Провадження № 33/821/129/25 Справа № 697/2340/24 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Колісник Л. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
07 лютого 2025 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката Гончарука А.В. на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, що 13.10.2024 о 01:10 год. в м.Канів по вул.Шевченка,100 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом GELLY МК, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова та хитка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру DSJ-21100150, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, адвокат Гончарук А.В. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2024 року скасувати, а провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.
В апеляційній скарзі посилаються на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що суд першої інстанції грубо порушив право ОСОБА_1 на захист. Не було належним чином повідомлено про розгляд справи, в наслідок чого ОСОБА_1 не прибув в судове засідання.
Крім того, працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було роз'яснено ОСОБА_1 ст.268 КУпАП, та ст.63 Конституції України. В матеріалах справи відсутнє направлення на освідування, та не зафіксовано відмову від отримання такого направлення. Відеозапис долучений до матеріалів справи не є безперервним. Також, ОСОБА_1 повністю заперечує факт керування транспортним засобом.
В судове засідання, призначене апеляційним судом на 07.02.2025 на 09:30 год., ОСОБА_1 та захисник Гончарук А.В. не з'явилися, при цьому про дату, час і місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчать довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber», про причину неявку не повідомили.
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Вважаю, що у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП перешкод для розгляду справи немає, а тому апеляційний розгляд можливо проводити у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Гончарука А.В.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію захисника Гончарука А.В. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №149407 від 13.10.2024 згідно якого вбачається, що 13.10.2024 о 01:10 год. в м.Канів по вул.Шевченка,100 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом GELLY МК, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова та хитка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру DSJ-21100150, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- рапорту відділу поліції №1 (м.Канів) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області згідно якого вбачається, що 13.10.2024 о 01 год. 08 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13.10.2024 о 01 год. 06 хв. за адресою: м.Канів, вул.Тарасова Гора, від ресторану в напрямку м.Каніва рухається транспортний засіб GELLY МК, д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який здійснив зіткнення за стовпом та продовжив рух. В автомобілі пробито праве, переднє колесо.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
В апеляційній скарзі захисник Гончарук А.В. посилається на те, що суд першої інстанції грубо порушив право ОСОБА_1 на захист. Не було належним чином повідомлено про розгляд справи, в наслідок чого ОСОБА_1 не прибув в судове засідання.
Апеляційний суд відноситься до даних доводів критично оскільки, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610203061180, повістку про виклик ОСОБА_1 було отримано 10.11.2024 його матір'ю, про що мається відповідний запис та підпис.
Також апеляційний суд зазначає, що учасники, які задіяні у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу самі цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, що з метою поновлення ОСОБА_1 в його правах, судом апеляційної інстанції вжито заходи до безпосередньої участі в розгляді справи останнього, на виконання вимог ст.294 КУпАП, з наданням можливості надати пояснення по суті складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено працівниками поліції ст.268 КУпАП, та ст.63 Конституції України, апеляційний суд зазначає, що дані доводи є неспроможними та спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 у графі про ознайомлення прав та обов'язків, передбачених с.63 Конституції України та ст.268 КУпАП поставив власноруч підпис.
Крім того, в апеляційній скарзі захисник Гончарук А.В. порушує питання про те, що при складані протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими було допущено формалізм.
Апеляційний суд зазначає, що чинним законодавством у сфері безпеки дорожнього руху саме працівникам поліції надані повноваження із виявлення ознак того чи іншого сп'яніння у осіб, які керують транспортними засобами, та при цьому проходження огляду на стан сп'яніння є обов'язком для такої особи. У справі, яка переглядається апеляційним судом, протокол про адміністративне правопорушення складено саме з підстав відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Досліджені судом відеозаписи є інформативними і не вказують на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції, ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння апеляційним судом не встановлено.
Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони ні окремо, ні в сукупності, не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а тому не можуть слугувати підставами для його скасування.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2024 року, щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гончарука Андрія Володимировича - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба