Справа №442/851/25
Провадження №2-а/442/17/2025
12 лютого 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження, за відсутності сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача.
30.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 22.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження в справі - закрити, та стягнути в його користь судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 22.01.2025 головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.01.2025 року відносно нього, ОСОБА_1 , за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Згідно вказаного протоколу позивач, будучи посадовою особою та являючись керівником виконавчого органу Меденицької селищної ради, під час дії в Україні особливого періоду, не організував і не забезпечив проведення мобілізації людських ресурсів на території населених пунктів Меденицької громади в грудні 2024 року у кількості 20 осіб, що визначена у розпорядженні начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №M-25дск від 03.12.2024 «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району» чим допустив порушення абзацу 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзацу 8 частини 1 статті 15 Закону України «Про оборону України», тим самим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 зазначає про те, що разом з протоколом від 22.01.2025 головним спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 йому було вручено постанову від 22 січня 2025 року про вчинення ним адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 34 000 грн.
З постановою від 22.01.2025 позивач не погоджується, вважає її безпідставною, протиправною, винесеною із порушенням чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню за таких підстав:
звертає увагу на нечітке формулювання суті інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не містить вказівки на конкретні дії, які він зобов?язаний був здійснити та які начебто не здійснив. Зазначає про те, що зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити, в чому саме його обвинувачують, оскільки саме по собі перелічення статей законів, підзаконних актів, без конкретизації обставин щодо дій або бездіяльності особи, наявності в такої особи певного посадового чи службового обов?язку виконати такі дії, наслідків, які спричинені такими діями (бездіяльністю), та причинного зв?язку між діянням та наслідками, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначає про те, що постанову було складено відносно нього у зв'язку з тим, що він є посадовою особою, керівником виконавчого комітету Меденицької селищної ради, водночас вказує на те, що при розгляді адміністративних матеріалів посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином не було повно та всебічно досліджено всі обставини справи. Вважає, що селищний голова Меденицької селищної ради не є відповідальним суб?єктом за планування, організацію і забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації на території Меденицької громади. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачає повноважень голови селищної ради здійснювати примусову доставку військовозобов?язаних до центрів комплектування та соціальної підтримки. Також посилається на те, що Меденицькою селищною радою було створено спеціальний відділ з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення виконавчого комітету Меденицької селищної ради, розпорядженням селищного голови призначено спеціаліста відділу, посадовою інструкцією якого охоплюються повноваження у сфері забезпечення мобілізаційних завдань. Зокрема, згідно із п.3.2.3 Положення про відділ з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення виконавчого комітету Меденицької селищної ради: «Відділ у сфері оборонно-мобілізаційної роботи організовує планування, розроблення і проведення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації, в тому числі з переведенням Меденицької селищної ради, підприємств, організацій, установ, закладів різних форм власності на роботу в умовах особливого періоду та здійснює контроль за їх виконанням. Також, згідно з пункту 3.2.15. Положення відділ організовує під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які призиваються на військову службу, техніки на збірні пункти, виділення будівель, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і подання послуг Збройним Силам України.
Позивач вважає, що саме виконавчі органи є відповідальними за мобілізацію, а не особисто голова, як керівник органу місцевого самоврядування, посилаючись на абзац 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» де зазначено, що планування, організація і забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації на території відповідних населених пунктів покладаються саме на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та на абзац 8 частини 1 статті 15 Закону України «Про оборону України», яким передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період.
З огляду на викладене позивач вважає, що не є суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 22.01.2025 року, на підставі якого була винесено оскаржувана постанова, склав головний спеціаліст командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , але позивач зазначає, що ні протокол про адміністративне правопорушення, ні постанова від 22.01.2025 року не містять жодних доказів того, що головний спеціаліст командування ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є уповноваженою посадовою особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Оскільки згідно із статтею 235 КУПАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210', 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов?язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Позивач зазначає, що в описовій частині оскаржуваної постанови зазначено, що порушення відповідного законодавства було вчинено ним як посадовою особою, керівником виконавчого комітету Меденицької селищної ради. Водночас у резолютивній частині цієї постанови йдеться про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення на нього саме як громадянина, а не як посадової особи.
Крім того, вважає, що накладення адміністративного стягнення у розмірі 34000 грн. є надмірним, оскільки санкція частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачає максимальний розмір штрафу для громадян - одна тисяча п?ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в розрахунку становить 25500 грн. Зазначає, що накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, посадовою особою (т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ) не дотримано вимог закону щодо призначення стягнення у виді штрафу та призначено штраф у грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вважає, що повноваження щодо організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період, а також оповіщення військовозобов?язаних і резервістів та забезпечення їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Меденицької селищної територіальної громади виконано відповідно до вимог пункту 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, а саме: здійснено оповіщення зазначених у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 резервістів та військовозобов?язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис; повідомлено письмово у триденний строк ІНФОРМАЦІЯ_3 про результати оповіщення; забезпечено прибуття резервістів та військовозобов?язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пункту збору. Працівники виконавчого комітету Меденицької селищної ради, уповноважені на проведення заходів з оповіщення, не були залучені до роботи в групах. Під час оповіщення представників виконавчих органів поліцейські не супроводжували. Фото- та відео фіксація вручення повісток із застосуванням технічних засобів не здійснювалася, оскільки такі повноваження належать виключно представникам ТЦК та СП або працівникам поліції.
Вказує на те, що 21.01.2025, на адресу Меденицької селищної ради надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, щоб він прибув 22.01.2025 (фактично на наступний день) за адресою: АДРЕСА_1 о 11:30, що позбавило його можливості належно підготуватись до розгляду справи. Вважає, що його не було належним чином поінформовано про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що дає підстави вважати постанову у справі неправомірною, оскільки вона була винесена з порушенням встановленої процедури.
Також, зазначає, що коли він прибув в ІНФОРМАЦІЯ_4 , йому було одночасно вручено для підписання протокол та постанову від 22.01.2025 року, які не складались в його присутності, а вже були заздалегідь виготовлені, роздруковані та підписані посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема вони були датовані числом 22.01.2025 року. Крім того, уповноваженою особою Дмитрівим А.Р. заздалегідь було здійснено запис «Гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав». Позивач вважає, що таким чином, головний спеціаліст Дмитрів А.Р. перевищив свої повноваження.
ОСОБА_1 вказує на те, що Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 лише формально підписано постанову, а справу було розглянуто та складено постанову головним спеціалістом Дмитрівим А.Р, який не мав права розглядати справи за ст. 210-210-1 КУпАП.
Крім цього, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не дотримано вимоги ст.33, ст. 278, ст. 279 та ст.280 КУпАП, а саме: в процесі підготовки до розгляду справи не встановлювалась наявність компетенції щодо розгляду даної справи, не встановлювалась правильність складеного протоколу та інших матеріалів справи, не встановлювалась наявність підтверджувальних документів про належне сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, не встановлювалась необхідність витребування необхідних додаткових матеріалів, та чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 не досліджували докази, які можуть підтверджувати або спростовувати адміністративне правопорушення, при накладанні стягнення не були виконані вимоги ст. 33 КУПАП.
Вказує на те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку із невиконанням розпорядження начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №М-25дск від 03.12.2024 «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району» в частині організації та забезпечення проведення мобілізації людських ресурсів на території населених пунктів Меденицької територіальної громади у кількості 20 осіб у грудні 2024 року. Разом із тим, вважає, що перевірка факту виконання чи невиконання розпорядження начальника Дрогобицької районної військової адміністрації не входить до компетенції відповідача.
Зазначає про те, що при розгляді протоколу від 22.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 йому не надано відомостей, коли саме і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення відносно мене постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що відомості, коли саме і як саме було виявлено правопорушення є необхідними для дотримання вимог ст.38 та ст.277 КУпАП.
ОСОБА_1 вказує на те, що Протокол від 22.01.2025 року, який складений головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 повністю не відповідає формі протоколу, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 року №3, Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а саме: не вказано військове звання уповноваженої особи на складення протоколу, відсутнє поле дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності, не вказано дата, час, місце вчинення адміністративного правопорушення (відповідне поле взагалі відсутнє).Згідно п.3 розділу ІІ Інструкції «У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім?я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.» Згідно абз.2 п.2 розділу ІІ Інструкції «У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.» В протоколі від 22.01.2025, уповноважена особа взагалі видалила графи, що стосуються: місця та часу вчинення, замість проставлення прочерку.
Крім цього, позивач зазначає, що в постанові від 22.01.2025 відсутня дата отримання копії постанови.
ОСОБА_1 зазначає, що уповноважена особа не має права змінювати затверджену форму протоколу або додавати текст, який у цій формі не передбачено. Такі дії є перевищенням повноважень. Враховуючи викладене, просить суд не врахувати протокол від 22.01.2025 року як доказ, оскільки він складений із порушенням законодавства.
Позивач вказує на те, що примірник протоколу про адміністративне правопорушення від 22.01.2025, який був вручений йому, не містить жодних відомостей про номер цього протоколу, а також не містить відміток про реєстрацію його в журналі обліку протоколів, як цього вимагає Інструкція.
Зазначає, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності будь-яких доказів, які б підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.У матеріалах справи відсутні будь-які докази вини позивача, а твердження про порушення вимог нормативних актів, зазначені у спірній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи. До того ж, протокол від 22.01.2025 року про адміністративне правопорушення був складений із порушенням вимог ст. 254 КУПАП.
Заяви та клопотання учасників справи.
11.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 подав письмові пояснення на позовну заяву про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в порядку пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства. Зазначають про те, що із викладеним у позовній заяві не погоджуються, у зв'язку з чим подали письмові пояснення. Свої заперечення обґрунтовують наступним:
відповідно до абзацу другого п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» голови (начальники) районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного начальника обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) про проведення заходів мобілізації: видають за пропозиціями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розпорядження про проведення заходів мобілізації та невідкладно доводять його до виконавців.
На підставі вищезазначених норм права та на виконання розпорядження Львівської обласної військової адміністрації від 29.11.2024 №M58/0/5-24ДСК «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території Львівської області», 03.12.2024 Дрогобицькою районною військовою адміністрацією прийнято розпорядження від №M-25 ДСК «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району». В результаті чого, ТЦК видано розпорядження, адресовані позивачу про здійснення оповіщення військовозобов?язаних №13208 від 03.12.2024; №13370 від 09.12.2024; №13368 від 09.12.2024; №13511 від 11.12.2024; №13643 від 16.12.2024; №13823 від 23.12.2024.
Відповідно до п.32 Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів» у разі отримання розпорядження відповідних районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов?язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов?язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов'язані: здійснити оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов?язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття;у триденний строк письмово повідомити районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов?язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечити контроль за прибуттям призовників, військовозобов?язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначає, що на виконання обов'язку щодо використання усього переліку інструментів оповіщення, зокрема оповіщення за місцем роботи/навчання та оповіщення рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про виклик військовозобов?язаних, зроблено не було, що підтверджується відсутністю відповідних належних доказів чи посилання на них у позовній заяві.
Із постановлених мобілізаційних завдань оповістити 157 військовозобов?язаних, проведено відвідини за місцем проживання 156 військовозобов'язаних. Під час цих відвідин використовувались непередбачені Порядком заходи оповіщення, такі як залишення повістки у поштових скриньках, брамах тощо, таких випадків є 136 .
Також, є 25 випадків невиконання обов?язку про оповіщення з тих підстав, що «зі слів сусідів військовозобов?язані перебувають за кордоном», що є правопорушним, з позиції мобілізаційного законодавства.
Крім цього, щодо 21 військовозобов?язаного не було вчинено жодних дій оповіщення.
Відповідач зазначає, що такий спосіб мобілізаційної діяльності вказує на те, що позивач формально підходить до виконання, покладених обов?язків у сфері мобілізації, що сприяє невиконання поставлених перед ним завдань.
Більше того, позивачем не забезпечено контроль за прибуттям призовників, військовозобов?язаних та резервістів до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у сукупності привело до невиконання мобілізаційного завдання.
Відповідач, зазначає, що належне виконання повноважень по оповіщенню включають в себе цілий комплекс заходів: від оповіщення особи по місцю проживання, роботи, навчання, вручення йому повістки (а у разі не вручення - відправлення засобами поштового зв'язку), забезпечення прибуття цієї особи до РТЦК, та здійснення заходів контролю. Залишення повістки про оповіщення у поштовій скриньці, дверях чи воротах, не може вважатись реалізацією повноважень проведення заходів оповіщення.
Невиконання позивачем обов?язків, визначених мобілізаційним законодавством, обумовило відповідне реагування органів військового управління.
Рапортом заступника начальника - начальника мобілізаційного підрозділу відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , майора ОСОБА_4 від 31.12.2024 року надано доповідь про те, що головою, зокрема, Меденицької селищної ради, вчергове не забезпечено у грудні 2024 року проведення мобілізації людських ресурсів на території населеного пункту в кількості, що була визначена вищевказаним розпорядженням Дрогобицької районної військової адміністрації від 03.12.2024 №М-25 ДСК. 3 20 військовозобов?язаних Меденицькою територіальною громадою доставлено 2 військовозобов?язаних.
Тож, на підставі вищевказаного рапорту 20.01.2025 позивачу було направлено листа №676 з проханням прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 о 11:30 год. 22 січня 2025 р. з метою встановлення причин та умов, які перешкодили у проведенні на території населених пунктів Меденицької територіальної громади організаційних та практичних заходів з призову військовозобов?язаних на військову службу під час мобілізації у кількості, визначеній розпорядженням Дрогобицької районної військової адміністрації від 03.12.2024 №M-25 ДСК.
22.01.2025 головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно селищного голови ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться о 12:00 год 22.01.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 в кабінеті №19, про що позивач ознайомився під підпис.
Відповідач зазначає, що 22.01.2025 Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_3 , за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, прийнято постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою накладено на позивача штраф у сумі 34000 грн., з якою ознайомлено позивача.
Щодо спростування того, що позивач зазначає, що постанова не містить вказівки на конкретні дії, які він був зобов'язаний здійснити, ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначає, що у протоколі та постанові чітко вказано основний документ, а саме: розпорядження Дрогобицької районної військової адміністрації від 03.12.2024 №M-25 ДСК, який визначав обов?язки позивача по забезпеченню заходів мобілізації. Відповідач також вказує на те,що вказаний документ долучити до справи не вбачається можливим, оскільки він містить інформацію з обмеженим доступом, та йому присвоєно гриф «для службового користування». З нього чітко вбачається обов'язки, які було покладено на позивача, більше того, такі обов'язки передбачені законодавством України.
Відповідач стверджує, що в протоколі зазначено, що позивач свою вину в скоєному визнав, тобто чітко розумів, за що саме його притягається до відповідальності. Крім цього, у самій позовній заяві (п.2) позивач вказує, цитата: «оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно мене було складено у зв?язку із тим, що я є посадовою особою, керівником виконавчого комітету Меденицької селищної ради. ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вказує на те, що вказана постанова була складена за невиконання вимог абзацу 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзацу 8 частини 1 статті 15 Закону України «Про оборону України». Тобто, зі змісту позовної заяви неодноразово вбачається, що позивач підтверджує те, що розуміє підставу складення протоколу та відповідно до яких норм законодавства. Аналогічно у позовній заяві позивач визнає обов'язок виконавчих органів виконувати розпорядження Дрогобицької районної військової адміністрації від 03.12.2024 року №M-25 ДСК шляхом здійснення оповіщення (абз.8 п.2 позовної заяви).
Щодо тверджень позивача, що він не є суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, з огляду на те, що відповідальними є виконавчий орган селищної ради Відповідач зазначає наступне:
Відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи - виконавчого комітету Меденицької селищної ради, аналогічного як Меденицької селищної ради є ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об?єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Статтею 42 цього ж Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету.
Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Статтями 54, 58 Закону встановлено, що відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Виконавчий апарат ради за посадою очолює голова відповідної ради.
Тобто, саме міський/селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади, який очолює виконавчий комітет відповідної ради, а також і виконавчий апарат ради, організовує роботу ради та її виконавчого комітету, звітує про їх діяльність та несе персоналу відповідальність за здійснення наданих повноважень.
Тому, саме позивач, як головна посадова особа місцевого самоврядування, є суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Щодо розміру штрафної санкції, то відповідач зазначає, що оскільки позивач є посадовою особою, то розмір штрафу становить 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 34000 грн.
Крім цього, відповідач зазначає, що посилання позивача на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 січня 2025 р. у справі №601/3610/24 абсолютно не доцільне, та не має братись судом до уваги, оскільки в даному рішенні йдеться про порушення позивачем правил організації та ведення військового обліку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. №1487 «Про Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів», що є відмінним від підстав притягнення його до відповідальності.
ІНФОРМАЦІЯ_7 додатково зазначають, що постановою №598 за справою про адміністративне правопорушення від 03.06.2022, ОСОБА_5 , як посадову особу Меденицької селищної ради, було притягнено до адміністративної відповідності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП. Постанову набула законної сили. Цей факт підтверджує системне нездійснення контролю селищним головою за проведенням діяльності у сфері мобілізації.
Щодо складання протоколу головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 та про не зазначення доказів того, що останній є уповноваженою особою, яка має право складати протоколи, відповідач зазначає, що відповідно до п.2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3 уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відповідач вказує на те, що ОСОБА_2 до відноситься до таких осіб, оскільки він є уповноваженою посадовою на це особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.01.2025 №30. Тому останнім правомірно було складено протокол відносно позивача як посадової особи Меденицької селищної ради про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Також відповідач зазначає про те, що до позовної заяви не було додано жодного доказу про те, що позивач в грудні 2024 виконав обов'язків по здійсненню оповіщення, хоча останній в позові зазначає, що виконав обов'язки.
Щодо процедури повідомлення позивача про розгляд справи, відповідач зазначає, що про строк, який зазначає позивач, тобто за три доби до дня розгляду, поширюється на справи, які розглядаються в суді, відповідно до ст.277-2 КУпАП. Водночас, позивач з незрозумілих причин цитує дану статтю Кодексу без зазначення її повністю, а лише в тій частині, яка є необхідна йому.
Інструкція зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 року №3 не містить вимог щодо строків повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи.
Тобто, законодавство не передбачає строків повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 особи про розгляд справи, а передбачають виключно необхідність належного повідомлення особи.
Щодо одночасного вручення протоколу та постанови та перевищення повноважень ОСОБА_2 у зв?язку із самостійним додаванням до протоколу інформації про визнання позивачем вини, відповідач зазначає, що абсолютно жодного доказу на підтвердження вказаних тверджень позивачем не надано. Більше того, позивач ознайомився та підписав протокол та постанову, у якій зазначено про визнання вини позивачем без жодних зауважень.
Щодо тверджень позивача з приводу не дослідження доказів ІНФОРМАЦІЯ_2 , які б підтверджували чи спростовували вчинення адміністративного правопорушення, відповідач вказує на те, що вислови позивача щодо цього не мають жодного письмового підґрунтя та не вказувались ним при підписанні протоколу та постанови.
Щодо відсутності компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2 по перевірці фактів виконання/ невиконання розпорядження начальника Дрогобицької районної військової адміністрації, відповідач зазначає, що з таким твердженням неможливо погодитись, оскільки загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується всіх органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. І саме цим органам Президент України доручив у взаємодії забезпечити виконання заходів мобілізації. Більше того, чітко визначено обов?язки ІНФОРМАЦІЯ_2 в розпорядженні Дрогобицької районної військової адміністрації від 3 грудня 2024 р. №M-25ДСК.Дрогобицька РВА не уповноважена на притягнення голів міських/селищних рад до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Саме тому, такі заходи вживаються ІНФОРМАЦІЯ_2 , які безпосередньо володіють даними про військовозобов?язаних осіб.
Наголошує, що у Дрогобицькій районній військовій адміністрації постійно проводяться наради з питань посилення організації та здійснення мобілізаційних заходів в районі. Факти невиконання селищним головою покладених на нього обов?язків у сфері мобілізації є неодноразовими, про що також постійно йшлось на вищевказаних нарадах, де був присутній позивач.
Щодо суспільної шкоди від порушення законодавства про мобілізацію, відповідач зазначає, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Невиконання цих заходів утруднює комплектування сил оборони особовим складом, що впливає на обороноздатність держави та її воєнну безпеку, а це, у свою чергу, несе загрозу національному суверенітету, територіальній цілісності. Стаття 76 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка обумовлює відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою, гласить, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України; органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Щодо формальних підстав ніби-то незаконності оскаржуваної постанови відповідач зазначає, що дані про попереднє притягнення особи до відповідальності зазначаються у протоколі за наявності. Також спростовує доводи позивача, що протокол не зареєстрований в Журналі обліку протоколів, вказуючи на те, що протокол зареєстровано в Журналі обліку протоколів під номером 82.
ІНФОРМАЦІЯ_4 враховуючи викладене, вважає, що позиція позивача грунтується лише на формальних або процесуальних підставах, однак, слід брати до уваги матеріальні наслідки такого рішення, та відповідальність, передбачену законом, спрямовану на захист важливого суспільного інтересу, тим паче у час війни. Доводи позивача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог вв повному обсязі.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою суду від 31.01.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.02.2025 позивачем недоліки позовної заяви усуненою
Ухвалою суду від 03.02.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та призначено до розгляду на 12.02.2025.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи , і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням відповідних доказів.
22.01.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, являючись керівником виконавчого комітету Меденицької селищної ради, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та не виконав вимоги передбачені абзацом 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзацом 8 частини 1 статті 15 Закону України «Про оборону України», а саме не організував та не забезпечив проведення мобілізації людських ресурсів на території населених пунктів Меденицької територіальної громади у кількості 20 осіб у грудні 2024 року, що була визначена у Розпорядженні начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №M-25дск від 03.12.2024 «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», яке видане на виконання Розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації №M58/0/5-24 дск «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів та території Львівської області».
Згідно даних вищевказаної постанови ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав.
Зазначену постанову винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 22.01.2025, складеного головним спеціалістром командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою та являючись керівником виконавчого органу Меденицької селищної ради, під час дії в Україні особливого періоду, не організував і не забезпечив проведення мобілізації людських ресурсів на території населених пунктів Меденицької територіальної громади в грудні 2024 року у кількості 20 осіб, що визначена у розпорядженні начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №М-25дск від 03.12.2024 «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», чим допустив порушення абз.2 ч.1 ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз.8 ч.1 ст.15 Закону України «Про оборону України».
У протоколі є підпис ОСОБА_1 про те, що він повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12.00 год. 22.01.2025.
На виконання розпорядження Львівської обласної військової адміністрації від 29.11.2024 №58/0/5-24ДСК «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території Львівської області 03.12.2024 Дрогобицькою районною військовою адміністрацією прийнято розпорядження №М-25ДСК «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району».
Зазначеним розпорядженням Дрогобицької районної військової адміністрації зобов'язано провести на території Дрогобицького району комплекс організаційних та практичних заходів з призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації та вилучення техніки національної економіки з 01.12.2024 впродовж 31 доби у кількості 243 особи та 2 одиниці техніки, з розподілом до наявного мобілізаційного ресурсу, зокрема Меденицька територіальна громада -20 осіб. На голову Меденицької територіальної громади, зокрема, покладено наступні обов'язки: розгортання дільниць (штабів) оповіщення, пунктів військовозобов?язаних у взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_8 , організацію своєчасного оповіщення і прибуття резервістів військовозобов?язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору ІНФОРМАЦІЯ_2 , організацію відправки призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, організацію прибуття транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини, відповідно до вимог пункту 1 Заходів з організації та забезпечення проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на території Дрогобицького району, затверджених розпорядженням голови Дрогобицької районної державної адміністрації від 25.11.2021 №М/18дск, організацію доставлення оповіщених осіб до пункту збору ІНФОРМАЦІЯ_2 щоденно із розрахунку Медекницька територіальна громада - 1 особа; організацію взаємодії з правоохоронними органами, закладами охорони здоров?я, ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань проведення оповіщення, призову військовозобов?язаних на військову службу під час мобілізації та вилучення техніки національної економіки для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань; реєстрацію місця проживання чи перебування осіб з дотриманням вимог статті 38 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» на період дії правового режиму воєнного стану; оповіщення керівниками підприємств, установ та організацій усіх форм власності відповідно до абзацу шостого частини першої статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов?язаних, які працевлаштовані на підпорядкованих підприємствах, установах, організаціях відповідно до списків та розпоряджень виданих ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також забезпечити їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 або їх відділів у визначені строки; щотижнево письмово інформувати Дрогобицьку районну військову адміністрацію, у копії ІНФОРМАЦІЯ_4 про хід виконання заходів призову громадян у розрізі старостинських округів та вжиті заходи щодо вирішення проблемних питань та забезпечення безумовного виконання визначених планових показників з поставки мобілізаційних ресурсів.
03.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №13208 Голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
09.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №13370 Голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
11.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №13511 Голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
16.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №13643 Голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
23.12.2024 розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №13823 Голову Меденицької територіальної громади, на виконання Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних згідно долученого списку для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних та забезпечити їх прибуття за вказаною адресою у визначений час.
Рапортом ТОВ заступника начальника - начальника мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_6 повідомлено ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 про те, що головами виконавчих комітетів Дрогобицької, Трускавецької та Бориславської міських рад, а також Східницької та Меденицької селищних рад вчергове не забезпечено і у грудні 2024 року проведення мобілізації людських ресурсів на території населених пунктів в кількості, що була визначена у Розпорядженні начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №M-25дск від 03.12.2024 «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», яке видане на виконання Розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації №M58/0/5-24дск «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів та території Львівської області». Так, згідно даного Розпорядження, вищезгаданих голів виконавчих комітетів було зобов?язано за грудень 2024 року провести на території Дрогобицької територіальної громади мобілізацію 99 військовозобов?язаних (доставлено - 43), на території Трускавецької територіальної громади - 36 військовозобов?язаних (доставлено - 2), Бориславської територіальної громади - 68 війсковозобов?язаних (доставлено - 3), Східницької та Меденицької територіальних громад по 20 військовозобов?язаних (доставлено 1 та 2 відповідно).
Норми права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст.9 КУпАП).
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.ч. 2, 3 ст. 90 КАС України).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час розгляду даної справи судом.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Організація безпосередньої реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на відповідній території чи сприяння їх виконанню здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації, в тому числі й на території Львівської області. Постановлено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У частині 3 ст.210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Відповідно до ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів; беруть участь у формуванні проектів основних показників мобілізаційного плану; розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми мобілізаційної підготовки; забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, які залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень); здійснюють під час оголошення мобілізації заходи щодо переведення підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, на роботу в умовах особливого періоду; доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів і залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти); керують та здійснюють контроль за мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності і яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) або які залучаються до їх виконання, здійснюють заходи щодо передачі таких завдань (замовлень) іншим підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів; забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов'язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; забезпечують надання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України відомостей про реєстрацію, банкрутство (ліквідацію) підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, згідно із законодавством; одержують від місцевих органів виконавчої влади необхідну інформацію про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, з метою планування раціонального використання людських і матеріальних ресурсів під час мобілізації та у воєнний час; вирішують разом з місцевими органами виконавчої влади питання щодо виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень), у разі втрати зв'язку із зазначеними підприємствами, установами і організаціями під час мобілізації та у воєнний час; забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження як, зокрема, сприяння організації призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкову військову та альтернативну (невійськову) службу, а також їх мобілізації, підготовці молоді до служби в Збройних Силах України, організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення наказу військового комісара про оголошення мобілізації; організація та участь у здійсненні заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, на відповідній території.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету.
Відповідно до ч.6 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Відповідно до абзацу другого п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» голови (начальники) районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного начальника обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) про проведення заходів мобілізації: видають за пропозиціями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розпорядження про проведення заходів мобілізації та невідкладно доводять його до виконавців.
Крім цього, у відповідності до п.32 постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів» у разі отримання розпорядження відповідних районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов?язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов?язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов?язаних та резервістів; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов?язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов?язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття; триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов?язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов?язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, на підставі оцінених доказів, суд дійшов висновку, що стороною відповідача, в силу положень ч.2 ст.77 КАС України, доведено факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що ОСОБА_1 , який обіймаючи посаду голови виконавчого комітету Меденицької селищної ради, відповідальний за невиконання вищевказаних розпоряджень.
Покликання позивача про те, що Меденицькою селищною радою створено спеціальний відділ з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної робти та цивільного захисту населення виконавчого комітету Меденицької селищної ради, розпорядженням селищної голови призначено спеціаліста відділу, посадовою інструкцією, якого охоплюються повноваження у сфері забезпечення мобілізаційних завдань не беруться судом до уваги з тих міркувань, що створення відповідного відділу не звільняє позивача як голову Меденицької селищної ради від виконання покладених на нього чинним законодавством обов'язків.
Позивач у позовній заяві покликається на те, що у грудні всі повістки отримані від ІНФОРМАЦІЯ_2 були доставлені за вказаними адресами. Звіти про результати оповіщення подано вчасно. Усі військовозобов'язані, які отримали повістки, доставлені ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дільниці оповіщення створено відповідно до розпорядження голови Меденицької селищної ради від 30.10.2024 №107а.
Проте, суду не представлено доказів на підтвердження вказаного.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт невиконання покладених на ОСОБА_1 обов'язків щодо організації та забезпечення проведення мобілізаційних заходів, визначених у розпорядженні начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №М-25дск від 03.12.2024, яке видане на виконання розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації №М58/0/5-24дск, а тому вважає, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
З приводу покликань позивача на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд бере до уваги наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_4 листом №676 від 20.01.2025 запропоновано голові виконавчого комітету Меденицької селищної ради прибути за адресою: м.Дрогобич, вул.Шевченка, 25 о 11.30 год. 22.01.2025 з метою встановлення причин та умов, які перешкодили йому у проведенні на території населених пунктів Меденицької територіальної громади, організаційних та практичних заходів з призову військовозобов?язаних на військову службу під час мобілізації в кількості, що була визначена у пункті 1 розпорядження начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №M-25дск від 03.12.2024 «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», яке видано на виконання розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації від 29.11.2024 №M58/0/5-24дск «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території Львівської області» та вжиття заходів щодо їх усунення. Звернуто увагу на те, що відповідно до частин 1 статті 18 та статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад організовують і забезпечують мобілізацію на території відповідних населених пунктів, а відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.
Крім цього, як зазначалось у рішенні вище, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Правом на відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не скористався.
Щодо позиції позивача про відсутність повноважень у ОСОБА_2 як головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_1 на складення протоколу, суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244" 24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов?язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов?язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3 уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
З урахування наведеного, протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
З таких підстав, суд не ставить під сумнів повноважність ОСОБА_2 на складення відповідного протоколу.
Крім цього, як вбачається зі змісту протокол про адміністративне правопорушення - це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При винесенні даного рішення суд керується не лише формальними приписами нормативно-правових актів, але й бере до уваги їх цілі, враховуючи сьогодення та нагальні потреби суспільства.
Крім цього, при ухваленні даного рішення, суд не може залишити поза увагою й наступні висновки Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові №120/12494/23 від 2 жовтня 2024 року звертає увагу на те, що судовий розгляд відповідно до положень КАС України охоплює собою більшість гарантій учасників публічно-правових відносин (гарантій у сфері адміністративної процедури), зокрема, в аспекті змагальності, рівності та офіційного з?ясування обставин справи; тому формальні недоліки фіксації правопорушення, за загальним правилом, не можуть бути підставою для скасування відповідного рішення суб?єкта владних повноважень та звільнення правопорушника від відповідальності, передбаченої законом та спрямованої на захист важливого суспільного інтересу.
У постанові від 27 вересня 2022 р. у справі №320/1510/20 Верховний Суд також сформулював правовий висновок, відповідно до якого формальні неточності у процедурі підготовки та оприлюднення проєкту генерального плану населеного пункту слід оцінювати з урахуванням всіх обставин справи, у сукупності із суспільною важливість оскаржуваного рішення та метою.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 р. у справі №210/S129/17 встановлено, що формальні порушення, допущені суб?єктом владних повноважень під час повідомлення суб?єкта містобудівної діяльності про наміри провести перевірку, а також про розгляд щодо нього справи про порушення містобудівного законодавства, за умови, що під час судового розгляду справи судами не було встановлено неоогрунтованості висновків органу державного архітектурно-будівельного контролю по суті виявленого порушення, мають ознаки «правового пуризму» та не можуть повноважень. слугувати самостійною підставою для скасування рішення суб?єкта владних Не кожен дефект певного адміністративного акту, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб' ектом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Таким чином, правовий пуризм на відміну від обставин істотного та непереборного характеру завжди призводить до порушення принципу правової визначеності. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №826/11106/17, від 28.10.2018 у справі №826/14749/16, від 25.03.2020 у справі №805/4508/16-а, від 31.03.2021 у справі №620/2520/20. Суд зазначив, що, з?ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі у розгляді справи, не можуть бути підставою для скасування постанови про накладення штрафу. При цьому Верховний Суд звернув увагу, що самого лише посилання на порушення процедури повідомлення про час та місце розгляду справи недостатньо для визнання постанови протиправною. Така особа може навести суду свої заперечення та надати відповідні докази, які така особа мала наміри подати до уповноваженої особи, для доведення дотримання законодавства своїй діяльності тощо. Крім того, Суд зазначив, що під час оцінки рішень суб?єктів владних повноважень на їх відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, суди повинні уникати надмірного формалізму. (Постанова Верховного Суду від 1.11.2022 у справі №640/6452/19).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї адміністративної справи не містять.
Керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 72-77, 241-247, 286 КАС України, суд,-
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Павлів З.С.