12 лютого 2025 р. Справа № 520/20819/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В.) від 28.10.2024 року по справі № 520/20819/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 31.01.2022 та з 08.03.2022 по 28.04.2023 урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні виді грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення додаткові види грошового забезпечення у тому числі додаткову грошову допомогу на оздоровлення, компенсацію відпустки як учаснику бойових дій за період з 29.01.2020 по 31.01.2022 та з 08.03.2022 по 28.04.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінет) Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2011 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями поліцейськими та особами рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 позов - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з приводу незастосування протягом 291.01.2020р. - 31.12.2020р. під час нарахування та виплати ОСОБА_1 усіх видів грошового забезпечення військовослужбовця показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.102,00грн.".
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 усі види одержаного грошового забезпечення військовослужбовця протягом 01.01.2020р. -31.12.2020р., обчислені із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.102,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з приводу незастосування протягом 01.01.2021р.-31.12.2021р. під час нарахування та виплати ОСОБА_1 усіх видів грошового забезпечення військовослужбовця показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.270,00грн.".
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 усі види одержаного грошового забезпечення військовослужбовця протягом 01.01.2021р.-31.12.2021р., обчислені із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.270,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з приводу незастосування під час нарахування та виплати ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік та за 2021 рік показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.102,00грн." та "2.270,00" відповідно.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік, обчисленого із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.102,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 виду грошового забезпечення - грошова допомога на оздоровлення за 2021 рік, обчисленого із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - "2.270,00грн." з урахуванням раніше проведених платежів.
Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення в частині відмови скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечив та просив відмовити. Вказав, що безспірною є правомірність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивачу такого показника як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом саме на 1 січня 2018 року.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Військовій частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2019р. № 91 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом першого заступника начальника генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 22.04.2019 року № 58-РС на посаду стрільця - помічника гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, який прибув для подальшого проходження служби із військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_1 , з 23 квітня 2019 року зарахувати до списків особового складу частини на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2022р. № 20 старшого солдата ОСОБА_1 , навідника-оператора 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 04.01.2022 року № 1-РС з військової служби в запас за статтею 26 частиною 5, пунктом 2 підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту ) Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу", з 31 січня 2022 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з календарною вислугою років: 03 роки 00 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні: 02 роки 01 місяць 22 дні, загальна вислуга: 05 років 01 місяць 22 дні. Щорічну основну відпустку за 2021 рік використав. Виплачено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік у сумі 10.904,55 грн та компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020р.-2022р. у сумі 15 266,37 грн.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2022р. № 52 військовослужбовця за призовом старшого солдата ОСОБА_1 відповідно до мобілізаційного плану зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 08 березня 2022 року і призначити на посаду оператора взводу радіорозвідки розвідувальної роти.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2023р. № 119 військовослужбовця за призовом старшого солдата ОСОБА_1 , оператора взводу радіорозвідки розвідувальної роти, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 21.04.2023 року № 110-РС на посаду солдата резерву 65 запасної роти військової частини НОМЕР_6 , вважати таким, що 28 квітня 2023 року приступив до здачі справ та посади, цього ж числа справи та посаду здав та вибув до нового місця служби м. Дніпро. З 28 квітня 2023 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Згідно з Довідкою-розрахунком нарахованого та виплаченого окладу за військовим званням та посадового окладу від 17.08.2024р. № 22/4022 з 01.01.2020р. по 31.01.2022р. та з 08.03.2022р. по 28.04.2023р. заявник отримував грошове забезпечення, обчислене із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи - « 1.762,00грн.».
13.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з заявою, в якій зокрема просив провести перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по момент виключення зі списків особового складу виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 29.01.2020 діяла єдина величина прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020- "2.102,00" та у положеннях ст. 7 Закону України від 15.12.2020р. № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" законодавцем згадано про прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2.102,00грн., котрий за своєю правовою природою має спеціальний характер і підлягає використанню у відносинах з оплати праці працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, тобто і військовослужбовців, то для обчислення розміру посадового окладу військовослужбовця станом на 29.01.2020 р. та станом на 01.01.2021 р. слід використовувати показник значення прожиткового мінімуму для працездатної особи у 2.102,00грн. Відмовляючи у задоволенні вимог стосовно періоду з 01.01.2022 по 31.01.2022 та з 08.03.2022 по 28.04.2023 суд виходив з того, що станом на 01.01.2022 р., станом на 01.01.2023 р. та станом на 01.01.2024 р. діючий публічний атестований військовим званням публічний службовець не набув права на підвищення грошового забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 в частині зростання таких видів грошового забезпечення як: оклад за посадою, оклад за званням, надбавка за вислугу років, то відповідно і заявник не має права на перерахунок розміру раніше вже виплаченого грошового забезпечення за цією подією. Суд дійшов до переконання про те, що станом на 01.01.2022 р. діючий військовослужбовець Збройних Сил України як працівник державного органу, оплата праці якого регулюються спеціальним законом, не набув права на підвищення розміру окладу за посадою та окладу за званням із розрахунку прожиткового мінімуму у розмірі - "2.481,00грн".
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про обчислення грошового забезпечення позивача як військовослужбовця, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 прожиткового мінімуму для працездатної особи, з урахуванням наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, Постановою № 103 до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, з 01.03.2018 Урядом України запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" внесені зміни.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 01.02.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто з 29.01.2020 відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Положеннями ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 р. № 2246-VIII визначено, що станом на 01.01.2018 р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762,00 грн. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX передбачено, що станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює - 2102,00 грн. Приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX встановлено, що станом на 01.01.2021 р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2270,00 грн. Також, ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2481,00 грн. Приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 30.11.2022 № 2710-IX встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу - 2684,00 грн.
Колегія суддів вважає, що оскільки з 29.01.2020, кожен рік збільшувались розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то в розумінні чинного п. 4 постанови № 704 це призводить до збільшення з 29.01.2020 розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та, як наслідок, інших складових грошового забезпечення, що вираховуються від розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що посадовий оклад ОСОБА_1 , його оклад за військовим (спеціальним) званням як військовослужбовця, з 01.01.2022 по 31.01.2022, з 08.03.2022 по 28.04.2023 мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не "на 1 січня 2018 року".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 420/6572/22 від 15.03.2023
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також всіх інших виплачених за цей період додаткових видів грошового забезпечення, за період 01.01.2022 по 31.01.2022, з 08.03.2022 по 28.04.2023 з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Щодо вимоги про одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затв. Постановою КМУ №44, колегія суддів зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 затверджений Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2005 р. № 17, далі - Порядок № 44). Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Порядок № 44 містить такі норми:
- грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби (пункт 2);
- виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (пункт 3);
- виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (пункт 4);
- грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункт 5).
Хоча позовні вимоги, що стосуються перерахунку та виплати грошового забезпечення підлягають задоволенню, відповідачем ще не порушувалось право позивача на отримання компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, тому така вимога є передчасною.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/20819/24 в оскаржуваній частині прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/20819/24 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2022 по 31.01.2022, з 08.03.2022 по 28.04.2023 з використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2022 по 31.01.2022, з 08.03.2022 по 28.04.2023 без використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також всіх інших виплачених за цей період додаткових видів грошового забезпечення, за період 01.01.2022 по 31.01.2022, з 08.03.2022 по 31.12.2022 з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 28.04.2023 без використання посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, а також всіх інших виплачених за цей період додаткових видів грошового забезпечення, за період 01.01.2023 по 28.04.2023 з використанням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 по справі № 520/20819/24 залишити без змін..
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко