20.01.2025 Єдиний унікальний номер 205/17471/24
Єдиний унікальний номер 205/17471/24
Провадження № 2/205/632/25
20 січня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
07 листопада 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» через систему «Електронний суд» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який зареєстровано судом 24 грудня 2024 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2024 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2024 року клопотання ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про витребування доказів було задоволено.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2025 року вирішено питання про заочний розгляд справи.
Позивач у своєму позові посилався на те, що 23 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір № 4002310 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого позивач надав позичальникові кредит у розмірі 14 000 грн. строком на 360 днів до 17 вересня 2024 року. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті: https://credit7.ua. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку. Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору, та знижена відсоткова ставка в розмірі 0,02 % на день та застосовується у разі, якщо клієнт сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. ОСОБА_1 свої зобов'язання перед кредитором не виконала, надалі оплату за кредитним договором не здійснила, тому станом на 24 травня 2024 року заборгованість склала 81 300 грн., з яких 14 000 - заборгованість по тілу кредиту та заборгованість за відсотками у розмірі 67 300 грн. 24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і позивачем було укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, у тому числі за договором позики № 4002310 від 23 вересня 2023 року, про що було повідомлено відповідача шляхом направлення на в особистий кабінет, а також тестового повідомлення на номер мобільного оператора відповідача, відповідного повідомлення. Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 98 100 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 000 грн., відсотків за користування кредитом за період з 23 вересня 2023 року по 24 травня 2024 року у розмірі 67 300 грн. та відсотків за період з 25 травня 2024 року по 17 вересня 2024 року у розмірі 16 800 грн., а також витрати судові витрати по справі зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлялася в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явилася, відзив на позов не надала. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 вересня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір № 4002310 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого позивач надав позичальникові кредит у розмірі 14 000 грн. строком на 360 днів до 17 вересня 2024 року (а.с. 27-36).
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику (а.с. 55-65), затверджених наказом № 36-ОД від 08 травня 2023 року (а.с. 66), в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», розміщених на офіційному сайті https://credit7.ua.
Згідно з п.п. 1.2, 1.3, 1.4.1 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 14 000 грн., строк кредиту 360 днів, тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2 % на день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.
Знижена процентна ставка 0,2 % в день та застосовується, якщо споживач у межах строку визначеного в п. 1.3 договору сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
ОСОБА_1 оплату заборгованості за договором не здійснила, свої зобов'язання за кредитом не виконує.
24 травня 2024 року між ТОВ «ЛінеураУкраїна» і ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набула право грошової вимоги за кредитним договором № 4002310 від 23 вересня 2023 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 (а.с. 40, 67-71).
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» відповідача було повідомлено шляхом направлення на її адресу листа від 27 травня 2024 року (а.с. 73, 74-76).
Частиною 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 ЗУ «Про споживче кредитування» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом Т670 (а.с. 36), який зазначений у тексті договору у розділі «Реквізити та підписи сторін», а також додатках до кредитного договору про сукупну вартість кредиту і графік погашення (а.с. 39).
Таким чином, між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на умовах фінансового кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням того, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ОСОБА_1 добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4002310 від 23 вересня 2023 року у розмірі 98 100 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 000 грн., заборгованості за процентами у розмірі 84 100 грн.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд приходить до такого висновку за наступних підстав.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 10 000 гривень є завищеною. Крім цього, збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви та подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта не можна віднести до професійної правничої допомоги, оскільки подання позовної заяви не вимагає спеціальних знань у сфері юриспруденції, а збір доказів фактично не здійснювався, оскільки доказами по даній справі є сам кредитний договір № 4002310 від 23 вересня 2023 року, договір факторингу, які були наявні у позивача, а також картка обліку договору, виконана за допомогою комп'ютерної програми.
Крім цього, суд зауважує, що кількість годин, витрачених на складання позовної заяви про стягнення заборгованості, зазначена у рахунку на оплату, є завищеною, оскільки позовна заява є типовою та не вимагає витрат тривалого часу на її підготовку.
Таким чином, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», складає 103 522 грн. 40 коп. (98 100 грн. + 3 000 грн. + 2 422 грн. 40 коп. = 103 522 грн. 40 коп.).
На підставі викладеного, керуючись п. 12 ч. 1 ст. 3, ст. 12, ч. 1 ст. 13 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. ст. 525, 526, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, ч. ч. 1, 3 ч. 3 ст. 133, ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 223, ст. ст. 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2) заборгованість за кредитним договором № 4002310 від 23 вересня 2023 року у розмірі 98 100 (дев'яносто вісім тисяч сто) гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, заборгованості за процентами у розмірі 84 100 (вісімдесят чотири тисячі сто) гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 коп. та правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень, а всього 103 522 (сто три тисячі п'ятсот двадцять дві) гривні 40 коп.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: