ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.02.2025Справа № 910/15140/24
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код: 03366500)
до Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури» (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 16А; ідентифікаційний код: 00034884)
про стягнення 145751,49 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
09.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» з вимогами до Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури» про стягнення 145751,49 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не відшкодував позивачу вартість спожитих у період з грудня 2023 року по лютий 2024 року комунальних послуг (теплової енергії на потреби опалення), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 145751,49 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 відкрито провадження у справі №910/15140/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/15140/24 відповідач повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/15140/24.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.06.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство-балансоутримувач) та Всеукраїнською благодійною організацією «Український фонд культури» (орендар) укладено Договір №578-1 від 06.06.2017 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.08.2012 №578), відповідно до умов якого Всеукраїнські благодійній організації «Український фонд культури» передані в оренду нежитлові приміщення загальною площею: 676,10 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Липська, будинок №16, літ. А для розміщення благодійної організації.
Згідно п. 9.1 Договору оренди №578-1 від 06.06.2017 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 06.06.2017 до 04.06.2020.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/8031/23 за позовом Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури» до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про визнання продовженим з 03 червня 2023 року на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану договору №578-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.06.2017 (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.08.2012 №578), укладеного між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Всеукраїнською Благодійною організацією «Український фонд культури» та Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» встановлено, що договір оренди №578-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.06.2017 був поновлений з 04.06.2020 на 2 роки 364 дні і припинився 02.06.2023.
Таким чином, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 у справі №910/8031/23 (06.02.2024 - набрання законної сили), встановлено, що відповідач користувався приміщеннями загальною площею 676,10 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Липська, будинок №16, літ.А, а строк договору оренди майна припинився 02.06.2023.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що приміщення загальною площею 676,10 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Липська, будинок №16, літ. А були повернуті відповідачем орендодавцю згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 22.02.2024.
Згідно з п.3.9 Договору оренди №578-1 від 06.06.2017 оплата комунальних послуг не входить до складу орендної плати.
Згідно з п. 4.2.12. Договору оренди №578-1 від 06.06.2017 орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору, предметом якого було б питання відшкодування відповідачем вартості спожитих ним комунальних послуг на користь балансоутримувача, а також матеріали справи не містять доказів укладення відповідачем прямого договору на постачання теплової енергії з постачальником житлово-комунальних послуг (Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»), як і доказів оплати їх вартості відповідачем на користь постачальника.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не відшкодував позивачу вартість спожитих у період з грудня 2023 року по лютий 2024 року комунальних послуг (теплової енергії на потреби опалення), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 145751,49 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Як встановлено судом, приміщення загальною площею 676,10 кв.м. за адресою: місто Київ, вулиця Липська, будинок №16, літ. А були повернуті відповідачем орендодавцю за актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.02.2024.
Згідно з п.3.9 Договору оренди №578-1 від 06.06.2017 оплата комунальних послуг не входить до складу орендної плати.
Згідно з п. 4.2.12. Договору оренди №578-1 від 06.06.2017 орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України вказано, що договір набирає чинності з моменту його укладення.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не було укладено договору про відшкодування вартості спожитої теплової енергії.
При цьому, 25.07.2018 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (абонент) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (енергопостачальна організація) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №520803 за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16 літ. А. (далі Договір на постачання теплової енергії), відповідно до якого останнє постачає теплову енергію у гарячій воді на потреби опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно додатку 1 до цього договору (п. 2.2.1 договору на постачання теплової енергії).
Умовами п.5.1 Договору на постачання теплової енергії визначено, що облік споживання абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку.
Відповідно до п.2.3.4 Договору на постачання теплової енергії в додатках №8 та №9 до цього договору зазначено всі об'єкти теплоспоживання підключені до теплових мереж абонента (найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання, займана площа орендарів тощо).
Відповідно до додатку №8 адреса споживача: вул. Липська, 16 літ. А, опалювальна площа відповідача складає 667,50 м2.
Згідно з додатком №3 до Договору на постачання теплової енергії розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію Енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.04.2028 року №700.
Порядок розрахунків за теплову енергію встановлено Додатком №4 до договору на постачання теплової енергії, відповідно до якого оплата здійснюється у грошовій формі щомісяця, теплова енергія постачається за адресою: вул. Липська, 16-А.
Згідно положень ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред'явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов'язків; недопущення провадження будь-яких видів господарської діяльності в охоронних зонах теплових мереж без погодження з власником об'єкта теплопостачання.
Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконувалися заходи з підготовки будинку до опалювальних періодів 2023-2024 років, передбачені п.п. 2.3.17, 2.3.19 Договору на постачання теплової енергії, що підтверджується Актом №1581 готовності до опалювального періоду від 01.09.2023, Актом №231703 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи (готовий до опалювального сезону 2023-2024).
Теплопостачання до нежитлового будинку здійснювалось в опалювальний період 2023-2024 років, що підтверджується наданими позивачем нарядами КП «Київтеплоенерго» №566 від 01.11.2023 (про включення) та №481 від 28.03.2024 (про відключення), відомостями обліку споживання теплової енергії.
Крім того, між позивачем та КП «Київтеплоенерго» відповідно до п.5 Додатку №4 до Договору на постачання теплової енергії за період з грудня 2023 року по лютий 2024 року складено акти приймання-передавання товарної продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, за грудень 2023 року позивачем нараховано відповідачу до відшкодування за спожиту теплову енергію 45979,57 грн, за січень 2024 року - 53668,34 грн, за лютий 2024 року - 46103,58 грн, що разом становить 145751,49 грн.
Контррозрахунку позовних вимог відповідачем суду не надано.
При цьому, позивач направляв відповідачу вимогу від 21.11.2024 вих. №062/15/03-3148 про сплату заборгованості у розмірі 145751,49 грн, що підтверджується описом вкладення та квитанцією №0100199179440 від 28.11.2024.
Проте, заборгованість відповідачем не сплачена, а відповіді на вимогу позивачем не отримано.
Суд зазначає, що докази, які б засвідчували факт відключення орендованого відповідачем приміщень від мереж теплопостачання та ненадання йому послуг з постачання тепла у спірний період, відсутні.
Отже, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16.)
Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, якими врегульовані питання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
Наявність та розмір заборгованості Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури» у сумі 145751,49 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про стягнення з Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури» вартості спожитих комунальних послуг у розмірі 145751,49 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури» (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 16А; ідентифікаційний код: 00034884) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код: 03366500) грошові кошти у розмірі 145751 (сто сорок п'ять тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн 49 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак