Справа № 754/5689/24
№ 2-др/183/1/25
12 лютого 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі головуючої судді Сороки О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Самойленка Артема Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення останнього батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16 січня 2025 року від представника позивача - адвоката Самойленка Артема Володимировича, через систему “Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 50,000 гривень.
Заява обґрунтована тим, що до винесення рішення по справі позивачкою було заявлено про очікувані витрати на правничу допомогу у розмірі 50000 гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Дослідивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів. рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заява про ухвалення додаткового рішення разом із пакетом документів адвокатом Самойленком А.В. була подана 16 січня 2025 року, що свідчить про додержання останнім визначеного законодавством терміну на подання відповідної заяви.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову на позивача.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1, 3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При розгляді даного питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у Постанові від 30 серпня 2018 року по справі №466/2631/16-ц, де зазначено, що: «На підтвердження цих обставин (витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера)».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі №372/1010/16-ц.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
Згідно позиції Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 25 березня 2024 року між адвокатським об'єднанням “Агенція правового захисту», в особі Старшого партнера Самойленка Артема Володимировича та Луньовою Ганною Сергіївною укладено договір про надання правничої допомоги.
Додатковою угодою номер 2 до договору про надання правничої допомоги від 25 березня 2024 року, між сторонами погоджено вартість надання правничої допомоги у розмірі 50,000 гривень.
Оскільки при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, то гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, на підтвердження розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 гривень представником позивача, окрім Договору, надано також звіт про виконання договору щодо надання правової допомоги від 15 січня 2025 року та рахунок від 15 січня 2025 року, у відповідності до яких, адвокатом було виконано наступний перелік робіт:
-Здійснено правовий аналіз документів у спірних правовідносинах та надано консультацію щодо судової практики у справах пов'язаних із позбавленням батька батьківських прав;
-Ознайомлено з матеріалами виконавчого провадження, листування з органами опіки і піклування тощо;
-Підготовлено і подано позов до Деснянського районного суду міста Києва про позбавлення батька батьківських прав (справа була передана за підсутністю до новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області);
-Участь у судових засіданнях;
-Підготовлена і подана до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву про ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування судових витрат.
Однак, у розрахунку за договором про надання правової допомоги та звіті про виконання договору щодо надання правової допомоги відсутня інформація стосовно кількості годин, витрачених адвокатом на надання зазначених вище послуг, відсутні відомості стосовно вартості кожної із послуг окремо, що в свою чергу позбавляє суд можливості повною мірою визначити співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, розумність їх вартості, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що сума витрат на правову допомогу заявлена досягнення є завищеною, й з урахуванням наведеного має бути зменшеною до 20 000 гривень, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 261, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 20 000 гривень (двадцяти тисяч гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Сорока.