Номер провадження 3/754/775/25
Справа №754/1994/25
Іменем України
12 лютого 2025 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 173-2 КУпАП,
05.02.2025 року до Деснянського районного суду м. Києва від Деснянського УП ГУНП в м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 січня 2025 року серії ВАВ №582284, 25 січня 2025 року приблизно о 10 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме розбив голову офісним стільцем - металевою ніжкою, бив руками по голові та тілу, кидався в бійку, погрожував фізичною розправою, виражався брутальною лайкою, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим завдав психологічної та фізичної шкоди та порушив п. 14 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з'явилась. Про час та місце його проведення повідомлялась судом належним чином шляхом направлення SMS повідомлення, про що свідчить довідка про доставку повідомлення, яка міститься у матеріалах справи. З будь-якими клопотаннями до суду станом на 12.02.2025 року не зверталась.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце його проведення повідомлявся судом належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду станом на 12.02.2025 року не звертався.
ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи в суді шляхом направленняповідомлення, за номером телефону, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №582284 від 25.01.2025 року, про що свідчить довідка про доставку повідомлення, яка міститься у матеріалах справи, відповідно до рішення Ради суддів України № 26 від 05.08.2022 «Щодо підвищення використання інструментів електронного судочинства у відправленні правосуддя». Наведені повідомлення формуються за допомогою автоматизованої системи документообігу в суді, в якій автоматично фіксуються відомості про доставку повідомлення адресату. З огляду на це, достовірність відомостей, викладених у довідці про доставку повідомлення у додаток Viber, не викликають сумнівів.
Крім того, повідомлення ОСОБА_3 про розгляд справи на 12.02.2025 о 09:50 год. було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Деснянського районного суду м. Києва).
Таким чином, суд вжив усіх можливих заходів для належного повідомлення особи про розгляд її справи.
Враховуючи, що згідно з ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» та «Пономарьов проти України»).
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд може розглянути справу тільки в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, за вказаним у ньому матеріальним законом і тільки стосовно тієї особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Диспозиція ч.3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Так, п. 14 ст. 1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно п. 17 ст. 1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Скоєне ОСОБА_1 правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення від 25 січня 2025 року серії ВАВ №582284, в якому зафіксовані фактичні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство в сім'ї психологічного та фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме розбив голову офісним стільцем - металевою ніжкою, бив руками по голові та тілу, кидався в бійку, погрожував фізичною розправою, виражався брутальною лайкою, перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння; рапортом інспектора СПДН ВП Деснянського УП ГУНП у м. Києві Ніконової Т. від 04.02.2025 року відповідно до якого, прибувши за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено заявника ОСОБА_2 , яка повідомила, що її співмешканець ОСОБА_1 вчиняє стосовно неї дії фізичного та психологічного характеру; письмовими поясненнями та заявою ОСОБА_2 , а також фотоматеріалами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив стосовно ОСОБА_2 домашнє насильство в сім'ї психологічного та фізичного характеру.
Повторність вчинення правопорушення ОСОБА_1 підтверджується:
-постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 05.03.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст. 173-2 КУпаП;
-постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 20.11.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст. 173-2 КУпаП;
-постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.3 ст. 173-2 КУпаП,
таким чином дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, а саме за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст. 173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого,тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п'ятнадцяти діб.
Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, оскільки він умисно, повторно протягом року, вчинив дії психологічного та фізичного характеру стосовно співмешканки ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, а тому його слід визнати винним за ч.3 ст.173-2 КУпАП та призначити покарання в межах даної статті.
Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність відповідно до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення враховується ступінь вини та матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст.33 КУпАП.
Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 діб. Таке стягнення, на думку суду, буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суд, керуючись ст. 39-1 КУпАП, та відповідно до вимог ст. 283 зазначеного кодексу, вважає за необхідне направити ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Відповідно до ч.6 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та ч. 8 Розділу І Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01 жовтня 2018 року № 1434 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 13 жовтня 2021 року № 588) кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу правопорушника та керуючись ст. ст. 173-2, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 діб.
Строк відбування адміністративного арешту рахувати з моменту приведення постанови до виконання.
На підставі ст. 39-1 КУпАП направити ОСОБА_1 до Центу у справах сім'ї та жінок Деснянського району м. Києва (м. Київ, вул. Закревського, 87-Д) для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", строком на 3 (три) місяці.
Контроль за виконанням постанови в частині проходження ОСОБА_1 програми кривдників відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» покласти на відповідальних осіб Деснянського УП ГУНП в м. Києві.
Стягнути ОСОБА_1 з на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Банах О.Л.