15.01.2025 Єдиний унікальний номер 205/16123/24
Єдиний унікальний номер 205/16123/24
Провадження № 2о/205/22/25
15 січня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
присяжних Вержиковської Н.І. та Ільченко Л.І.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Лівобережний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області, про оголошення фізичної особи померлою, -
25 листопада 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про визнання фізичної особи померлою, заінтересована особа Лівобережний ВДРАЦС у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області, яку зареєстровано судом 26 листопада 2024 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2024 року заяву було залишено без руху та запропоновано заявникові усунути недоліки із дотриманням п. 5 ст. 175, ч. 5 ст. 177, ч. 4 ст. 294 ЦПК України, з метою усунення яких представником заявника 13 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» було подано заяву про усунення недоліків, яку зареєстровано судом 16 грудня 2024 року.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2024 року заяву було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами окремого провадження.
Заявниця у своїй заяві посилалася на те, що 21 лютого 2014 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У березні 2022 року через повномасштабне військове вторгнення РФ до України вона разом з сином виїхала з м. Маріуполя. 01 березня 2022 року її чоловік, ОСОБА_2 , звернувся до підрозділу управління патрульної поліції в Донецькій області з проханням прийняти його до лав поліції для надання домедичної допомоги постраждалим внаслідок воєнних дій, евакуації постраждалих і недопущення кримінальних правопорушень та мародерства на території міста. 02 березня 2022 року, за погодженням начальника управління патрульної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта ОСОБА_4 , та представників СБУ, які на той час залишилися у місті, погоджено вступ ОСОБА_2 до підрозділу УПП в Донецькій області. У період часу з 02 березня 2022 року по 15 березня 2022 року її чоловік, ОСОБА_2 виконував обов'язки з порятунку осіб, постраждалих від воєнних дій, охорону адміністративної будівлі ППД, яка знаходилася за адресою: АДРЕСА_1 , а також інші завдання, визначені керівництвом оборони м. Маріуполя. З 15 березня 2022 року зв'язок з ним було втрачено, і більше вони не спілкувалися, будь-якого іншого зв'язку не мають, його місцезнаходження невідомо. 27 серпня 2024 року вона звернулася до ГУНП в Кіровоградській області із заявою про зникнення її чоловіка, за результатами розгляду якої до ЄРДР було внесено відомості за № 120241200000000925 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України. Станом на теперішній час жодних результатів у досудовому розслідуванні не досягнуто, чоловіка не знайдено. Про місце перебування ОСОБА_2 відомостей немає тривалий час. Вона самостійно виховує їх спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово проживають на території Республіки Польща. Згідно з відомостями з Єдиного реєстру зниклих безвісти за особливих обставин, ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти за особливих обставин на території бойових дій. ОСОБА_5 понад 2 роки після зникнення безвісті ОСОБА_2 . Оголошення її чоловіка, ОСОБА_2 , померлим необхідно заявниці для реєстрації факту його смерті в органах РАЦС. Останнім відомим місцем перебування ОСОБА_2 є кв. АДРЕСА_2 . Заявник у своїй заяві просила суд оголосити ОСОБА_2 померлим, місцем смерті вважати м. Маріуполь, датою смерті - день набрання рішенням законної сили. У своїй заяві до суду справу просила розглянути за її відсутності, ухваливши рішення, яким вимоги заяви задовольнити.
Заінтересована особа Лівобережний ВДРАЦС у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області у судове засідання свого представника не направила, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про причини не направлення свого представника судові не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені та добуті докази, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 21 лютого 2014 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб (а.с. 17), від якого мають малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).
Відповідно до відповіді № 940418 від 03 грудня 2024 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 22).
27 серпня 2024 року за фактом зникнення безвісті у зоні бойових дій у м. Маріуполі ОСОБА_2 ГУНП у Кіровоградській обл. відомості було внесено до ЄРДР за № 12024120000000925 (а.с. 6).
Відомості про зникнення ОСОБА_2 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (а.с. 7).
Частиною 1 статті 305 ЦПК України передбачено, що заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України).
Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 ЗУ «Про оборону України»).
Бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
ОСОБА_1 у заяві не вказує день вірогідної смерті ОСОБА_2 . До матеріалів заяви не долучено доказів, які б вказували на вірогідну смерть ОСОБА_2 , заявник не вказує жодної обставини, яка б свідчила про вірогідну смерть її чоловіка, а виклад обставин передбачає лише втрату зв'язку з ОСОБА_2 , що перебував в м. Маріуполі у березні 2022 року, що обумовлює можливість вважати ОСОБА_2 таким, що зник безвісти.
З огляду на вказане, обставини справи не дають підстав судові для висновку про можливість оголошення ОСОБА_2 померлим до спливу строків вказаних у ч. 2 ст. 46 ЦК України.
Крім цього, суд приходить до висновку, що оскільки за наданими у заяві позивачем поясненнями ОСОБА_2 зник безвісти в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не припинені, вказана заява по оголошення його померлим не підлягає задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
За таких обставин в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 померлим, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 ЦК України, ст. ст. 4, 223, 247, 265, 293, 305, 306, 309 ЦПК України, суд -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ), заінтересована особа Лівобережний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області (поштова адреса: 58002, м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, буд. 31), у задоволенні заяви про оголошення фізичної особи померлою відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя:
Присяжні: