12 лютого 2025 р. Справа № 520/29831/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, по справі № 520/29831/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №273 від 20.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, надану Управлінням СБУ в Харківській області без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи 73% грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ:14099344) провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії та її недоплаченої суми, виходячи з розміру грошового забезпечення, з розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку недоплаченої частини пенсії позивачу, ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №273 від 20.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, надану Управлінням СБУ в Харківській області без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи 73% грошового забезпечення, здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №273 від 20.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, наданої Управлінням СБУ в Харківській області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії та її недоплаченої суми, виходячи з розміру грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку недоплаченої частини пенсії позивачу, на підставі оновленої довідки №273 від 20.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, надану Управлінням СБУ в Харківській області, здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що відповідно до інформації про складові пенсії, що надана листом №2000-0203-8/141401 від 05.10.2023 ГУ ПФУ у Харківській області пенсія позивача станом на 01.09.2023 розраховується із основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70% (вислуга років 26), основний розмір пенсії позивача становить 22 317,43 грн., але за наявними обмеженнями максимального розміру становить 20 930,00 грн. Зазначає, що висновок першої інстанції про передчасність заявлених вимог порушує права позивача на соціальний захист на отримання пенсії в повному справедливому розмірі, оскільки позивачем було надано докази зниження відсоткового розміру грошового забезпечення та обмеження його пенсії максимальним розміром. Вважає, що ці обставини було неповно з'ясовано судом першої інстанції та такий висновок не відповідає обставинам справи.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів зазначає, що з огляду на положення частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшло клопотання, в якому відповідач звертає увагу суду, що згідно матеріалів пенсійної справи позивача, пенсійна справа - №N/A2710 - СБУ ОСОБА_1 закрита у зв'язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №1725 від 05.02.2024 року), на підтвердження надано свідоцтво про смерть ОСОБА_1 Серія НОМЕР_1 від 05.02.2024 року, у зв'язку з чим відповідач просить провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії належить закрити з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обґрунтування апеляційної скарги, в межах її доводів, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга та клопотання відповідача про закриття провадження у справі підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є пенсіонером, пенсія якому призначена за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Під час розгляду справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 року по справі №520/5133/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, буд. 2,м. Харків,61002) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено; визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Харківській області (ЄДРПОУ 20001711) щодо не надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, за формою, яка відповідає вимогам, визначеним Постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» та Додатку 2 до Порядку № 45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 станом на 01.01.2023 на ім'я ОСОБА_1 ; зобов'язано Управління Служби безпеки України в Харківській області (ЄДРПОУ 20001711) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2023 року, за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року; стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України в Харківській області (вул. Мироносицька, буд. 2,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ - 20001661).
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що судове рішення у вказаній справі в апеляційному порядку оскаржено не було.
Судом встановлено, що Управлінням Служби безпеки України в Харківській області було складено на ім'я позивача довідку №273 від 20.06.2023 р. про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704.
Як вказано позивачем у позовній заяві зазначену довідку було направлено до відповідача.
Позивачем вказано, що відповідач після отримання зазначеної довідки перерахунку пенсії не здійснив, чим допустив порушення його прав.
Матеріали справи містять лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2023 року №2000-0203-8/141401, яким представника позивача було повідомлено про те, що після скасування (визнання протиправними) в судовому порядку положень пунктів 1, 2, 3, 6 Постанови №103 умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, не визначалися, у зв'язку з чим для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 20.06.2023 №273 підстави відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що оскільки Управлінням Служби безпеки України в Харківській області надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області підтверджуючу довідку № 273 від 20.06.2023 р. про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 встановленої форми, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови позивачу у такому перерахунку.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №273 від 20.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, наданої Управлінням СБУ в Харківській області є протиправними.
В той же час, враховуючи встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що належним способом їх відновлення є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 та її недоплаченої суми, виходячи з розміру грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку недоплаченої частини пенсії позивачу, на підставі оновленої довідки №273 від 20.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, наданої Управлінням СБУ в Харківській області, здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.02.2023.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу з урахуванням оновленої довідки без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи 73% грошового забезпечення, суд першої інстанції виходив з їх передчасності, оскільки спір за вказаною вимогою на даний час не виник.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Так, за приписами п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або ж припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому, ч. ч. 1, 2 ст.319 КАС України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або ж провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст. ст. 238, 240 цього Кодексу.
Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, то смерть фізичної особи - сторони або припинення юридичної особи у спорі, який не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 319 КАС України.
Отже, з аналізу вказаних норм випливає, що смерть фізичної особи у спорі, який не допускає правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування ч. 1 ст. 319 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.02.2024 року, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За таких обставин, вирішенню у даній справі підлягають два питання:
- чи допускають вказані правовідносини правонаступництво;
- чи ухвалено судом першої інстанції законе і обґрунтоване рішення.
В свою чергу колегія суддів зазначає, що спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, своєю чергою, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Водночас Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім'ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім'ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов'язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
Колегія суддів звертає увагу, що вимоги зобов'язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва.
Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 27.01.2025 р. у справі № 420/16276/21.
Тобто, у контексті спірних правовідносин, які виникли у цій справі, колегія суддів зазначає, що станом на цей час, жодних майнових прав, які могли б бути об'єктом правонаступництва у спірних правовідносинах не виникло.
Враховуючи, що вказані правовідносини не допускають правонаступництво, то колегія суддів надає оцінку законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, (а.с. 20-21) відповідно до інформації про складові пенсії, яка міститься в листі ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0203-8/141401 від 05.10.2023 пенсія позивача станом на 01.09.2023 розраховується із основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70% (вислуга років 26).
На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену 01.01.1992, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Вислуга років на момент призначення пенсії позивача склала 26 років, пенсію було призначено у розмірі 73% грошового забезпечення, відповідно до норм Закону №2262-XII в редакції, чинній на момент призначення пенсії. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/8665/21, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про склад грошового забезпечення і застосовано при обрахунку його пенсії норму ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону №1166 від 27.03.2014 року).
Таким чином, з 01.01.1992 позивач отримував пенсію за вислугою років (вислуга 26 років) призначену на умовах Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із застосуванням показника 73% грошового забезпечення.
При цьому, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії та при перерахунку пенсії, розмір раніше призначених пенсій не можуть бути нижчими ніж раніше призначено.
Отже, при перерахунку пенсії позивача, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічні за змістом висновки відображені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18-а.
За сукупністю наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що дії відповідача щодо зменшення відсотку основного розміру пенсії з 73% на 70% при проведені її перерахунку є протиправними.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що пенсію позивача обмежено максимальним розміром, яка в підсумку склала 20930,00 грн. Вказане не заперечується сторонами у справі та підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про складові пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначені Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до ст. 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з п. 2 резолютивної частини вказаного рішення № 7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, ч.7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Однак, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017 внесено зміни у Закон № 2262-XII (у частині сьомій статті 43 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року"), незважаючи на те, що частина 7 статті 43 Закону №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, оскільки внесені Законом № 1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, такі зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом в постановах від 17.05.2021 по справі № 343/870/17, від 10.09.2021 по справі № 300/633/19 та від 24.09.2021 по справі № 370/2610/17.
При цьому, відповідно до правових висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
Беручи до уваги, що в вересні 2023 року, коли розмір нарахованої позивачу пенсії відповідачем було обмежено максимальним розміром, стаття 43 Закону № 2262-XII не містила положень, за якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, то дії відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром слід визнати такими, що не ґрунтуються на законі, тобто, протиправними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції приймаючи рішення по даній справі дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром, враховуючи 73% грошового забезпечення, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині.
Крім того, колегія суддів зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2023 року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Згідно з вимогами статті 10 Закону №2262-ХІ обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Отже, органи Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
Таким чином, позивач має право на отримання з 01.02.2023 пенсії, виходячи з розміру посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 01.01.2023.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року по справі №440/6017/21, від 31 серпня 2022 року по справі №120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21, від 14 вересня 2022 року по справі №500/1886/21, від 22 вересня 2022 року по справі №500/3840/21.
Оскільки Управлінням Служби безпеки України в Харківській області надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області підтверджуючу довідку № 273 від 20.06.2023 р. про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 встановленої форми, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови позивачу у такому перерахунку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки №273 від 20.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, наданої Управлінням СБУ в Харківській області і зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії та її недоплаченої суми, виходячи з розміру грошового забезпечення, здійснити виплату суми перерахунку недоплаченої частини пенсії позивачу, на підставі оновленої довідки №273 від 20.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, надану Управлінням СБУ в Харківській області, здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.
Враховуючи те, що під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції встановлено помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог, то наявні підстави для застосування вимог абз. 1 ч. 1 ст. 319 КАС України та часткового скасування судового рішення і закриття провадження у справі в цій частині.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про закриття провадження у справі №520/29831/23 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 по справі № 520/29831/23 - скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи 73% грошового забезпечення та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській провести перерахунок та виплату пенсії та її недоплаченої суми без обмеження пенсії максимальним розміром, враховуючи 73% грошового забезпечення, та прийняти в цій частині постанову, якою закрити провадження у справі у вказаній частині позовних вимог.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/29831/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич