Номер провадження 3/754/290/25
Справа №754/297/25
Іменем України
12 лютого 2025 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
09.01.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30 грудня 2024 року серії ААД №962934, 30 грудня 2024 року об 11 годині 04 хвилини в м. Києві по вул. Г. Хоткевича - просп. Каденюка, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, при ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, не дав дорогу трамваю №5603, що завершував рух через перехрестя, внаслідок чого відбулось зіткнення. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Нечипоренко В.В. просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначив про те, що ОСОБА_1 , побачивши, що ввімкнувся сигнал світлофору, який дозволяє рух, почав рух. Переїжджаючи трамвайні колії, відчув удар в передню частину транспортного засобу, в подальшому зрозумів, що водій трамваю порушила ПДР, а саме здійснила рух на заборонений сигнал світлофору, у зв'язку з чим відбулось ДТП.
ОСОБА_1 підтримав думку захисника та повідомив, що почав рух на зелений сигнал світлофора, що зафіксовано і у протоколі, жодних транспортних засобів, які б завершували маневр, на перехресті не було. Оглядовість дороги, якою транспортні засоби в'їжджали на перехрестя, була поганою через трамвай, який рухався у бік станції метро Чернігівська та зупинився на світлофорі. На його думку, обстановка, що склалась на місці ДТП, свідчить, що водійка трамваю, з яким сталось зіткнення, не завершувала рух через перехрестя, а навпаки, в'їжджала на нього, рухаючись на заборонений сигнал світлофора.
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що перебувала на пасажирському сидінні транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Під'їхавши до світлофору, останній зупинився, оскільки горіло червоне світло, дочекавшись зеленого світла на світлофорі, ОСОБА_1 почав рух. З правої сторони від автомобіля ОСОБА_1 на коліях стояв трамвай, який рухався зліва направо. Переїжджаючи трамвайні колії, жодних перешкод не було, та в якийсь момент з'явився трамвай, який рухався справа наліво, та зіткнувся з транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 . Вказує на те, що водій трамваю, який скоїв ДТП, рухався на червоний сигнал світлофору.
В судовому засіданні було досліджено наданий захисником диск з відеозаписом з місця події, що був записаний на бодікамеру поліцейського, який оформлював іншу пригоду неподалік від місця ДТП, з якого вбачається, що очевидці події підтверджують працівнику поліції те, що ОСОБА_1 почав рух на зелений сигнал світлофора. Крім того, з даного відеозапису вбачається, що транспортний засіб ОСОБА_1 перебуває на трамвайних коліях, з правої сторони від нього стоїть трамвай, а з лівого боку від нього стоїть трамвай під керуванням подія ОСОБА_3 , який причетний до ДТП.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до пунктів 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. У разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_3 30.12.2024 року приблизно об 11:04 годині вона проїжджала перехрестя вул. Хоткевича та пр. Каденюка на дозвільний зелений сигнал світлофора. Під'їжджаючи до перехрестя, зліва від неї стояв трамвай, тобто саме перед перехрестям. Проїжджаючи повз трамвай, який стояв, та виїхавши на перехрестя, несподівано побачила як з лівого боку до трамвая повертає транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Застосувала екстрене гальмування, однак ДТП уникнути не вдалось.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він побачивши, що ввімкнувся сигнал світлофору, який дозволяє рух, почав рух, переїжджаючи трамвайні колії помітив, як на швидкості на нього їде трамвай, який вдарив його транспортний засіб та протягнув по коліях.
Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , пояснення свідка ОСОБА_2 та відеозапис долучений захисником, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення пунктів 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху, а саме перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. У разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
Однак, при судовому розгляді справи не встановлено будь-яких порушень зазначених пунктів Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , про які вказано у протоколі.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дочекався поки загориться зелений сигнал світлофора, переконався, що це буде безпечним, почав рух на своєму транспортному засобі. Оскільки з правого боку від ОСОБА_1 перебував в нерухомому стані трамвай, він не міг передбачити, що з-за нього може виїхати інший трамвай, адже перехрестя було вільним від транспортних засобів, а сам ОСОБА_1 рухався на зелений сигнал світлофора. У зв'язку з наведеним обставинами суд не вбачає в діях ОСОБА_1 порушення п.п. 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.
В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». При цьому, як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Оскільки в суді не було встановлено порушень водієм автомобіля Хюндай Соната, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 п.п. 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху, провадження по притягненню до адміністративної відповідальності останнього за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, та виходячи з норм ст. 247 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 124, п.1 ч. 1 ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: О.Л. Банах