагалі відсутні.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
ОСОБА_1 у період з 23.11.1998 по 18.10.2021 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.10.2021 № 213 підполковника ОСОБА_1 , звільненого з військової служби наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 09.09.2021 року № 295 у запас за підпунктом «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключено зі списків особового складу.
05 червня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про нарахування фіксованої індексації грошового забезпечення у сумі 4 463,15 грн за період з 01.03.2018 до 18.10.2021 року.
Листом від 01.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_6 відмовив у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю законних підстав для нарахування і виплати індексації а спірний період.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 18.10.2021, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.2001 року № 1282-ХІІ визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Приписами ч.2 ст.5 Закону № 1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Як встановлено п.6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Поняття індексації-різниці викладено у абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстав для висновку, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.
З матеріалів справи вбачається, що поточна індексація за спірний період не є предметом даного спору.
В свою чергу, позивачу не нараховувалась і не виплачувалась індексація - різниця за період з 01 березня 2018 року до 18 жовтня 2021 року.
З огляду на приписи пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для вірного вирішення справи, необхідно підтвердити чи спростувати доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 01 квітня 2024 року і що це право порушив відповідач.
Верховний Суд у вищезазначених справах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
У цій категорії спорів Верховний Суд неодноразово зауважував, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 07.12.2023 у справі № 360/381/23, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22, від 19.12.2024 року у справі № 420/11410/23).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту, а саме зобов'язання нарахувати індексацію, без визначення її конкретного розміру, не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З урахуванням вищевикладеного та актуальної та сталої правової позиції Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складає 1762 грн*253,30%= 4 463,15 грн.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Згідно п.8 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення виплачується в поточному місяці за минулий. Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
З довідки про нараховане грошове забезпечення позивача вбачається, що у лютому 2018 року грошове забезпечення позивача становило 12 443,20 грн при окладі 1 120 грн, в той час як в березні розмір грошового забезпечення позивача становив 13 062,58 грн, при посадовому окладі 5 360 грн (а.с.33).
Отже, грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних його складових за березень 2018 року збільшилось на 619,38 грн (13 062,58 -12 443,20 грн (А)).
Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 619,38 грн, що не перевищує суму можливої індексації, то позивач має право на отримання щомісячної індексації - різниці за спірний період, виходячи з фіксованої величини у розмірі 3 843,77 грн (4 463,15 - 619,38) щомісячно, до того періоду, як його грошове забезпечення перевищить суму можливої індексації, що вірно обраховано судом першої інстанції.
Натомість, судом першої інстанції не розглянуто та не надано жодної оцінки клопотанню ІНФОРМАЦІЯ_5 , який просив зупинити розгляд цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі №400/6915/24, де позивач перераховував виплачене грошове забезпечення з 2020 року та за результатом якої розмір підвищення грошового доходу позивача збільшиться, а розмір фіксованої індексації зменшиться, відповідно до п. 5 Порядку №1078.
Дійсно, відповідно до ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Так, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № №400/6915/24 від 30 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, серед іншого, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.02.2020 року по 18.10.2021 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток за 2020 та 2021 роки з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням та додаткових видів грошового забезпечення визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 16.12.2024 року
З викладеного вбачається, що збільшення грошового доходу позивача за період з 01.02.2020 року по 18.10.2021 року об'єктивно призводить до різниці в його грошовому забезпеченні та впливає на розмір індексації - різниці грошового забезпечення.
04 лютого 2025 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , який здійснений на виконання рішення по справі №400/6915/24.
З долученого перерахунку вбачається, що з 01 лютого 2020 року грошове забезпечення позивача, з урахуванням постійних його складових, становило 22 848,75 грн за рахунок збільшення складових грошового забезпечення, зокрема посадового окладу до 6 390 грн.
Повертаючись до формули розрахунку індексації - різниці, колегія суддів зазначає, що з 01 лютого 2020 року грошове забезпечення позивача, з урахуванням постійних його складових, порівняно із лютим 2018 року збільшилось на 10 405,55 грн (22 848,75 -12 443,20 грн (А)).
Оскільки розмір підвищення доходу позивача в лютому 2020 року складав 10 405,55 грн, що перевищує суму можливої індексації (4 463,15) грн, то позивач з цього часу не має права на нарахування індексації різниці грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення підлягають задоволенню за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув, не дослідив подане відповідачем клопотання, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог за період до 18.10.2021 року.
Крім того, в резолютивній частині рішення суд першої інстанції не визначив розмір індексації - різниці, яка підлягає виплаті позивачу, що суперечить сталій позиції Верховного Суду, відповідно до якої застосований судами спосіб захисту, а саме зобов'язання нарахувати індексацію, без визначення її конкретного розміру, не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 07.12.2023 у справі № 360/381/23, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22, від 19.12.2024 року у справі № 420/11410/23).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 26 липня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2020 включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у фіксованому розмірі 3 843,77 грн (три тисячі вісімсот сорок три гривні сімдесят сім копійок) щомісячно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: К.В. Кравченко