Єдиний унікальний номер справи: 2114/11080/12 Головуючий у 1-й інстанції: Прохоренко В.В.
Номер провадження: 22-ц/819/150/25 Доповідач: Воронцова Л.П.
11 лютого 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,
суддів: Майданіка В.В.,
Склярської І.В.,
секретар Олійник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Юріна Аліна Романівна, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Прохоренко В.В., у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Юріна Аліна Романівна, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван", Приватне сільськогосподарське підприємство "Тонус", відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який є правонаступником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про заміну сторони виконавчого провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Петрокоммерц-Україна" до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Тонус" про стягнення боргу,
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У січні 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Юріна Аліна Романівна, звернувся до суду із заявою , про заміну сторони виконавчого провадження.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 05 березня 2013 року у справі № 2114/11080/12 стягнуто солідарно з приватного сільськогосподарського підприємства "Тонус" та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" заборгованість за кредитним договором № 06-03-06 від 03 березня 2006 року в розмірі 8 674 746,05 грн та судові витрати в розмірі 3 219 грн. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Херсонській області від 20 вересня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2114/11080/12 згідно ухвали Херсонського міського суду Херсонської області 02.09.2019 у справі № 2114/11080/12 з ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" на ТОВ "ЕйПіЕс Україна".
13 серпня 2019 року внаслідок державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "ЕйПіЕс Україна" за №10701050011083658, змінено повне та скорочене найменування Товариства, в результаті чого ТОВ "ЕйПіЕс Україна" перейменовано на ТОВ "Стар Інвестмент Ван".
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 21 січня 2020 року ТОВ "Стар Інвестмент Ван" відступило, а ОСОБА_1 набув права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених в п. 2.2. Договору та у додатку № 1 до цього договору, що підтверджується договором та додатком № 1.
Просив суд замінити стягувача ТОВ "Стар Інвестмент Ван" його правонаступником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) у виконавчому провадженні щодо примусового виконання рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 05 березня 2013 року у справі №2114/11080/12, про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Тонус" заборгованості за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року та договором про надання овердрафту №06-03-06 від 03 березня 2006 року в розмірі 8 674 746,05 грн та судових витрат в розмірі 3 219 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що ОСОБА_1 як фізична особа не наділений правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ, відтак відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Юріна Аліна Романівна, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
26 грудня 2024 року апеляційна скарга із матеріалами цивільної справи надійшла до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_3 , судді: Майданік В.В., Склярська І.В.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху на надано строк для усунення недоліків.
20 січня 2025 року апелянт усунув недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 21 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 грудня 2025 року справу призначено до розгляду на 11 лютого 2025 року о 13 год. 55 хв.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили про визнання договору про відступлення прав вимоги від 21 січня 2020 року недійсним, учасники справи також не заперечують факту правомірності укладення цього Договору, тому помилковим є посилання суду на неможливість скаржника бути правонаступником у цій справі з огляду на відсутність ліцензії на здійснення фінансових послуг і зазначене питання не є предметом розгляду цієї справи у межах вирішення питання про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Просив скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 , представники заінтересованих осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван", Приватного сільськогосподарське підприємство "Тонус", відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду справи.
За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, що не з'явилися, оскільки їх явка у судове засідання обов'язковою не визнавалася, а відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції адвокат Юріна Аліна Романівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , вимоги апеляційної скарги підтримала з підстав, у ній викладених.
Заслухавши доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 05 березня 2013 року у справі № 2114/11080/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Тонус" про стягнення кредитної заборгованості стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства "Тонус" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц - Україна" заборгованість за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року та договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03 березня 2006 року в розмірі 8 674 746,05 грн та судові витрати в розмірі 3 219 грн.
28 березня 2013 року Комсомольським районним судом м. Херсона на підставі рішення суду від 05 березня 2013 року видано виконавчі листи для пред'явлення до виконання.
Відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 11 грудня 2018 року відновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2114/11080/12, виданого 28 березня 2013 року Комсомольським районним судом м. Херсона.
Згідно з постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 20 вересня 2019 року замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2114/11080/12, виданого 28 березня 2013 року Комсомольським районним судом м. Херсона, згідно ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 02 вересня 2019 року у справі № 2114/11080/12 з ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" на ТОВ "ЕйПіЕс Україна".
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27 січня 2020 року, 13 серпня 2019 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "ЕйПіЕс Україна", реєстраційний № 10701050011083658, змінено повне та скорочене найменування, внесено інші зміни, в результаті чого ТОВ "ЕйПіЕс Україна" перейменовано на ТОВ "Стар Інвестмент Ван".
Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 21 січня 2020 року ТОВ "Стар Інвестмент Ван" (попередня назва ТОВ "ЕйПіЕс Україна') відступило, а ОСОБА_1 , набув права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених в п. 2.2. Договору та у додатку №1 до цього договору.
Відповідно до додатку №1 Договору від 21 січня 2020 року права ТОВ "Стар Інвестмент Ван" відступлено ОСОБА_1 , зокрема за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року та договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03 березня 2006 року.
Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору про відступлення прав вимоги від 21 січня 2020 року ціна договору складає суму грошових коштів в національній валюті України в розмірі 437 862, 60 грн, без ПДВ. Новий кредитор сплачує первісному кредиторові грошові кошти безготівковим платежем за банківськими реквізитами, вказаними в Розділі 12 цього Договору в наступному порядку: 21 січня 2020 року - 437 862, 60 грн.
Відповідно до квитанцій № ПН1352774, № 47327697, № 121, № ПН2044 від 21 січня 2021 року ОСОБА_1 сплатив ТОВ "Стар Інвестмент Ван" грошові кошти на загальну суму 437 862, 60 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 510 ЦК України сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 5 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовується також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23.07.2019 № 905/1976/16).
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив із того, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням статей 512, 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа. На думку суду першої інстанції, фізична особа у будь-якому статусі не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Оскільки відбулася заміна кредитодавця ТОВ "Стар Інвестмент Ван", який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій із надання фінансових послуг, на фізичну особу - ОСОБА_1 , останній не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Колегія суддів із зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) таке зобов'язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
У справі, що переглядається, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Стар Інвестмент Ван" укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "Стар Інвестмент Ван" відступило, а ОСОБА_1 набув права вимоги, зокрема до Приватного сільськогосподарського підприємства "Тонус" за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року та договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03 березня 2006 року, що підтверджується додатком 1 до Договору. Новим кредитором надано докази на підтвердження оплати за договором в повному обсязі (квитанції № ПН1352774, № 47327697, № 121, № ПН2044 від 21 січня 2021 року).
У вказаному договорі сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор передає у власність, а новий кредитор приймає у власність майнові права - вимоги до боржників, які включають у повному обсязі набуті первісним кредитором відповідні права від Банку: права вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, їх спадкоємців, страховиків чи будь-яких інших зобовязаних осіб у сумах, вказаних у додатку 1 до цього договору і встановлених на дату набуття таких прав первісним кредитором від Банку; право власності та права вимоги за вказаними договорами, що нараховані на день набуття таких первісним кредитором від Банку; інші права, що повязані або випливають із прав вимог, за виключенням права нарахування процентів за користування кредитними коштами та здійснення договірного списання коштів з рахунків боржника.
З урахуванням зазначеного, договір про відступлення прав вимоги від 21 січня 2020 року, укладений між заявником ОСОБА_1 та ТОВ "Стар Інвестмент Ван" за своїми ознаками є договором, за яким банк у зобов'язаннях за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року та договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03 березня 2006 року, замінений на ОСОБА_1 як нового кредитора. Заявник не набув право здійснювати фінансові операції відносно боржника, оскільки за умовами договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов'язань, тобто первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору.
Вказане відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.
Предметом спору у даній справі є заміна сторони виконавчого провадження, а не оскарження договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 викладено правовий висновок про те, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79, 86 Господарського процесуального кодексу України (статті 77-82, 89 ЦПК України), тобто за перевірки та оцінки доказів, наданих в обґрунтування відповідної заяви, зокрема їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути дана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеній статтею 204 ЦК України.
Так, відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 916/2286/16.
Судом не встановлено, що Договір про відступлення прав вимоги оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник, у зв'язку з чим відмова суду першої інстанції у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (кредитора) правонаступником з підстав того, що фізична особа не може бути належним правонаступником кредитодавця у спірних правовідносинах і укладений договір не може змінити імперативні приписи законодавства, є помилковими.
Посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, не може вважатися релевантним, оскільки у вказаній справі надавалась оцінка, зокрема, правомірності договорів відступлення прав вимоги, а в справі, яка переглядається, вирішується питання про заміну сторони у виконавчому провадженні на підставі правочину, а саме договору відступлення права вимоги від 21 січня 2020 року, та з матеріалів справи не вбачається, що вказаний договір у встановленому законом порядку визнавався недійсним.
Суд першої інстанції не врахував презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, встановивши, що у цій справі сторони фактично уклали договір купівлі-продажу права вимоги, на виконання якого здійснена цесія, а її сторонами можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статей 512, 1054 ЦК України.
Вказане узгоджується із висновком Верховоного Суду, викладеним у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 761/29343/16-ц, провадження № 61-842св20.
Оскільки ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення прав вимоги від 20 січня 2020 року як новий кредитор набув права вимоги за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року та договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03 березня 2006 року, тому його заява про заміну сторони (стягувача) правонаступником ґрунтується на вимогах закону.
З урахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставою для її скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Юріна Аліна Романівна, задовольнити.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Юріна Аліна Романівна, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван", Приватне сільськогосподарське підприємство "Тонус", відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" на його правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 05 березня 2013 року у справі № 2114/11080/12 про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Тонус" заборгованості за кредитним договором № 07-03-06 від 07 березня 2006 року та договором про надання овердрафту №06-03-06 від 03 березня 2006 року в розмірі 8 674 746,05 грн та судових витрат в розмірі 3 219 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.
Головуючий Л.П. Воронцова
Судді: В.В. Майданік
І.В. Склярська