№ 207/5290/24
№ 2/207/246/25
03 лютого 2025 року м.Кам'янське
Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бушанської О.В.
при секретарі Сердюк В.О.,
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу
за позовом ОСОБА_1 , м. Кам'янське Дніпропетровська область
до ОСОБА_3 , м. Кам'янське Дніпропетровська область
про зменшення розміру аліментів
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в якому просить зменшити розмір аліментів, утримуваних з нього за судовим наказом №207/2082/23 від 24.04.2023, виданим Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 на утримання двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 1/8 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач добросовісно виконує свої обов'язки по забезпеченню своїх дітей, а також дарує їм подарунки на свята. На даний час у позивача змінився сімейний стан, він одружився та у нього з'явилася дитина. У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області 802 о/с від 13.11.2023 позивача було відряджено до Бериславського району Херсонської області для виконання завдань в складі ОСУВ "Одеса", ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ". Під час несення служби стан здоров'я позивача погіршився та 26.06.2024 його госпіталізовано до Ендокринологічного відділення КНП КМР Міська лікарня №9, де встановлено основний діагноз: Е 11.42 цукровий діабет 2 типу з діабетичною полінейрпатією. 19.08.2024 стан здоров'я позивача погіршився та його було госпіталізовано до кардіологічного відділення КЗ "КМЛШМД" ДОР де встановлено клінічний діагноз: дисметаболічна кардіоміопатія ГХ 1ст, ГЛІШ, 2 ступ., ризик 3. За час лікування та діагностики захворювань, позивач фактично втратив можливість працювати в режимі як раніше, тому у нього в значній мірі погіршився матеріальний стан та він змушений був залучити грошові кошти зі сторони. Позивач має статус учасника бойових дій та нагороджений відзнакою Президента України "За оборону України", тому його діти мають пільги. Залишення стягнення коштів в такій сумі як зараз призведе до погіршення майнового стану позивача та неможливості його реабілітації. На думку позивача, зменшення розміру аліментів не призведе до погіршення життя дітей, оскільки вони перебувають на повному утриманні держави Федеративна Республіка Німеччина, так як отримали статус біженця через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначає, що позивачем не надано доказів, що із моменту зміни його сімейного стану, він не має змоги сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. З матеріалів справи вбачається, що позивач продовжує працювати та отримує дохід, якого достатньо для сплати аліментів. Посилання відповідача на те, що він має кредитні зобов'язання не може бути підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини, оскільки дана обставина має тимчасовий характер та не є співмірною інтересам дитини та жодним чином не дає підстав вважати про погіршення його матеріального стану. Розмір аліментів, визначений судовим наказом, відповідає вимогам законодавства, не є надмірним, відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості та інтересам дітей, які мають право на достойний рівень матеріального забезпечення. В свою чергу, якщо у позивача зменшиться розмір доходу, то відповідно, і розмір аліментів буде меншим, оскільки за судовим наказом аліменти стягуються у частці від доходу. Після розірвання шлюбу, позивач набув у спільну сумісну власність подружжя 15.03.2024 нерухоме майно, а саме будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який оформив на свою дружину - ОСОБА_6 . Позивач подарував транспортний засіб - Ford Fusion 2014 своїй дружині - ОСОБА_6 за договором дарування від 29.09.2023. Таким чином, представник відповідача вважає, що позивачем не доведено погіршення його майнового стану та стану здоров'я, яке б перешкоджало можливості сплати аліментів, а зміна його сімейного стану та хвороби не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач вказує, що після повернення з відрядження стан його здоров'я значно погіршився, на даний час він проходить ВЛК для вирішення питання про звільнення його з поліції та призначення групи інвалідності. Відповідно до договору купівлі-продажу №368 від 15.03.2024 будинок за адресою: АДРЕСА_1 є приватною власністю ОСОБА_6 , оскільки придбаний за власні кошти, отримані до шлюбу від батьків.
Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04.10.2022.
Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.04.2023 у справі №207/2082/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, кожну дитину, починаючи з 21 квітня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Вказаний судовий наказ перебуває на виконанні Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.09.2021 у справі № 364/1139/19).
У постанові Верховного Суду України від 05.02.201 у справі №6-143цс13 зазначено, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За приписами частини другої статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Згідно із ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1,2 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається зміну його майнового становища у зв'язку з тим, що він вдруге одружився та має на утриманні ще одну дитину, а також погіршення стану його здоров'я, внаслідок чого він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Зміна сімейного стану позивача, а саме укладення шлюбу з іншою жінкою, народження дитини від іншого шлюбу, не є підставою для зміни (зменшення) розміру аліментів, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами погіршення у зв'язку з цим його майнового стану, а наявність дитини від іншого шлюбу не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів (аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28.05.2021 у справі №715/2073/20 (провадження №61-1031св21), 03.06.2020 у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 16.09.2020 у справі №565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28.05.2021 у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).
Таким чином, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на погіршення його матеріального становища у зв'язку зі зміною сімейного стану та народження дитини, оскільки наведене не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Окремо факт народження ще однієї дитини не змінює сімейний стан та саме по собі не свідчить про погіршення матеріального становища. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Суд відхиляє доводи позивача щодо погіршення матеріального становища у зв'язку з погіршенням стану його здоров'я та необхідність понесення витрат на лікування, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення таких витрат.
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 20.12.2021 справі № 681/15/12, навіть при погіршенні матеріального стану платника аліментів у випадку, якщо аліменти стягуються у частці від його доходу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки зважаючи на те, що його доходи зменшилися, частина доходу, з якої відраховуються розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання дитини, також зменшиться.
Суд вважає безпідставними доводи позивача щодо перебування відповідачки разом із дітьми на повному утриманні держави Федеративна Республіка Німеччина, оскільки отримання ними допомоги від цієї країни носить тимчасовий характер і не підставою для зменшення розміру аліментів.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що його матеріальний стан чи інші обставини унеможливлюють виплату ним аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходів) до досягнення ними повноліття, суд доходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.
У даному випадку, визначений судовим наказом розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення без доведення погіршення майнового становища позивача, буде спрямовано на належне забезпечення дітей позивача від шлюбу з відповідачем та суперечитиме їх інтересам.
При цьому, у разі виникнення обставин, передбачених ст.192 СК України, які можуть бути підтверджені достовірними доказами, платник аліментів може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В.Бушанська