Справа № 592/13225/24
Провадження № 3/592/165/25
07 лютого 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Костенко В.Г., з участю представника митниці Нестерова Д.О., захисника - адвоката Бикова Д.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Сумської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ст. 485 МК України,
Відносно ОСОБА_1 , складено протокол про порушення митних правил № 0105/80500/24 від 11.07.2024 за вчинення правопорушення за ст. 485 МК України. Так в протоколі зазначено, що він 12.10.2021 у відділі митного оформлення «Центральний» митного поста «Суми» Сумської митниці під час митного оформлення товару «Автомобіль легковий, бувший у використанні; марка: HYUNDAI: модель: SANTAFE; номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ; календарний рік виготовлення - 2006; модельний рік - 2006, код УКТЗЕД 8703329030» за митною декларацією ІМ40ДЕ № UA805020/2021/010570 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо істотних умов договору купівлі-продажу транспортного засобу, даних про відправника та/або одержувача, реєстраційних документів на транспортний засіб та неправдивих відомостей щодо його митної вартості.
До суду вказаний адміністративний матеріал надійшов 09.08.2024, відповідно до протоколу про порушення митних правил розгляд справи призначено на 09-00 год. 14.08.2024.
В подальшому судовий розгляд відкладено на 08-50 год. 26.09.2024.
Під час судового розгляду встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що протокол про порушення митних правил № 0105/80500/24 від 11.07.2024 складено на підставі відповіді компетентних органів Чеської Республіки та наданих до вказаної відповіді документів. Незважаючи на положення закону, надані компетентним органом Чеської Республіки документи, складені іноземною мовою, а матеріали справи не містили перекладу українською мовою, що унеможливлює дослідження їх змісту та встановлення відповідних обставин. Такі недоліки вочевидь перешкоджали судовому розгляду.
Відтак, 26.09.2024 постановою суду адміністративну справу відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України - повернути до Сумської митниці для проведення додаткової перевірки.
02.01.2025 з Сумської митниці після доопрацювання повернуто вказаний адміністративний матеріал.
Судовий розгляд призначено на 08-50 год. 30.01.2025.
В подальшому судовий розгляд відкладено на 09-00 год. 07.02.2025.
В суді представник митниці Нестеров Д.О. вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Зазначив, що надані митним органом докази повністю підтверджують заявлення ОСОБА_1 в митній декларації неправдивих відомостей щодо істотних умов договору купівлі-продажу транспортного засобу, зокрема неправдивих відомостей щодо його митної вартості. Відтак, просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
Захисник - адвокат Биков Д.О. в суді з протоколом не погодився та вважав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, виходячи з наступного. Надані митним органом матеріали не доводять вчинення правопорушення. З зазначених доказів можна зробити лише один висновок про те, що особисто ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій по порушенню митних правил. Він не подавав митному органу документи для декларації, він особисто не оформляв документи на придбання транспортного засобу за кордоном України та переміщення через державний кордон. Надані документи підтверджують придбання та транспортування з за кордону України транспортного засобу саме для ОСОБА_1 .. За кордоном представляв інтереси ОСОБА_2 .. Він же доставляв транспортний засіб. Наведені документи не вказують, як здійснювалося декларування за участю ОСОБА_1 .. Участь лише можна припускати. В контексті визначення доказів, обов'язку їх збирання та виконання стандартну доведення поза розумним сумнівом у даній справі, перш за все варто звернути увагу, що єдиним доказом, який на думку митного органу підтверджує винуватість ОСОБА_1 та яким митний орган обґрунтовує наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, є рахунок - фактура 12.09.2021 року № 23/21, що отриманий митним органом від митних органів іноземних держав на відповідний запит. Як вбачається, із відповіді митних органів Чеської Республіки відсутнє посилання з якого органу Чеської Республіки було отримано дану інформацію. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які запити митного органу Чеської Республіки, що направлялись безпосередньо ніби-то продавцю автомобіля - компанії STEAHLT GROUP PRAHA s.r.o. для встановлення дійсних обставин вчинення правопорушення, всупереч статті 251 КУпАП. Відповідь, що надана митним органом в якості основного та єдиного доказу, не містить підпису посадової особи митних органів Чеської Республіки, так само, як не містить жодних засвідчуваних підписів уповноважених осіб державних органів Чеської Республіки, так само, як не містить жодних зауважень, щодо засвідчення такого документу електронним цифровим підписом посадових осіб органів державної влади Чеської Республіки. Наведені обставини свідчить про неналежність такого доказу, а також створюють об'єктивні сумніви в його достовірності. Крім цього, у справі відсутні будь-які дані про встановлення компетентними органами Чеської Республіки чи України факту підробки товаросупровідних документів. Крім того, вважав, що надані Сумської митниці документи іноземною мовою з перекладом на українську мову не можуть бути належним доказом, оскільки неможливо встановити автентичність даного перекладу. Відтак вважав, що митним органом не надано належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтвержували вину ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, а згідно ч. 2 цієї статті провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст. 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (ст.487 МК України).
Відповідно до вимог ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).
Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
За положеннями п. п. 215.3.5-1 п. 215.3 ст. 215 215.3.5-1 п.215.3 ст. 215 ПК України розмір акцизного податку та ПДВ, які нараховуються при митному оформленні моторних транспортних засобів на митну територію України визначається з урахуванням задекларованої митної вартості і коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а також залежить від року виготовлення транспортного засобу.
За диспозицією статті 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Для притягнення до відповідальності, згідно ст. 485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості.
Таким чином об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 485 МК України полягає у вчиненні конкретних дій чітко визначених даною нормою. Всі ці дії мають бути вчинені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 20 березня 2018 року (справа № 640/7258/17), від 06 червня 2018 року (справи № 607/1866/17 та № 607/2391/17) та від 24 грудня 2020 року (справа № 461/3117/17), для притягнення до відповідальності, згідно зі ст. 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, та наявність прямого умислу.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що митним органом жодним чином не доведено факту заявлення в митній декларації ОСОБА_1 неправдивої інформації. Так, 12.10.2021 ОСОБА_1 через декларанта ФОП ОСОБА_3 до відділу митного оформлення «Центральний» митного поста «Суми» Сумської митниці було подано митну декларацію ІМ40ДЕ № UA805020/2021/010570 за встановленою формою.
В декларації ФОП ОСОБА_3 вірно зазначила дані про себе, як декларанта, марку, рік випуску та державний номерний знак автомобіля, який переміщується, отримувача, місце призначення. Дані відомості є достовірними. Вказана декларація відповідно до вимог частини 6 статті 264 Митного кодексу України була прийнята митницею з проставленням відповідного штампу і транспортний засіб випущений на митну територію України.
Разом з митною декларацією декларантом, відповідно до положень ч. 3 ст. 335 МК України були подані документи на транспортний засіб, у тому числі договір купівлі-продажу від 22.09.2021 № б/н, відповідно до якого, громадянин України ОСОБА_1 придбав автомобіль HYUNDAI SANTAFE на території Чеської Республіки за фактурною вартістю товару 22800 CZK.
В матеріалах справи міститься копія вказаного договору купівлі-продажу з перекладом на українську мову. З договору вбачається, що продавцем зазначено ОСОБА_4 , покупцем ОСОБА_5 , предметом продажу є легковий автомобіль марка: HYUNDAI, модель: SANTAFE; номер кузова (VIN): НОМЕР_2 ; рік випуску - 2006; узгоджена загальна ціна продажу в розмірі 22800 чеських крон; дата та місце укладення договору м. Прага, 22.08.2021.
В подальшому з метою встановлення відповідності поданих до митного оформлення документів, управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил було ініційовано направлення запиту до митних органів Чеської Республіки (вих. № 7.24-3/20-01/4/1869 від 12.04.2024).
За результатами опрацювання отриманої відповіді митних органів Чеської Республіки (лист Держмитслужби від 18.06.2024 №26/26-04/7/1448) було встановлено, що за інформацією Генерального митного директорату Чеської Республіки фактично транспортний засіб HYUNDAI SANTAFE було придбано громадянином України ОСОБА_2 12.09.2021 у чеській компанії STEAHLT GROUP PRAHA s.r.o. за ціною 55000 CZK та поставлено на тимчасовий облік у реєстраційних органах Чеської Республіки на своє ім'я.
Суть обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 485 МК України ґрунтується на висновках митного органу про те, що декларантом вчинено протиправні дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в ЕМД неправдивої інформації для визначення митної вартості товару, а саме, відомостей стосовно вартості продажу транспортного засобу.
Поряд із цим митним органом не надано належних та допустимих доказів, що подані до митного оформлення документи є недостовірними чи підробленими.
Надані митним органом докази не підтверджують поза розумним сумнівом, що заявлена ОСОБА_1 інформація щодо вартості транспортного засобу та документи, які її підтверджують, а саме договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22.08.2021 є підробленим документом чи документом, одержаним незаконним шляхом, або таким, що містить неправдиві відомості щодо вартості продажу транспортного засобу.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Отже, дослідженими в суді доказами поза розумним сумнівом не підтверджено, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо істотних умов договору купівлі-продажу транспортного засобу, а саме неправдивих відомостей щодо його митної вартості.
З врахуванням викладеного, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а тому справа відносно нього підлягає закриттю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак справу слід закрити.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 257, 268, 366, 458, 460, ст. 485, 495, п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 251-252, 280, 283, 287, 294 КУпАП,-
Закрити справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г. Костенко