Справа № 214/10249/24
3/214/247/25
Іменем України
07 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., за участі: секретаря судового засідання - Пугача Р.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянки України, яка має вищу освіту, перебуваючої у декретній відпустці, маючої на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 12.11.2024 о 17:30 год. ОСОБА_1 , у магазині «М'ясна мануфактура», що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 38А, тобто перебуваючи у громадському місці, образливо ставилась до ОСОБА_4 , висловлювалася нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що 12.11.2024 о 18:30 год. вона зі своїм малолітнім сином перебувала у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Дитина підійшла до електронних розсувних дверей, бо зацікавився, як вони працюють. ОСОБА_1 за сином слідкувала, та побачила, що до нього підійшла жінка та тримала його за руку. Спитавши, чому вона чіпляється до дитини, працівник магазину пояснила, що дитина грається дверима. Далі почався конфлікт, бо продавчиня почала підвищувати голос, дитина злякалась. Продавець магазину ОСОБА_4 почала ображати ОСОБА_1 та вдарила її по щоці. Вину ОСОБА_1 не визнає, оскільки конфлікту не розпочинала. ОСОБА_1 викликала поліцію, однак на неї теж працівники поліції склали протокол.
Потерпіла ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилась, будучи повідомленою належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.
В подальшому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності. В своїй заяві ОСОБА_1 зазначила, що вину не визнає, оскільки вважає винною ОСОБА_4 . Просить суд закрити справу відносно неї та врахувати ту обставину, що ОСОБА_4 визнано винною по справі 214/10248/24 за ст.173 КУпАП.
Згідно ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, до матеріалів адміністративної справи долучені наступні докази, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №644296 від 19.11.2024, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій, що мали місце 12.11.2024 о 17:30 год. (а.с.1);
-рапорт чергового інспектора, зміст якого узгоджується зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №644296 від 19.11.2024 (а.с.2);
-заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_4 від 12.11.2024, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.3-4);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.11.2024 (а.с.5);
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 19.11.2024 (а.с.6).
До адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП можуть бути притягнені особи за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
При цьому норма ст.173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю (свавілля).
При розгляді адміністративних справ про хуліганство необхідно встановити всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясувати чи порушила особа своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуваючи у громадському місці, вступила у конфлікт з потерпілою ОСОБА_4 , що супроводжувався нецензурною лайкою з обох боків. Доводи ОСОБА_1 викладені у письмовій заяві від 07.02.2025, полягають у власній оцінці характеру вчиненого правопорушення, оскільки вона заперечує свою винуватість, вважає, що вчинене нею правопорушення є малозначним, та що у даних обставинах слід справу закрити.
При цьому, суд позбавлений можливості надати оцінку діям потерпілої ОСОБА_4 , розглядаючи справу в межах визначеною КУпАП.
Разом з тим, ст.3 Конституції України гарантує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за ознаками: дрібне хуліганство, тобто дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суд критично сприймає пояснення ОСОБА_1 про відсутність протиправних дій з її боку, оскільки вважає, що конфлікт був обопільний.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За змістом ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Положення ст.22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Таким чином, оцінюючи в сукупності дії, наслідки, обставини, з урахуванням даних, що характеризують особу, враховуючи, характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема те, що наслідки такого не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, обставини, що пом'якшують відповідальність - вчинення правопорушення вперше, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне на підставі ст.22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, з наведених вище мотивів та підстав.
Виходячи із застосування судом положень ст.22 КУпАП, яка передбачає застосування усного зауваження як заходу впливу та свідчення невідворотності реагування за кожне правопорушення, у тому числі й малозначне, та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.1, 9, 22-23, 24, 27, 33, 40, 40-1, 173, 245, 251, 254, 268, 280, 283, КУпАП, суд -
ОСОБА_6 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілою протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко