11 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/22591/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року (суддя Ремез К.І.) по справі №160/22591/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, третя особа Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Міністерства у справах ветеранів України, винесене міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», від 25.07.2024 № 10/111/88/1, яким було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України, міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», повторно розглянути мою заяву від 26.04.2024 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності та призначити і виплатити у повному обсязі одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, пов'язаної із захистом Батьківщини.
В обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що під час виконання військового обов'язку отримав друге поранення, наслідком чого стало встановлення ІІ групи інвалідності, пов'язану із захистом Батьківщини, проте, рішенням Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачеві було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що позивачу раніш вже була призначена одноразова грошова допомога відповідно до іншого закону, а саме Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Позивач вважав таку відмову
відповідача протиправною, оскільки під час виконання військового обов'язку позивач загалом отримав два ушкодження здоров'я через різні обставини та в різний час, які жодним чином між собою не пов'язані, у зв'язку з чим позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності через отримання поранення у 2022 році.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у різний час отримав два окремі ушкодження здоров'я через поранення, і, відповідно, йому 07.12.2015 було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, а з 11.10.2023 - ІІ групу інвалідності внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. Суд зазначив, що у спірному випадку мало місце саме встановлення позивачу ІІ групи інвалідності у зв'язку з отриманням поранення у 2022 році, а не зміна група інвалідності, як про те зазначав відповідач, оскільки зміна групи інвалідності може мати місце після первинного встановлення інвалідності чи втрати працездатності через одне й теж ушкодження здоров'я, а не внаслідок різних.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач по-перше, не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності. З цього приводу відповідач зазначає, що група інвалідності (ІІІ група) була встановлена позивачу 07.12.2015, а в подальшому, 11.10.2023 після повторного огляду МСЕК, позивачу інвалідність вже не встановлювалася (оскільки вона в нього вже була), а була змінена група інвалідності з ІІІ на ІІ із 16.08.2023. З цих підстав відповідач вважає, що силу положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ №336 від 29.04.2016, у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності. По-друге, відповідач звертає увагу на те, що на час виникнення спірних відносин Мінветеранів не мало жодного відношення а ні до призначення, а ні до виплати одноразової грошової допомоги, оскільки у відповідності до п.12 Порядку №336 одноразова грошова допомога виплачувалась на підставі рішення міжвідомчої комісії про її призначення місцевими органами соціального захисту населення. З цих підстав відповідач вважає безпідставним покладення на нього судом обов'язку щодо призначення та виплати такої допомоги позивачу. Крім цього, зазначає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано в спірних відносинах Порядок призначення виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013, в той час, як порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, у спірному випадку, врегульований постановою КМУ №336 від 29.04.2016.
У відзиві позивач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у Національній гвардії України та має статус інваліда війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
30.06.2015 позивачу було вперше встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням військової служби.
Згідно витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону № 389 від 11.11.2015 причинний зв'язок захворювання було змінено на “ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини». Після повторного переогляду медико-соціальною експертною комісією 07.12.2015 ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Оскільки захворювання, у зв'язку з яким позивачу було встановлено інвалідність, було набуте під час проходження військової служби у Збройних Силах України, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, позивач звернувся до Міністерства оборони України задля отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Кошти надійшли на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 05.10.2016 та, згідно наказу військового комісара від 06.10.2016 № 341, були перераховані на рахунок ОСОБА_1 .
29.03.2022 позивача було прийнято на військову службу до Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_2 ).
14.10.2022 під час виконання бойового завдання він отримав травму, про що було проведено розслідування нещасного випадку та складено відповідний акт.
Згідно постанови військово-лікарської комісії ДУ “ТМО МВС України по Дніпропетровській області» від 19.07.2023, викладеній у свідоцтві про хворобу № 374- с/НГУ, причинно-наслідковий зв'язок травми від 14.10.2022 було викладено у формулюванні “Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини». Також у зазначеній постанові ВЛК було діагностовано захворювання, причинний зв'язок якого було викладено у формулюванні “Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини». Постанова військово-лікарської комісії щодо ступеня придатності до служби була винесена у формулюванні “Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
06.09.2023 за станом здоров'я позивача було виключено зі списків особового складу в/ч НОМЕР_2 .
11.10.2023 позивача було оглянуто медико-соціальною експертною комісією на підставі діагнозів, викладених у свідоцтві про хворобу № 374-с/НГУ від 19.07.2023. Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 000817 від 11.10.2023 позивачу було встановлено другу групу інвалідності з 16.08.2023 на строк до 01.09.2024 (з переоглядом 20.08.2024). Причина інвалідності - “захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини». У довідці МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 010139 ступінь і причина втрати працездатності були вказані наступним чином: “ 70%, в т.ч. 65% - захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини; 5% - травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини». Дата встановлення страхового випадку була визначена з 19.07.2023, ВЛК № 374.
26.04.2024 позивач подав заяву про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності до міжвідомчої комісії при Міністерстві у справах ветеранів України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням міжвідомчої комісії від 25.07.2024 № 10/Ш/88/1 позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності 2 групи відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки раніше було призначено одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням інвалідності 3 групи відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся з позовом до суду.
За наслідками апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, фактично позиція відповідача полягає в тому, що оскільки позивачу раніш вже була призначена одноразова грошова допомога відповідно до іншого закону, а саме Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то він не має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Таку позицію відповідач обгрунтовує посиланням на положення Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ №336 від 29.04.2016, який визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Та з цих підстав зазначає, що оскільки позивачу раніш, у 2016 році, вже призначалася та виплачувалася одноразова грошова допомога на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з встановленням у 2015 році ІІІ групи інвалідності через захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, то питання про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із зміною групи інвалідності (із ІІІ на ІІ групу), повинно вирішуватися саме у відповідності до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Надаючи оцінку такій позиції відповідача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено пільги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Так, ч.7 ст.13 вказаного Закону передбачено, що особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв'язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ №336 від 29.04.2016 затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, який визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до п.4 Порядку №336 (в редакції на час виникнення спірних відносин) у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.
Згідно із підпунктом 7 пункту 4 розділу V Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 №43 (зареєстровано в Мінюсті 16.04.2021 за №521/36143), Міжвідомча комісія відмовляє в призначенні одноразової грошової допомоги у разі: виявлення факту призначення особі одноразової грошової допомоги відповідно до Закону (крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 7 Порядку №336) або інших законів України.
Отже, виходячи з наведених норм права, встановлений факт призначення особі одноразової грошової допомоги відповідно до іншого закону України, є підставою для відмови в призначенні одноразової грошової допомоги за Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким фактом у спірному випадку, як зазначено вище, відповідач вважає призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у 2016 році на умовах Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у зв'язку з встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини.
У свою чергу, встановлення позивачу у 2023 році ІІ групи інвалідності відповідач вважає зміною раніш встановленої ІІІ групи інвалідності на вищу групу інвалідності (ІІ групу).
Таким чином, за позицією відповідача, питання про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку із зміною групи інвалідності (із ІІІ на ІІ групу), повинно вирішуватися саме у відповідності до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З такою позицією відповідача суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки право позивача на виплату грошової допомоги виникло саме у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності. При цьому, встановлення ІІ групи інвалідності не можливо вважати зміною раніш встановленої ІІІ групи інвалідності на більш вищу, оскільки ІІ групу інвалідності встановлено у зв'язку з отриманою позивачем травмою у 2022 році при виконанні бойового завдання, і вказана травма жодним чином не пов'язана з захворюванням позивача, що призвело до встановлення ІІІ групи інвалідності у 2015 році. Тобто, право позивача на виплату одноразової грошової допомоги виникло вже з інших підстав та за інших обставин, ніж ті, що існували під час виплати грошової допомоги у 2016 році.
З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ-групи інвалідності на умовах Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стосовно аргументів відповідача про те, що у спірному випадку судом першої інстанції безпідставно застосовано норми матеріального права, а саме застосовано положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийнятого на виконання цього закону Порядку призначення виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМУ №975 від 25.12.2013, замість положень Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку №336, слід зазначити те, що суд першої інстанції дійсно припустився помилки у виборі та застосуванні норм матеріального права, оскільки як правильно зазначає відповідач, спірні відносини регулюються Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядком №336. Натомість, вказана помилка суду першої інстанції не призвела до неправильного вирішення справи по суті, у зв'язку з чим зазначені аргументи відповідача можуть бути підставою для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, а не скасування рішення суду з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Стосовно аргументів відповідача про те, що на час виникнення спірних відносин Мінветеранів не мало жодного відношення а ні до призначення, а ні до виплати одноразової грошової допомоги, оскільки у відповідності до п.12 Порядку №336 одноразова грошова допомога виплачувалась на підставі рішення міжвідомчої комісії про її призначення місцевими органами соціального захисту населення, у зв'язку з чим суд першої інстанції безпідставно поклав обов'язок на призначення та виплату одноразової грошової допомоги саме на Мінветеранів, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, дійсно на час виникнення спірних відносин, у відповідності до Порядку №336, одноразова грошова допомога призначалася рішенням міжвідомчою комісією та на підставі її рішення виплачувалася місцевими органами соціального захисту населення (п.10, 12 Порядку №336).
В той же час, станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення у справі та і на теперішній час Порядок №336 зазнав змін відповідно до яких:
п.17 Порядку №336 - Мінветеранів розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону, стосовно виплати або невиплати такої допомоги одержувачам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про одержувачів, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення одержувачів, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні з обґрунтуванням причини;
п.19 Порядку №336 - одноразова грошова допомога виплачується Мінветеранів шляхом перерахування коштів на зазначений у заяві рахунок, відкритий в банку на ім'я одержувача одноразової грошової допомоги.
Таким чином, у зв'язку із зміною правового регулювання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, з метою ефективного захисту порушеного права, судом першої інстанції цілком обгрунтовано покладено обов'язок щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги на відповідача у справі - Міністерства у справах ветеранів України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України - задовольнити частково.
Мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року по справі №160/22591/24 - змінити, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частини проголошено 11.02.2025
Повне судове рішення складено 12.02.2025.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк