Дата документу 08.01.2025
Справа № 334/8775/24
Провадження № 2/334/376/25
08 січня 2025 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Добрєва М.В.,
за участю секретаря Зайцевої С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що позивач ОСОБА_1 є користувачем житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 437 від 14.06.2010 року, виданого на його ім'я для проживання родини з чотирьох осіб виконавчим комітетом Запорізької міської ради (рішення міськвиконкому № 81/3 від 02.03.2010 року). Позивач зареєстрований за вказаною адресою по теперішній час, є основним наймачем квартири. Разом з ним в квартирі зареєстрована його дочка - ОСОБА_2 , 1983 року народження, та онуки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в 2015 році виїхали до м. Санкт-Петербург рф та вже отримали паспорта громадян цієї країни. При виїзді з квартири відповідачі забрали свої речі та майно. Всі зазначені дії відповідачів свідчать про те, що вони не ставляться до вказаного житлового приміщення як до свого постійного місця проживання, в зв'язку з чим можуть бути визнані такими, що втратили право користування ним.
Ухвалою суду від 01.11.2024 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 08.01.2025 року закрите підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду по суті.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає, проти заочного рішення не заперечує.
У судове засідання відповідачі не з'явились, заяву про розгляд справи за їх відсутності не надали.
Представник третьої особи просить розглянути справи за їх відсутності на розсуд суду.
Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, оцінивши всі наявні у справі докази, кожен окремо та в їх взаємозв'язку і сукупності, повно, об'єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Позивач ОСОБА_1 є користувачем житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 437 від 14.06.2010 року, виданого на його ім'я для проживання родини з чотирьох осіб виконавчим комітетом Запорізької міської ради (рішення міськвиконкому № 81/3 від 02.03.2010 року).
Позивач зареєстрований за вказаною адресою по теперішній час, є основним наймачем квартири. Разом з ним в квартирі зареєстрована його дочка - ОСОБА_2 , 1983 року народження, та онуки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Продовження реєстрації відповідачів в частині будинку позивача створює йому перешкоди у реалізації свого права власності, регулярно сплачує комунальні послуги, які нараховуються в тому числі і на зареєстрованих за вказаною адресою відповідачів.
Відповідно до вимог статті 47 Конституції України держава гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Стаття 391 ЦК України наділяє власника правом вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною першою статті 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.
Частиною другою статті 64 ЖК України передбачено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Відповідно до приписів ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Судом встановлено, що відповідачі були зареєстровані в даному житловому приміщенні, проте з 2015 року не проживають, добровільно з реєстраційного обліку не знялись та залишаються зареєстрованими в спірному житловому приміщенні, жодних зобов'язань пов'язаних з утриманням будинку не несуть, ним не користуються, не виконують обов'язки, пов'язані з утриманням, оплатою житлового приміщення, їх речі за вказаною адресою відсутні, що чинить позивачу перешкоди у здійсненні права власності.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Добрєв М. В.