Дата документу 29.01.2025 Справа № 335/9884/24
Єдиний унікальний № 335/9884/24 Головуючий у 1-й інстанції: Соболєва І.П.
Провадження № 22-ц/807/194/25 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.
29 січня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Трофимової Д.А.
суддів: Кухаря С.В.,
Онищенка Е.А.
при секретарі: Бєловій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корольова Дмитра Олександровича на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У серпні 2024 року представник КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, який в подальшому було уточнено.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017 КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі за об'єктом конкурсу (група будинків) № 3.
Співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не створили об'єднання співвласників, а тому рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» у вказаному будинку за результатами проведеного конкурсу призначено управителя КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради.
Згідно вищезазначеного рішення виконавчого комітету КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради розпочало надання послуг з управління багатоквартирним будинком з 01.11.2017.
06.09.2017 між КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської радита співвласниками будинку АДРЕСА_1 укладено Договір № 576-УБ про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , за період з 01.11.2017 по 01.08.2024 КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради надавало послугу з управління багатоквартирним будинком. Оплату за послуги підприємства відповідачі вносили частково, але фактично ними користувалися. Тому за період з 01.11.2017 по 01.08.2024 утворилась заборгованість по оплаті послуг з управління багатоквартирним будинком у сумі 26 712,52 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. Особовий рахунок НОМЕР_1 було відкрито на ОСОБА_1 .
Крім того, відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , КП «Наше місто» надавало послугу з утримання будинком в період з 01.09.2016 по 01.11.2017. За зазначений період також утворилась заборгованість у розмірі 2 089,53 грн., що вказано у розрахунку заборгованості.
Виходячи з зазначеного, заборгованість відповідачів перед КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради за надані кв. АДРЕСА_2 послуги становить 28 802,05 грн., що свідчить про неналежне виконання відповідачами зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території у встановлений законом строк.
Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просила суд стягнути солідарно з відповідачів, які є співвласниками житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , на користь КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради заборгованість по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.11.2017 по 31.08.2024 у сумі 26 712,52 грн. та заборгованість за послугу утримання будинку АДРЕСА_3 , за період 01.09.2016 по 01.11.2017 у розмірі 2 089,53 грн., а всього - 28 802,05 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2024 року позовні вимоги Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради заборгованість по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 , та заборгованість за послугу утримання будинку, за період з 12.03.2017 по 31.08.2024 у загальному розмірі 27 338,88 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради витрати по сплаті судового збору у сумі 2 277,05 грн. в рівних частках.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Корольов Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, стягнути з КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради судові витрати.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 24 вересня 2024 року на виконання «Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145 (далі - Порядок № 1145) та приписів норм статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ОСОБА_1 звернулася засобами електронного зв'язку на електронну адресу позивача e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 та через міський контакт-центр 15-80 до позивача з відповідною заявою про складання акту-претензії та викликала його представників, як управителя будинку, для перевірки якості наданих послуг та складання відповідного акту-претензії.
Проте позивач в порушення приписів ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 5 Порядку № 1145, не зважаючи на те, що він був зобов'язаний прибути на виклик споживача у строк не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання претензії споживача, отримавши претензію споживача, так й не прибув за викликом ОСОБА_1 , ані 24.09.2024, ані 26.09.2024 року для проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
У зв'язку із неприбуттям позивача, як управителя багатоквартирним будинком в установлений строк (ані 24.09.2024, ані 26.09.2024 р.), та необґрунтованої відмови підписати акт-претензію від 26.09.2024 р., такий акт був підписаний ОСОБА_1 , як споживачем, та ще трьома мешканцями будинку АДРЕСА_1 , та згідно із приписами ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги та п. 10 Порядку № 1145 такий акт вважається дійсним.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 11 Порядку № 1145 позивач, як управитель багатоквартирного будинку, протягом п'яти робочих днів не вирішив питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, та не надав споживачу обґрунтовану письмову відмову, позаяк акт-претензія відповідача була вручена 01 жовтня 2024 року, то й п'ятий робочий день наданий для відповіді припадав на 08.10.2024 р. Проте, зазначений акт-претензія від 26.09.2024 р. залишений позивачем без відповіді.
Таким чином, ненадання позивачем відповіді в установлений строк на Акт- претензію від 26.09.2024 р., в якому викладені обґрунтовані претензії ОСОБА_1 щодо надання послуги з управляння будинком неналежної якості та не в повному обсязі та зобов'язання КП «Запоріжремсервіс» врахувати понесені витрати на капітальний ремонт даху будинку АДРЕСА_1 споживачем ОСОБА_1 у розмірі 22 398,21 грн. та провести перерахунок розміру плати за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з вересня 2017 р. по вересень 2024 р., у зв'язку із наданням послуг неналежної якості та надання їх не в повному обсязі, з урахуванням зазначених витрат споживача вважаються визнаними позивачем.
Також вважає, що вільне трактування норм процесуального законодавства судом призвело до застосування судом надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення прав відповідачів на розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та можливістю доказування шляхом показань свідків. Відповідачі, через свого представника адвоката Корольова Д.О., двічі зверталися до суду першої інстанції із клопотаннями про розгляд даної цивільної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, та двічі подавали заяву про виклик свідків, які були безпідставно залишені судом без задоволення, а одна заява про виклик свідків взагалі не розглянута та не винесено окремої мотивованої ухвали з цього приводу, чим порушені законні права відповідачів, що в підсумку призвело до прийняття судом першої інстанції рішення, яке підлягає скасуванню.
Від представника КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради Насєкіної М.О. на адресу апеляційного суду надійшов відзив, у якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Зазначає, що твердження скаржника про те, що акт-претензія залишена без розгляду, не відповідає дійсності. Відповідь на акт-претензію була надана вчасно, що підтверджується листом №3230/01-09 від 07.10.2024 р. Тобто заявник отримав зворотній зв'язок щодо акта, а відповідні вимоги законодавства дотримані. Доказів оскарження відповідей на акт-претензію в установленому законом порядку відповідачі не надали.
Відповідно до Договору №576-УБ Замовник має право: у разі виникнення претензій до управителя подавати їх у письмовій формі протягом десяти робочих днів від дати виникнення.
Звертає увагу, що як вбачаєтеся із наявних матеріалів справи, акт-претензія була направлена на адресу КП «Запоріжремсервіс» вже після відкриття провадження по справі № 335/9884/24.
Вважає, що суд першої інстанції, діючи в межах ст. 279 ЦПК України, правомірно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зауважує, що доводи заявника про нібито необґрунтовану відмову у виклику свідків є безпідставними, оскільки заява не відповідала вимогам ст. 91 ЦПК України, а також не містила жодних доказів, які могли б вплинути на обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції. Відсутність окремої ухвали щодо другого клопотання про виклик свідків не може свідчити про порушення прав заявника чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Корольов Д.О. сформував в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, зазначає, що відповідачі ознайомились з листом позивача вх. № 3230/01-29 від 07.10.2024 р. лише 14 жовтня 2024 р., тобто після отримання відповіді на відзив та долучених до нього додатків, зі змісту зазначеного листа випливає, що позивач жодним чином не бажає вирішувати питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, його відмова в задоволенні претензії відповідачів є необґрунтованою.
Посилання позивача на те, що «доказів оскарження відповідей на акт-претензію в установленому законом порядку відповідачі не надали», має бути судом відхилене, адже законодавство не містить жодного обов'язку споживача комунальної послуги оскаржувати відповідь на акт-претензію (принаймні позивач не посилається на жодну норму діючого законодавства), а в тексті листа № 3230/01-09 від 07.10.2024 р. не зазначено, що дана відповідь на акт-претензію може бути оскаржена, та враховуючи той факт, що лист №3230/01-09 від 07.10.2024 р. відповідачам не надавався та не надсилався, то й оскаржити таку відповідь у відповідачів не було жодної об'єктивної можливості.
Звертає увагу, що представники позивача вийшли на огляд спірного об'єкту лише 09.10.2024 р., тобто одразу як отримали 08.10.2024 р. відзив на позовну заяву з додатками, 11.10.2024 р. представники позивача у кількості 4 осіб зі згоди ОСОБА_1 отримали доступ до її квартири та побачили руйнування та пошкодження, які зазнало її житло.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін,з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Задовольняючи частково позовні вимоги КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, суд першої інстанції виходив із їх доведеності та обґрунтованості, та стягнув заборгованість за комунальні послуги в межах строків позовної давності в сумі 27 338,88 грн.
Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалівсправи та встановлено судом, 24.06.2016 виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийняте рішення № 311 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг», відповідно до якого комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради з 01 вересня 2016 року є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 494 від 26.08.2016 «Про вилучення об'єктів житлового та нежитлового фонду, об'єктів благоустрою та обладнання з господарського відання МКП «Основаніє» та передачу в господарське відання комунального підприємства «Наше місто» та затвердження актів приймання-передачі» затверджено акти приймання-передачі об'єктів житлового та нежитлового фонду з господарського відання МКП «Основаніє» до господарського відання КП «Наше місто» згідно з додатками 1, 2, 3.
Рішенням виконавчого комітету ЗМР від 26.08.2016 № 495 «Про надання дозволу на укладення публічного договору» Комунальному підприємству «Наше місто» дозволено укласти публічний типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з власниками, наймачами, орендарями житлових будинків комунальної власності міста шляхом оприлюднення його в офіційних засобах масової інформації. Публічний типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій опубліковано в газеті Запорізької міської ради «Запорізька січ» 27.08.2016 № 157. Умови публічного договору відповідають умовам типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
Відповідно до рішення Запорізької міської ради № 66 від 07.12.2022 року юридична особа - комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради знаходиться в стані припинення у зв'язку із реорганізацією шляхом приєднання до комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради. Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради є повним правонаступником всіх прав та обов'язків комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради.
Відповідно до статуту КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 27.04.2023 № 118 метою діяльності товариства (п. 2.1) є, зокрема, здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб споживачів у житлово-комунальних послугах, та виконання замовлень населення, підприємств, установ та організацій; забезпечення мешканців житлових будинків та гуртожитків, підприємств, установ та організацій різних форм власності.
Співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не створили об'єднання співвласників. Таким чином, відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» у вищезазначеному будинку за результатами проведеного конкурсу призначено управителя - Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради.
Зазначену інформацію було доведено до відома співвласників будинку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради та на інформаційному стенді будинку (інформація про повне найменування управителя, контактні телефони, номер та дату укладення договору, ціну послуги). Надання послуг в рамках дії зазначеного Договору було розпочато з 01 листопада 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
На виконання рішення Запорізької міської ради від 01 вересня 2017 року № 520 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків міста Запоріжжя», 06.09.2017 співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від імені яких діяв заступник голови Запорізької міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради Бородай О.М., з однієї сторони, та КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, з іншої сторони, уклали Договір № 576-УБ про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
За умовами п. 1 Договору № 576-УБ, управитель зобов'язується надавати замовникові послуги з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.
Сторони погодили, що замовник сплачує за надані управителем послуги щомісяця додатково до встановленого тарифу на житлово-комунальні послуги для житлових та нежитлових приміщень на 1 поверсі: 3,58 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги, - 3,26 грн./м.кв; 2) винагорода Управителеві - 0,32 грн./м.кв. Для житлових та нежитлових приміщень на 2 та вище поверхах: 3,58 гривень на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Об'єкті, яке перебуває у власності або користуванні кожного зі Співвласників, у тому числі: 1) за утримання та інші складові послуги - 3,26 грн./м.кв.; 2) винагорода Управителеві - 0,32 грн./м.кв. (п. 5 Договору № 576-УБ).
Пунктом 18 Договору № 576-УБвизначено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 05 вересня 2018 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» договір з управителем укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Замовник має право: у разі виникнення претензій до управителя подавати їх у письмовій формі протягом десяти робочих днів від дати виникнення, а також одержувати від управителя повну та достовірну інформацію про управління об'єктом (п. 9.2 Договору № 576-УБ).
Управитель зобов'язаний розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги мешканців об'єкта, а також власників (співвласників) окремих приміщень об'єкта, які в ньому не проживають, і проводити відповідний перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості. Вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновлювальних робіт (п. 10.2 абз.7 Договору № 576-УБ).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 389678182 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
На адресу позивача з боку боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надходило в письмовий формі відмови від укладення договору, що свідчить про прийняття пропозиції з боку боржників на укладення договору. Матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про те, що Договір було припинено з підстав, визначених умовами самого договору, скасовано, чи визнано недійсним в цілому або частини його умов у встановленому законом порядку. Отже, відповідачами не спростовано, що КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради є надавачем послуг з управлення багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до розрахунку заборгованості та довідки о/р НОМЕР_1 , за період з 01.09.2016 по 01.08.2023 у відповідачів утворилась заборгованість в загальному розмірі 28 802,05 грн. Зазначені розрахунок та довідка відповідачами не спростовані.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання.
24 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася засобами електронного зв'язку на електронну адресу позивача та через міський контакт-центр 15-80 до позивача з заявою про складання акту-претензії про надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком та викликала його представників, як управителя будинку, для перевірки якості наданих послуг та складання відповідного акту-претензії.
26 вересня 2024 року акт-претензія про надання послуги з управління будинком неналежної якості та не в повному обсязі був підписаний ОСОБА_1 , як споживачем, та ще трьома мешканцями будинку АДРЕСА_1 .
Акт-претензію було вручено позивачу 01 жовтня 2024 року.
Відповідь на акт-претензію була надана листом №3230/01-09 від 07.10.2024 року, відповідно до якого «КП «Запоріжремсервіс» відхиляє розгляд акту-претензії про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі, оскільки не відповідає чинному законодавству».
Як стверджує у відповіді на відзив представник ОСОБА_1 - адвокат Корольов Д.О., відповідачі ознайомились з листом позивача вх. № 3230/01-29 від 07.10.2024 року лише 14.10.2024 року, тобто після отримання відповіді на відзив та долучених до нього додатків.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив із того, що вважав доведеним факт споживання відповідачами житлово-комунальних послуг, а також факт наявності заборгованості по оплаті таких послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року, який діяв в період виникнення спірних правовідносин і втратив чинність з 01.05.2019 року, а також Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року, який введено в дію з 01.05.2019 року, правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, мають ознаки зобов'язання, в силу яких споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Споживач згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року, який введено в дію з 01.05.2019 року, здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 рокудо житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року визначено, що споживач має право:
1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;
3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна);
4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;
6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;
7) отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;
8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;
9) складати та підписувати акти-претензії у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;
10) без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;
11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;
12) у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;
13) розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний:
1) забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг;
2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;
3) вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку;
4) інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
5) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг;
6) укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг;
7) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;
8) у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку;
9) вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором;
10) щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження;
11) направляти протягом п'яти робочих днів відповідним виконавцям отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов'язків виконавців послуг (робіт);
12) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, здійснювати облік обсягу відповідних спожитих комунальних послуг та їх оплати, у тому числі стосовно кожного співвласника; здійснювати розподіл між співвласниками обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до законодавства;
13) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, відкривати поточний рахунок із спеціальним режимом використання за кожною комунальною послугою для проведення розрахунків згідно з колективним договором про надання комунальних послуг у загальному порядку, визначеному Національним банком України для відкриття поточних рахунків.
За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком також може бути передбачено інші права та обов'язки управителя багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п'яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
За нормами ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги; наймач і всі повнолітні члени сім'ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов'язанням, пов'язаним з найманням житла.
Відповідно до ст.ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормою ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (частина друга статті 317 ЦК України).
Крім того, пунктами 12, 13 Договору № 576-УБ про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06 вересня 2017 року передбачено порядок здійснення контролю за якістю наданої послуги.
Зокрема, замовник здійснює контроль за якістю наданої послуги та ефективністю управління об'єктом шляхом проведення спеціальною контрольною комісією обстеження його технічного стану та опитування (анкетування) мешканців об'єкта, а також власників (співвласників) окремих приміщень об'єкта, які в ньому не проживають, щодо якості надання управителем послуг згідно з додатками 2 і 3 до цього договору. Замовник має право висунути претензії до низької якості послуг з управління об'єктом унаслідок вчинення непрофесійних або недбалих дій (бездіяльності) управителя, що оформлюються у вигляді звернення за підписом не менш як 75 відсотків мешканців об'єкта, а також власників окремих приміщень об'єкта, які в ньому не проживають.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради надало відповідачам послуги з управління багатоквартирним будинком, які вони зобов'язані сплачувати. Акт-претензія від 26 вересня 2024 року спростована відповіддю на неї КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради. Зустрічний позов до КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради відповідачами подано не було.
Посилання на те, що за домовленістю між ОСОБА_1 та МКП «Основаніє» витрачена сума коштів на ремонт покрівлі мала бути зарахована у майбутні платежі по оплаті за послуги з управління багатоквартирним будинком правильність висновків суду не спростовує. Як правильно виснував суд першої інстанції, МКП «Основаніє» перерахунок заборгованості зроблено не було, відповідачі отримують комунальні послуги безперервно, отже, відсутні передбачені законом підстави для звільнення відповідачів від оплати. Крім того, такі вимоги останніми у встановленому законом порядку не заявлялися, зустрічний позов подано не було.
Встановленими обставинами спростовуються доводи апеляційної скарги про надання послуги з управляння будинком неналежної якості та не в повному обсязі та зобов'язання КП «Запоріжремсервіс» врахувати понесені витрати на капітальний ремонт даху будинку АДРЕСА_1 споживачем ОСОБА_1 у розмірі 22 398,21 грн., провести перерахунок розміру плати за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з вересня 2017 року по вересень 2024 року з урахуванням зазначених витрат споживача.
Доводи апеляційної скарги про вільне трактування судом норм процесуального законодавства, застосування судом надмірного формалізму, непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення прав відповідачів на розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України правомірно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відмовивши у задоволенні клопотання про розгляд справи за позовом КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до положень ч. 6 ст. 279 ЦПК України.
Разом із тим, посилання суду першої інстанції в ухвалі від 09 жовтня 2024 року на те, що за правилом, встановленим ст. 91 ЦПК України, передбачено подання окремої заяви про виклик свідка (свідків), тоді як відповідачами заявлено клопотання про виклик свідків у відзиві на позовну заяву, що призвело до відмови у задоволенні клопотання про виклик свідків, є помилковим. Порушенням норм процесуального права є і те, що заява про виклик свідків від 10.10.2024 року не була розглянута та судом не постановлено окремої мотивованої ухвали з цього приводу. В цій частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, разом із тим, вказані порушення норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, оскільки ці порушення не призвели до неправильного вирішення справи.
За своїм змістом решта доводів апеляційної скарги зводяться до повторень заперечень проти позову, незгоди з рішенням суду першої інстанції, незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, тобто стосуються переоцінки доказів, яким була надана належна оцінка судом, і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка. Колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корольова Дмитра Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2024 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.
Головуючий Д.А. Трофимова
Судді: С.В. Кухар
Е.А. Онищенко