вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
11 лютого 2025 рокуСправа № 912/2665/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. за правилами загального позовного провадження справу № 912/2665/24
за позовом фізичної особи - підприємця Каращука Олега Степановича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича (27634, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 68)
про стягнення 165 719,91 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - Замша Д.Д., ордер серія ВА №1084034 від 16.10.2024 (у режимі відеоконференції),
від відповідача - участі не брали,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Каращука Олега Степановича, яка містить такі позовні вимоги до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича:
"стягнути з Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича, код ЄДРПОУ 23227389, вул. Шевченка 68 с. Миколаївка Кропивницького району Кіровоградської області, заборгованість по зобов'язанням за договором про надання транспортних послуг від 03.01.2022 року в розмірі 165 719,91 гривень, в тому числі основна сума боргу 110 774 грн, інфляційні втрати - 44 898,65 грн та 3 % річних від прострочених сум в розмірі 10 047,26 грн.
стягнути з Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича судові витрати, понесені Позивачем у зв'язку з розглядом даної справи, судовий збір 3028 грн та витрати на правничу допомогу".
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору надання транспортних послуг від 03.01.2022 в частині оплати наданих послуг з перевезення вантажу.
Ухвалою від 11.11.2024 (після усунення позивачем недоліків позовної заяви) господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2665/24; постановив справу № 912/2665/24 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 05.12.2024.
19.11.2024 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач не заперечив проти наявності перед ФОП Каращуком О.С. основної заборгованості у розмірі 110 774,00 грн та гарантував її сплату до кінця 2024 року. Відповідач вказує, що несвоєчасність оплати наданих позивачем послуг була зумовлена рядом причин, які жодним чином не залежали від відповідача і на які він не міг вплинути, зокрема запровадженням воєнного стану в країні. Відповідач вважає, що є всі підстави для зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, враховуючи таке: нарахування плати за користування грошовими коштами здійснено позивачем за період починаючи з 18.02.2022, тобто після введення в країні 24.02.2022 воєнного стану; відповідач гарантує сплату основної суми заборгованості до кінця 2024 року; у відповідача відсутня фінансова можливість здійснити оплату, що підтверджується фінансовою звітністю малого підприємства за 2022 та 2023 роки; заявлена до стягнення сума нарахувань є великою; штрафні санкції, в першу чергу, стимулюють боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не можуть лягати непомірним тягарем для боржника; покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність, а тому виходячи із загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, відповідач вважає за можливе зменшення суми нарахованих процентів річних, які підлягають стягненню з відповідача, до 1 000,00 грн. Посилаючись на зазначене, відповідач у відзиві на позовну заяву просить задовольнити позовні вимоги ФОП Каращука Олега Степановича частково та стягнути з Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича 110 774,00 грн основного боргу, 1 000,00 грн 3% річних та відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
25.11.2024 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з твердженнями відповідача, що нарахована сума у розмірі 54 945,91 грн є штрафними чи фінансовими санкціями. Позивач зазначає, що із зазначеної суми 44 898,65 грн є інфляційними втратами, а 10 047,26 грн є 3% річних. Також позивач вказує, що за понад два з половиною роки прострочення платежу нараховано 10 047,26 грн, що всього становить менше 10% від основної суми боргу. Позивач вважає, що вказана сума санкцій не є надмірно великою.
Заперечення на відповідь на відзив не надходили.
Ухвалою від 05.12.2024 господарський суд закрив підготовче провадження у справі №912/2665/24 та призначив справу до розгляду по суті на 06.01.2025.
02.01.2025 до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване виїздом представника за межі України, а також необхідністю узгодження питання щодо продовження представництва інтересів відповідача в майбутньому. До клопотання додано докази перебування представника відповідача за межами України.
06.01.2025 до господарського суду від відповідача надійшло аналогічне за змістом клопотання про відкладення розгляду справи.
06.01.2025 до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому повідомлено про відсутність заперечень проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 06.01.2025 господарський суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; відклав судове засідання у справі № 912/2665/24 до 30.01.2025.
29.01.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що для представництва інтересів відповідача у цій справі ним буде здійснено пошук нового представника, однак станом на 28.01.2025 нового представника не вдалось знайти. Крім того повідомлено, що голова фермерського господарства не має можливості особисто прибути в судове засідання з розгляду справи №912/2665/24, що призначене на 30.01.2025 о 10:00, у зв'язку з його участю у судовому засіданні з розгляду справи №915/40/23 у Господарському суді Миколаївської області (в приміщенні суду), що також призначене на 30.01.2025 о 11:30.
Представник позивача у вирішенні питання відкладення розгляду справи покладався на розсуд суду.
Протокольною ухвалою від 30.01.2025 суд, ураховуючи подання відповідачем доказів зайнятості його керівника в іншому судовому процесі, відклав розгляд справи до 11.02.2025.
11.02.2025 до суду надійшла сформована 10.02.2025 у підсистемі "Електронний суд" заява представника відповідача адвоката Осіпової Ю.Ю., в якій заявник просить залучити її у справу як представника відповідача; надати доступ до електронної справи № 912/2665/24 в підсистемі «Електронний Суд"; визнати поважними причини неявки представника відповідача Осіпової Ю.Ю. в судове засідання, призначене на 11.02.2025 о 14:30; відкласти судове засідання у справі № 912/2665/24 в межах строку, визначеного законодавством, на інший час.
На обгрунтування клопотання заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави, як перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Заявник повідомляє, що 10.02.2025 між відповідачем та адвокатом Осіповою Ю.Ю. укладено договір про надання професійної правничої допомоги. З метою ознайомлення з матеріалами справи виникла необхідність звернутися із заявою про залучення представника відповідача Осіпової Ю.Ю. до участі у справі як представника відповідача. Крім того, представнику відповідача необхідний додатковий час для ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим виникла необхідність звернутися із клопотанням про відкладення розгляду справи на інший час.
Відомостей про неможливість прибуття в судове засідання керівника відповідача у клопотанні не зазначено.
11.02.2025 суд надав представнику відповідача доступ до матеріалів справи в електронній формі, ураховуючи підтвердження повноважень представника ордером серії ВА № 1104213.
У судовому засіданні 11.02.2025 представник позивача проти клопотання в частині відкладення розгляду справи заперечував, зазначаючи, що відповідач мав достатньо часу для підготовки до розгляду справи.
Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з таких підстав.
За нормами пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
За частинами першою, другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Провадження у справі було відкрито 11.11.2024.
05.12.2024 було закрите підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 06.01.2025.
06.01.2025 за клопотанням відповідача від 02.01.2025, мотивованим виїздом його представника за кордон, розгляд справи був відкладений до 30.01.2025.
30.01.2025 розгляд справи був відкладений до 11.02.2025 за клопотанням відповідача, мотивованим відсутністю нового представника і зайністю керівника відповідача у розгляді іншої справи, яка перебуває в провадженні Господарського суду Миколаївської області.
Як повідомлено в клопотанні від 10.02.2025, відповідач уклав договір з адвокатом 10.02.2025, тобто напередодні судового засідання 11.02.2025.
Об'єктивно непереборних причин, які перешкодили відповідачу укласти договір з адвокатом у період з 02.01.2025 до 09.02.2025, у клопотанні не наведено, доказами не підтверджено.
Крім того, відповідач не повідомив причин неможливості прибуття в судове засідання керівника відповідача.
За такого суд не може вважати поважними причини неприбуття відповідача в судове засіданні 11.02.2025 і ненаправлення в судове засідання уповноваженого представника.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ураховуючи вищенаведене в сукупності, беручи до уваги установлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, третю неявку відповідача в судове засідання і відсутність поважних причин третьої неявки, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Дослідивши пояснення сторін, наведені в заявах по суті справи, безпосередньо дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх як у сукупності, так і кожен окремо, суд установив такі обставини.
03.01.2022 між Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича (Замовник) та фізичною особою - підприємцем Каращуком Олегом Степановичем (Виконавець) укладено договір надання транспортних послуг (далі - договір, а.с. 13), за яким Виконавець зобов'язується надати послуги з перевезення вантажу за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані послуги на умовах Договору.
Сторони погодили, що договір укладений на період з 03 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року (пункт 2.1. Договору).
Відповідно до пунктів 3.1.-3-3. Договору в основу взаєморозрахунків сторін покладено вартість послуг в грошовому обчисленні або натуральному виразі за фактично виконані роботи. Виконавець надає послуги з використанням власного пального. Замовник оплачує виконані послуги безготівковими коштами на картковий рахунок Виконавця протягом 3-х робочих днів з моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з підпунктом 4.3.2. пункту 4.3. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати Виконавцю надані послуги.
Договір підписано сторонами та скріплено печаткою Замовника.
На виконання умов договору фізичною особою - підприємцем Каращуком Олегом Степановичем у період січень 2022 року - лютий 2022 року надано Фермерському господарству Ковалевського Віталія Івановича послуги з перевезення насіння кукурудзи та соняшнику на загальну суму 130 774,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних актів виконаних робіт: від 14.02.2022 №1 на суму 104 988,40 грн, від 25.02.2022 №2 на суму 25 785,60 грн, а також товарно-транспортними накладними від 15.01.2022 №001592, від 16.01.2022 №001593, від 16.01.2022 №001593-1, від 23.01.2022 №001593-2, від 19.01.2022 №001588, від 21.01.2022 №001589, від 23.01.2022 №001590, від 24.01.2022 №001577, від 25.01.2022 №001591, від 26.01.2022 №001597, від 17.02.2022 №001526, від 19.02.2022 №001528 (а.с. 17, 28, 106 - 116).
На оплату наданих послуг за Договором позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №1 від 14.02.2022 на суму 104 988,40 грн (а.с. 17) та №2 від 25.02.2022 на суму 25 785,60 грн (а.с. 28), які на порушення умов Договору Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича оплачено частково у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 01.02.2022 по 01.10.2024 (а.с. 118-122).
Отже, заборгованість відповідача з оплати вартості наданих позивачем послуг з перевезення за Договором складає 110 774,00 грн (104 988,40 + 25 785,60 - 20 000,00).
Позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості з оплати наданих послуг в порядку, визначеному Договором, що випливає із змісту вимоги позивача від 19.08.2024 (а.с. 79-82).
Викладена у вказаній вимозі вимога Фермерським господарством Ковалевського Віталія Івановича залишена без реагування та задоволення.
Відповідач у відзиві позовні вимоги в частині основного боргу у розмірі 110 774,00 грн не заперечив та гарантував їх сплату до кінця 2024 року. Разом з тим, не погодився із сумою нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 54 945,91 грн і вважає, що є всі підстави для зменшення 3% річних до 1 000,00 грн.
Вирішуючи спір, господарський суд ураховує таке.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статі 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
За частиною першою статті 529 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд установив, що позивач належно виконав свої зобов'язання за договором надання транспортних послуг, здійснивши перевезення вантажу на умовах, погоджених у договорі, що підтверджується рахунками на оплату №1 від 14.02.2022 та 2 від 25.02.2022, актами виконаних робіт №1 від 14.02.2022 та №2 від 25.02.2022, товарно-транспортними накладними від 15.01.2022 №001592, від 16.01.2022 №001593, від 16.01.2022 №001593-1, від 23.01.2022 №001593-2, від 19.01.2022 №001588, від 21.01.2022 №001589, від 23.01.2022 №001590, від 24.01.2022 №001577, від 25.01.2022 №001591, від 26.01.2022 №001597, від 17.02.2022 №001526, від 19.02.2022 №001528.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами Договору замовник здійснює оплату виконаних робіт безготівковими коштами на картковий рахунок виконавця протягом трьох робочих днів з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт.
Тобто оплата за виконані роботи згідно з актом №1 від 14.02.2022 мала бути проведена відповідачем не пізніше 17.02.2022 (включно), а згідно з актом №2 від 25.02.2022 - не пізніше 02.03.2022 (включно).
Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем обов'язку зі сплати на користь позивача грошових коштів у розмірі 110 774,00 грн є таким, що настав; відповідач порушив зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг за Договором, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача 110 774,00 грн боргу підлягає задоволенню.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Стаття 625 Цивільного кодексу України врегульовує правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд установив, що позивач здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат:
за актом №1 від 14.02.2022 на суму боргу 104 988,40 грн за період з 18.02.2022 по 11.04.2024 3% річних становлять 6 765,28 грн, інфляційні втрати становлять 32 633,39 грн; на суму боргу 84 988,40 грн за період з 12.04.2024 по 09.10.2024 3% річних становлять 1 264,35 грн, інфляційні втрати становлять 3 090,98 грн;
за актом №2 від 25.02.2022 на суму боргу 25 785,60 грн за період з 03.03.2022 по 09.10.2024 3% річних становлять 2 017,63 грн, інфляційні втрати становлять 9 174,28 грн.
Проте, здійснюючи розрахунки, позивач не врахував, що у 2024 році 366 днів (високосний рік).
Суд перевірив розрахунки в межах періодів, визначених позивачем, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати у розмірі 20 000,00 грн, і встановив, що правильною сумою 3% річних є 10 039,77 грн.
Отже, позовні вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими у розмірі 10 039,77 грн.
Перевіряючи розрахунок інфляційних втрат, суд виявив, що загальна сума інфляційних втрат становить 46 469,53 грн, яка є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення, однак, зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі, визначеному позивачем, а саме: в сумі 44 898,65 грн.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих 3% річних, яке викладено відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Водночас, вказуючи про можливість зменшення процентів річних, Велика Палата Верховного Суду в справі № 902/417/18 виходила з критеріїв розумності, справедливості та пропорційності з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум процентів річних, розмір яких було встановлено в договорі на рівні 40 % та 96 %, що, за висновками Великої Палати Верховного Суду, є явно невідповідним принципу справедливості. Тобто у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про можливість зменшення процентів річних, що були встановлені сторонами в договорі у значно більшому розмірі, ніж передбачено статтею 625 ЦК України, та фактично процент річних на рівні 96 % майже повністю покривав основний борг.
У цій справі сторони не погоджували іншого розміру процентів річних, аніж той, що визначено в статті 625 ЦК України на рівні 3% річних.
Отже, у справі № 902/417/18 суди виходили з інших фактичних обставин при зменшенні розміру відсотків річних, аніж у справі, що розглядається (№ 912/2665/24).
При цьому суд бере до уваги, що сума річних в розмірі 10 039,77 грн становить 9,06 % від суми основного боргу, період прострочення триває понад 2,5 роки, ступінь виконання відповідачем зобов'язання за Договором становить 20 000 грн з 130 774 грн, тобто 15,29 %.
Суд констатує, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу від знецінення грошових коштів (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, від 20.02.2023 у справі № 910/15411/21).
Отже, визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти повинні були бути отримані (у тому числі у формі прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Отже, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у заявленому розмірі, і така сума не підлягає зменшенню судом, оскільки відповідач не навів об'єктивних обставин, які дозволяли б суду зменшити розмір 3% річних, заявлених до стягнення.
Слід зазначити, що саме лише посилання відповідача на воєнний стан як форс-мажор, який унеможливлює виконання ним зобов'язання, не звільняє автоматично від відповідальності за невиконання зобов'язання, а відповідач повинен довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання такого зобов'язання (постанова Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21). Відповідачем не надано відповідних доказів, тому це позбавляє відповідача права посилатися на ці обставини, як на підставу звільнення від відповідальності.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, тобто в сумі 3 027,86 грн.
Керуючись статтями 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича (27634, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 68) на користь фізичної особи - підприємця Каращука Олега Степановича ( АДРЕСА_1 ) основну заборгованість у розмірі 110 774,00 грн, 3% річних у розмірі 10 039,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 44 898,65 грн, а також 3 027,86 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити до електронних кабінетів представника позивача адвоката Замши Дмитра Дмитровича та відповідача.
Повне рішення складено 12.02.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна