Справа № 166/53/25
Провадження 1-кп/166/37/25
категорія: 315
іменем України
12 лютого 2025 року сел Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12022035570000076, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 червня 2022 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , уродженця с.Грушево,Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, несудимого, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 в період часу з 01.10.2021 по 20.06.2022 (більш точного часу та дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено), перебуваючи невстановленому місці, маючи злочинний умисел, направлений на підроблення посвідчення водія, яке згідно п. 16 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993, є документом, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом та видається після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, передбаченому Міністерством охорони здоров'я України, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складання теоретичного і практичного іспитів у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС України та яке видається установою, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, із якою невстановленим способом заздалегідь домовився про виготовлення посвідчення водія за обумовленою піною.
У подальшому, ОСОБА_4 , розуміючи, що вказане посвідчення водія буде підроблене, перебуваючи в невстановленому місці, за невстановлених обставин, передав невстановленій досудовим розслідуванням особі, свої особисті анкетні дані, зразок особистого підпису та фото для внесення відомостей у посвідчення водія, яке надає пріво на керування транспортними засобами.
Надалі, невстановлена досудовим розслідуванням особа, в період часу з 01.10.2021 по 20.06.2022 (більш точного часу та дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено), у невстановленому місці, використовуючи комп'ютерну техніку із застосуванням друкуючого пристрою з термосублімаційним способом друку, виготовила документ - посвідчення водія категорії «В» серії НОМЕР_1 виданого 01.10.2021 територіальним сервісним центром 4649, вказавши у ньому особу якій видано документ - ОСОБА_4 .
Після цього, ОСОБА_6 , за невстановлених обставин отримав підроблене посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.10.2021 та залишив у себе для можливості використання такого документа як офіційного, тобто такого, який має усі необхідні реквізити та юридично значущий характер.
Згідно висновку судової технічної експертизи документів № СЕ-19/103-22/5162-ДД від 27.06.2022 бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 від 01.10.2021, видано гр на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред'являються до даного виду документів.
Крім того, ОСОБА_4 20.06.2022, близько 11 год 49 хв (більш точний час досудовим розслідуванням не встанолено), перебуваючи на автомобільній дорозі сполученням с. Якушів - с. Річиця, Ковельського району, Волинської області, поблизу блокпосту ТКП №10 (Річиця), більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, керував транспортним засобом марки «Ауді» моделі «А4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , завідомо знаючи про те, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 01.10.2021 категорії «В», видане на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є підробленим, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою засвідчення факту наявності у нього права на керування транспортним засобом, пред'явив вказане посвідчення інспектору відділу реагування патрульної поліції Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_7 , чим використав завідомо підроблене посвідчення водія.
12 лютого 2025 року між обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , та прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Ратнівського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачений повністю і беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358,ч.4 ст.358 КК України, а сторони узгодили покарання за ч.3 ст.358 КК України - 2 роки позбавлення волі,ч.4 ст.358 КК України -1 рік обмеження волі.На підстав ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість в інкримінованому йому кримінальному злочині визнав повністю при обставинах , як вказано в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості.Також обвинувачений підтвердив, що зможе сплати процесуальні витрати на залучення експертів.
Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо , зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Адвокат ОСОБА_5 не заперечила проти укладеної угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, що підтвердила письмовою згодою про це.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 358 КК України відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України - кримінального проступку. Про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_4 повідомлено 18 грудня 2024 року.
Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, а саме: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких його обвинувачують, а він має такі права:мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає - щире каяття .
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Отже, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є обгрунтованим, відповідає тяжкості вчинених злочинів, з врахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутність обтяжуючих обставин покарання, що суттєво знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, зокрема процесуальне спрощення розгляду справи, можливість прискорення судового розгляду, економія бюджетних коштів на витрати, пов'язані з кримінальним провадженням, відсутність суспільного резонансу за фактом скоєного злочину, даним про особу обвинуваченого, який раніше несудимий, одружений,має на утриманні троє неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, беручи до уваги призначення покарань судами в аналогічний категорії справ.
Умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.
Прокурор, обвинувачений, його захисник просили затвердити угоду на викладених у ній умовах.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначити ОСОБА_4 за ч.3 ст.358 КК України - 2 роки позбавлення волі,ч.4 ст.358 КК України -1 рік обмеження волі.На підстав ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши однорічний іспитовий строк, та покласти на нього обов'язки, визначені ч.1 ст. 76 КК України.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 22.06.2022 року , а саме на : посвідчення водія з серійним номером серії НОМЕР_1 від 01.10.2021 категорії «В», виданого на ім'я ОСОБА_4 .
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 1321,46грн .
Керуючись статтями 368, 370, 374,475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити, укладену 12 лютого 2025 року, угоду про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Ратнівського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358 та ч.4 ст. 358 КК України, та призначити покарання:
за ч.3 ст. 358 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 ( два ) роки;
за ч.4 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі на строк 01 ( один ) рік.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 02 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, визначені ч.1 ст. 76 КК України : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 1321 (одна тисяча триста двадцять одна ) гривню 46 копійок.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 22.06.2022 року , а саме на : посвідчення водія з серійним номером серії НОМЕР_1 від 01.10.2021 категорії «В», виданого на ім'я ОСОБА_4 .
Речовий доказ: бланк посвідчення водія з серійним номером серії НОМЕР_1 від 01.10.2021 категорії «В», виданого на ім'я ОСОБА_4 - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
обвинуваченим, його захисником з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ратнівського
районного суду ОСОБА_1