Справа № 214/7895/24
1-кп/214/564/25
04 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023040000000469 від 28.08.2023, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.301-1, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.303, ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, -
Прокурор подав до суду клопотання про застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.301-1, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.303, ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, строком на 60 діб.
В обґрунтування заявлених клопотань прокурор зазначив, що існують ризики передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від суду; впливу останніх на свідків з метою зміни ними змісту та обсягу показань на їх користь під час подальшого судового провадження; перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, що може свідчити про можливість обвинуваченими вчинити дії, які б перешкоджати подальшому проведенню повного, всебічного та об'єктивного судового розгляду справи; вчиняти інші кримінальні правопорушення, які на теперішній час не зменшились та не втратили своєї актуальності, тому застосування до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, забезпечить запобіганню зазначеним вище ризикам та спонукатиме обвинувачених дотримуватися належної процесуальної поведінки під час розгляду кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подані ним письмові клопотання про застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та просив суд їх задовольнити, з покладанням на останніх зобов'язань, передбачених п.п.2, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 - заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, вважаючи його таким, що не підлягає задоволенню.
Обвинувачений ОСОБА_5 , та його захисники - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення клопотань прокурора та просили відмовити у їх задоволенні, оскільки наведенні у клопотанні ризики є безпідставними та нічим не обґрунтовуються.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази додані до клопотання та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Законодавець виділив окремою групою у системі заходів забезпечення кримінального провадження запобіжні заходи. Запобіжними заходами, відповідно до ч.1 ст.176 КПК, є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу.
Своєю чергою, з урахуванням ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного, обвинуваченого, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Покладаючи в основу обґрунтованості наявності ризиків прокурор посилається на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим за умови доведеності їх вини у вчинені інкримінованих їм злочинів, які є тяжкими злочинами, проте, сама лише тяжкість вчинених злочинів, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності обрання запобіжного заходу. Доказів неявки до слідчого, прокурора, суду, та порушення обвинуваченими обов'язків, які раніше встановлювались ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2024 року, та неодноразово продовжувалися судом відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до суду не надано.
При цьому, під час розгляду клопотань прокурора встановлено, що термін дії ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року про продовження строку дії обов'язків, передбачених п.п.2-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, покладених у даному кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 закінчився 30 грудня 2024 року.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого певних обов'язків, передбачених ч.6 ст.194 КПК України, де визначено, що строк покладання даних обов'язків становить не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може продовжуватися за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, в межах якого на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Разом з цим, в наданих до суду прокурором клопотаннях, відсутні будь-які докази того, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з 30 грудня 2024 року по день розгляду клопотання прокурора (04 лютого 2025 року), тобто протягом місяця, могли переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та інших осіб, причетних до вчинення злочинів, які інкримінуються останнім, вчинили інші кримінальні правопорушення або перешкоджали даному кримінальному провадженні іншим чином, а тому зазначені прокурором ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, як підстава для врахування для застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинувачених є необґрунтованими та недоведеними.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 винуватими чи невинуватими у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Приходячи до такого висновку, суд вважає, що прокурором не доведені обставини, які виправдовують застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а отже, наявні підстави для відмови у задоволені клопотань прокурора, про застосування вищезазначених запобіжних заходів у відношенні обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , враховуючи вищезазначені висновки суду.
Крім того, суд ухвалюючи вказане вище рішення встановив, що ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2024 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 05 травня 2024 року включно, з визначенням застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 302 800,00 грн., та, в разі внесення застави, із покладенням на строк до 05 травня 2024 року обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а також, ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2024 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 05 травня 2024 року включно, з визначенням застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 454 200,00 грн., та, в разі внесення застави, із покладенням на строк до 05 травня 2024 року обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
В подальшому підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були внесені визначені ухвалами суду застави та їх звільнено з-під варти.
З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.
Встановлені обставини та діючі запобіжні заходи у вигляді застав не передбачають застосування до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ще одного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 179, 182, 194, 202, 331, 372 КПК України, суд -
У задоволені клопотань прокурора про застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.301-1, ч.3 ст.303 КК України, та ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.303, ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07 лютого 2025 року о 13:30 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1