15.01.2025 Єдиний унікальний номер 205/15751/24
Єдиний унікальний номер 205/15751/24
Провадження № 2/205/538/25
15 січня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 08 листопада 2024 року направило до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який надійшов до суду 18 листопада 2024 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 14 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем було укладено договір позики № 2218713 шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті компанії і виконанням ним певних дій, які свідчать про укладення договору, згідно з умовами якого позикодавець надав позичальникові кредиту розмірі 10 000 грн. строком на 30 днів до 14 травня 2024 року зі сплатою зниженої відсоткової ставки у розмірі 0,875 % за користування кредитними коштами щоденно, базова відсоткова ставка у розмірі 2,7 % на день у випадку користування позикою понад строк, встановлений договором. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав у повному обсязі, чим порушив умови договору, внаслідок чого станом на 17 вересня 2024 року сума заборгованості становить 17 625 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 10 000 грн., заборгованості за процентами у розмірі 2 625 грн. та заборгованості за відсотковою ставкою 2,7 % на день у розмірі 5 000 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 17 625 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 100 грн. Представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 130 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, про причини неявки судові не повідомив. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 квітня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем було укладено договір позики № 2218713 шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті компанії і виконанням ним певних дій, які свідчать про укладення договору, згідно з умовами якого позикодавець надав позичальникові кредиту розмірі 10 000 грн. строком на 30 днів до 14 травня 2024 року зі сплатою 0,875 % за користування кредитними коштами щоденно та сплатою 2,7 % за день користування за понадстрокове користування позикою (а.с. 10-12). Договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті, виконанням певних дій, що свідчать про укладення договору.
14 квітня 2024 року позивачем на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано кошти у розмірі 10 000 грн. (а.с. 29).
Частиною 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом xFs432 (а.с. 12 оберт), який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».
Таким чином, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 було укладено договір позики на умовах фінансового кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків розмір процентів за період з 14 квітня 2024 року по 03 червня 2024 року, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з суми поточної заборгованості у розмірі 10 000 грн., становить 7 625 грн. (а.с. 33-35).
Проте, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Договір між сторонами було укладено на строк з 14 квітня 2024 року по 14 травня 2024 року.
Таким чином, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку позики. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оскільки зі спливом строку, на який був наданий кредит, припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитним договором, то після 14 травня 2024 року позивач не має законних підстав нараховувати відсотки, передбачені договором позики № 2218713 від 14 квітня 2024 року.
Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 390/1875/16-ц (провадження № 61-19255св18). Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, відповідач свої зобов'язання не виконує, то позов підлягає задоволенню в частині стягнення кредитних коштів у розмірі 12 625 грн., з яких 10 000 грн. - тіло кредиту, та 2 625 грн. - відсотки за користування кредитними коштами. У задоволенні позовних вимог в іншій частині позивачеві слід відмовити.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 7 100 грн. є завищеною. Крім цього, в акті приймання-передачі не вказано детальний перелік послуг з надання правничої допомоги та час, витрачений а складання проекту позовної заяви, яка є типовою.
Також, суд зауважує, що кількість годин, витрачених на складання позовної заяви про стягнення заборгованості, зазначена у рахунку на оплату, є завищеною, оскільки позовна заява є типовою, не містить розрахунків, та не вимагає витрат тривалого часу на її підготовку.
Таким чином, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 735 грн. 19 коп. (12 625 грн. х 2 422 грн. 40 коп. : 17 625 грн. = 1 735 грн. 19 коп.).
Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», складає 16 360 грн. 19 коп. (12 625 грн. + 1 735 грн. 19 коп. + 2 000 грн. = 16 360 грн. 19 коп.).
На підставі викладеного, керуючись п. 12 ч. 1 ст. 3, ст. 12, ч. 1 ст. 13 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. ст. 525, 526, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ст.ст. 133, 137, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 223, ст. ст. 263-265, ч. 4 ст. 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження за адресою: 01010, м. Київ, пл. Арсенальна, буд. 1-Б) заборгованість за договором позики № 2218713 від 14 квітня 2024 року у розмірі 12 625 (дванадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, заборгованості за процентами у розмірі 2 625 (дві тисячі шістсот двадцять п'ять) гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 735 (одна тисяча сімсот тридцять п'ять) гривень 19 коп. та правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень, а всього 16 360 (шістнадцять тисяч триста шістдесят) гривень 19 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: