печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51054/24-ц
05 грудня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Григоренко І.В.,
при секретарі - Андрієнко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.11.2024 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації(далі - відповідач, Печерська РДА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ) про визнання незаконним зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання.
04.12.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича надійшла заява про забезпечення позову, а саме:
- заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям вчиняти будь-які дії щодо вселення га/або виселення будь-яких осіб, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема набуття, зміни припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму тощо) обтяжень речових прав на нерухоме майно (іпотеки, заборони відчуження тощо) щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 ,
- заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 та/або за його дорученням іншим особам вчиняти дії щодо вселення та/або виселення будь-яких осіб з щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також вчиняти дії щодо зміни, скасовування (припинення) державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб в цій квартирі.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що виселення позивача зі спірної квартири на підставі протиправних дій Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо зняття з реєстрації місця проживання, позбавить її єдиного належного житла, а також, може негативно вплинути на її здоров'я, оскільки вона є пенсіонеркою та має низку тяжких захворювань. Таким чином, представник позивача, вважає, що для належного захисту прав позивача, слід заборонити вселення чи виселення будь яких осіб зі спірної квартири.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали, а також матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.
Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 даної статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як визначено ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Разом з цим, відповідно до матеріалів заяви, предметом позову є визнання незаконним зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 .
В свою чергу, відповідна квартира належить на праві власності ОСОБА_2 та будь яким чином, відповідне право, не припинене.
Однак, представник просить обмежити відповідне право власності позивача, заборонивши частково розпоряджатись майном, в частині вселення та/або виселення будь яких осіб, а також, зміни припинення речових прав на нерухоме майно (права власності, користування (оренди, найму, тощо), що значно обмежить права третьої особи на вільне володіння власним майном.
В свою чергу, питання визначення належного права власності на відповідне нерухоме майно, виходить за межі розгляду даної справи. Таким чином, забезпечення позову значно перевищує заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.07.2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі не вжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав, а також те та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Разом з тим, представником позивача не надано доказів в обґрунтування того, що не застосування заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
За таких обставин, суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -
У задоволенні заяви представника позивача - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним зняття з реєстрації місця проживання та поновлення реєстрації місця проживання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 05.12.2024 року.
Суддя І.В. Григоренко