12 лютого 2025 р. Справа № 480/6309/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського окружного адміністративного суду на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 (ухвалене суддею С.О. Удовіченко) в справі № 480/6309/24
за позовом ОСОБА_1
до Сумського окружного адміністративного суду
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумського окружного адміністративного суду, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Сумського окружного адміністративного суду щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06.03.2024 по 18.04.2024 включно з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану»; зобов'язати Сумський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої заробітної плати, обчисленої з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу за період з 06.03.2024 по 18.04.2024.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Наказ № 108 від 12.04.2024, яким внесені зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, та віднесено м. Суми Сумської територіальної громади до території можливих бойових дій опублікований у офіційному виданні і відповідно набрав чинності 19.04.2024. Тому саме з цієї дати (а не з 06.03.2024 як помилково вважає позивач) посадовий оклад повинен визначатися з урахуванням коефіцієнта 1,5 як того вимагає постанова Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 відповідно до наказу керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду № 10-ОС від 25.01.2017 ОСОБА_1 переведена на посаду секретаря судового засідання.
У березні-травні 2024 року ОСОБА_1 працювала на посаді секретаря судового засідання.
Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» від 25.04.2023 № 391, який застосовується із 01.01.2024, установлено, що на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження: на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади, визначені Кабінетом Міністрів України у відповідних схемах посадових окладів, визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.
19.04.2024 набрав чинності наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" від 12.04.2024 № 108, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.04.2024 за № 555/41900, яким затверджено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, що додаються.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 у пункті 1 Території можливих бойових дій розділу I. Території, на яких ведуться (велися) бойові дії зазначено - м. Суми Сумської міської територіальної громади; дата виникнення можливості бойових дій - 06.03.2024.
Наказом в.о. керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду № 34-ОД від 28.05.2024 "Про затвердження переліку працівників, які здійснюють свої повноваження в приміщенні суду з 19.04.2024 безпосередньо на території можливих бойових дій та визначення підвищеного розміру посадового окладу працівникам апарату суду з урахуванням коефіцієнту 1,5" затверджено перелік працівників апарату Сумського окружного адміністративного суду, які здійснюють свої повноваження в приміщенні суду з 19.04.2024 безпосередньо на території можливих бойових дій, до якого у пункті секретар судового засідання включена Гонтарено І.І.
Пунктом 2 цього наказу визначено з 19.04.2024 підвищення розміру посадового окладу працівникам апарату Сумського окружного адміністративного суду, зазначених у частині першій цього наказу суду, з урахуванням коефіцієнту 1,5.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати за період з 06.03.2024 до 18.04.2024 заробітної плати з врахуванням коефіцієнта 1,5 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 23.04.2023 "Деякі питання оплати правці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану", позивач звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки м. Суми Сумської міської територіальної громади до території можливих бойових дій віднесено з 06.03.2024 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 № 108, то саме з 06.03.2024 посадовий оклад позивачки повинен визначатися з урахуванням коефіцієнта 1,5.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 94 Кодексу законів про працю України (в подальшому - КЗпП України) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (в подальшому - Закон № 889-VIII), державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно із ст. 50 Закону № 889-VIII, держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Указом Президента України від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому такий строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 та ч. 1 ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" від 25.04.2023 № 391 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 612 від 16.06.2023 (в подальшому - Постанова № 391), установлено, що на період воєнного стану для працівників державних органів (крім працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами; військовослужбовців; осіб рядового і начальницького складу та поліцейських), які безпосередньо здійснюють свої повноваження: на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади, визначені Кабінетом Міністрів України у відповідних схемах посадових окладів, визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.
Підпунктом 2 пункту 1 Постанови № 391 визначено, що підвищення розмірів посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів, передбачених підпунктом 1 цього пункту, здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця; заробітна плата працівникам державних органів нараховується відповідно до абзацу першого цього підпункту з урахуванням підвищених розмірів посадових окладів, передбачених підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови, які визначені та затверджені у штатному розписі відповідного державного органу.
Згідно із п.п. 3 п. 1 Постанови № 391 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 612 від 16.06.2023), для цілей цієї постанови розташування робочого місця працівника визначається керівником державного органу (керівником державної служби, суб'єктом призначення) шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії; перелік працівників державних органів, яким встановлюються посадові оклади з урахуванням коефіцієнта 3, погоджується з відповідною обласною військовою адміністрацією за поданням керівника відповідного державного органу (керівника державної служби, суб'єкта призначення); перелік працівників територіальних органів, яким встановлюються посадові оклади з урахуванням коефіцієнта 3, погоджується з відповідною обласною військовою адміністрацією за поданням керівника територіального органу; працівникам державних органів, які включені до переліку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, за періоди роботи на територіях, які не включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нарахування заробітної плати проводиться виходячи з посадових окладів, визначених законодавством.
Згідно із п. 4 Постанови № 391, вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" установлено, зокрема, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; у переліку визначаються дата початку та дата завершення бойових дій (дата виникнення та припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік).
19.04.2024 набрав чинності наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 № 108, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.04.2024 за № 555/41900, яким внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зокрема м. Суми Сумської територіальної громади віднесено до території можливих бойових дій - з 06.03.2024.
Враховуючи вищевикладене, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 № 108 як нормативно-правовий акт набрав чинності лише з 19.04.2024, однак ним визначено конкретну дату, з якої м. Суми віднесено до територій можливих бойових дій, а саме з 06.03.2024.При цьому дата припинення можливості бойових дій щодо м. Суми цим нормативно-правовим актом не встановлена.
Відповідно до абз. 4 п. 3 Постанови № 391, працівникам державних органів, які включені до переліку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, за періоди роботи на територіях, які не включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, нарахування заробітної плати проводиться виходячи з посадових окладів, визначених законодавством.
Таким чином, нормативний акт, що встановив застосування до посадового окладу, визначеного, відповідно до законодавства у схемах (розмірах) посадових окладів (тарифних ставок), коефіцієнта 1,5 - постанова Кабінету Міністрів України № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану".
Судовим розглядом встановлено, що в Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з 06.03.2024 м. Суми віднесено до території можливих бойових дій наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 108 від 12.04.2024, опублікованим 19.04.2024 в газеті "Урядовий кур'єр".
В наказі № 108 визначено дату виникнення можливості бойових дій, а постанова Кабінету Міністрів України № 391 пов'язує застосування коефіцієнта 1,5 до посадового окладу для працівників державних органів саме з датою виникнення можливості бойових дій.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов ОСОБА_1 обгрунтований та підлягає задоволенню, оскільки м. Суми Сумської міської територіальної громади до території можливих бойових дій віднесено з 06.03.2024, у зв'язку з чим саме з цієї дати посадовий оклад позивачки повинен визначатися, з урахуванням коефіцієнта 1,5.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи апелянта щодо необхідності врахування в спірних правовідносинах відповіді ДСА України від 17.06.2024 № 11-12808/24, а також листа Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, суд апеляційної скарги вважає помилковими, оскільки роз'яснення, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права, відповідно до ст. 7 КАС України та мають лише рекомендаційний характер.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Сумського окружного адміністративного суду - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 в справі № 480/6309/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін