Номер провадження: 11-сс/813/135/25
Справа № 947/38463/24 1-кс/947/16312/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
05.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 11.12.2024, якою частково задоволено скаргу заявника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей за її заявою про вчинення кримінального правопорушення
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було частково задоволено скаргу заявника ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за її заявою від 20.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язано уповноважену службову особу другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві розглянути заяву ОСОБА_6 від 20.11.2024 та проінформувати заявника письмово з дотримання вимог розумного строку про результати розгляду.
Мотивуючи своє рішення про часткове задоволення скарги, слідчий суддя зазначив, що, надаючи власну оцінку письмовому доказу у к/п №12022163520000092, а саме відповіді за підписом голови Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_7 , заявник вважає за необхідне порушити ще одне кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України; будь-яких відомостей про результати розгляду її заяви від 20.11.2024 в порядку ст. 214 КПК України ОСОБА_6 від другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві не отримувала, внаслідок чого слідчий суддя дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у не інформуванні заявника про результати розгляду її заяви.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 не погодилась з огляду на наступні обставини:
- слідчим суддею прийнято рішення з намаганням перевести розгляд скарги на бездіяльність уповноважених осіб щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення з площини кримінального законодавства в площині дії Закону України «Про звернення громадян», тобто з порушенням вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, відповідно до яких слідчий, прокурор невідкладно, проте не пізніше 24 год. після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування;
- поза увагою слідчого судді залишилось те, що в своїй заяві вона посилалась на те, що головою Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_7 було вчинене службове підроблення офіційного документу, а саме відповіді на запит слідчого в межах досудового розслідування к/п №12022163520000092, яка містить інформацію, що спотворює певні події та містить недостовірні дані, зокрема, спростовує факт несанкціонованого входу до АСДС працівника апарату суду з метою зміни реєстраційних даних відповідача в цивільній справі, що породило наслідки правового характеру - закриття вищезгаданого кримінального провадження, досудове розслідування якого в подальшому було відновлено постановою прокурора про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Посилаючись на викладені обставини, заявник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд її скарги на бездіяльність слідчого стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за її заявою від 20.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду учасники провадження не з'явились, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду.
Заявник ОСОБА_6 до початку апеляційного розгляду подала заяву, в якій просила апеляційний розгляд провести без її участі з огляду на введений на території України воєнний стан та багаторазові оголошення повітряної тривоги, а також зауважила, що вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі, при цьому прокурор про причини неприбуття не повідомив та жодних клопотань на адресу суду не подавав.
Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд провести без участі учасників процесу та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За приписами ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому, ч. 2 ст. 307 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі аналізу змісту скарги, поданої в порядку ст. 303 КПК України заявником ОСОБА_6 до суду 1-ої інстанції 27.11.2024 (а.с. 1-2) вбачається, що остання оскаржує бездіяльність уповноважених посадових осіб другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві відомостей за її заявою від 20.11.2024 про вчинення головою Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
При цьому, до поданої скарги заявником ОСОБА_6 було долучено копію її заяви від 20.11.2024, поданої до ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, про вчинення головою Приморського райсуду м. Одеси кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України (а.с. 3-5).
Так, зі змісту заяви вбачається, що головою Приморського райсуду м. Одеси ОСОБА_7 було надано відповідь на запит слідчого у к/п №12022163520000092, яка на її думку містить недостовірні дані стосовно факту несанкціонованого входу до АСДС працівників апарату суду з метою зміни реєстраційних даних відповідача у цивільній справі, тобто було вчинено службове підроблення офіційного документу, яке призвело до тяжких наслідків, а саме до приховання факту відкритого позовного провадження щодо права на спадкування та виведення зі складу спадку з подальшим відчуженням квартири, а також до закриття зазначеного вище кримінального провадження.
За результатами розгляду скарги заявника ОСОБА_6 слідчий суддя постановив рішення, яким вимоги скарги задовольнив частково та зобов'язав уповноважену службову особу другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві розглянути заяву ОСОБА_6 від 20.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 33).
В цьому контексті колегія суддів зауважує на тому, що слідчий суддя зобов'язав слідчого вчинити дію, яка прямо не передбачена приписами ст. 214 КПК України.
Так, вимогами ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В свою чергу, відповідно до положень п.п. 3 та 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може постановити ухвалу про зобов'язання вчинити певну дію або відмову у задоволенні скарги.
Оцінюючи вищевказані положення кримінального процесуального закону в їх сукупності та взаємозв'язку, можна дійти висновку про те, що за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя може постановити ухвалу про відмову в задоволенні такої скарги або про зобов'язання відповідного слідчого внести до ЄРДР відомості, викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Разом із тим, в даному випадку слідчий суддя зобов'язав службову особу другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві розглянути заяву ОСОБА_6 від 20.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення, тобто прямо не зобов'язав внести до ЄРДР відомості, викладені в такій заяві.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів доходить висновку про те, що вимоги заявника ОСОБА_6 , викладені нею в прохальній частині поданої до слідчого судді скарги на бездіяльність уповноважених посадових осіб другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, слідчим суддею по суті розглянуті не були, натомість, було постановлено рішення, ухвалення якого прямо не передбачено вимогами чинного кримінального процесуального закону, що призвело до порушення права ОСОБА_6 на оскарження процесуальних рішень у встановленому законом порядку.
Постановлення слідчим суддею рішення про зобов'язання службових осіб другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві розглянути заяву ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 214 КПК України та проінформувати заявника письмово про результати розгляду такої заяви суперечить положенням приписам ст.ст. 214, 307 КПК України, а також основним завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України, до числа яких відноситься забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Окрім того, прийняття такого рішення за результатами розгляду скарги на бездіяльність уповноважених посадових осіб стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за заявою про вчинене кримінальне правопорушення суперечить змісту принципу правової визначеності, який є органічною складовою принципу верховенства права та означає вимогу чіткості підстав, цілей та змісту нормативних приписів, для забезпечення можливість скористатися цими приписами у разі необхідності.
Відтак, з урахуванням фактичного нерозгляду слідчим суддею скарги заявника ОСОБА_6 по суті викладених у ній вимог, колегія суддів констатує, що слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що, як наслідок, перешкодило йому прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
Що стосується вимог заявника ОСОБА_6 щодо постановлення окремої ухвали стосовно слідчого судді Київського райсуду м. Одеси ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачена можливість постановлення окремих ухвал у випадку виявлення допущень порушень законодавства з боку суддів, натомість, будь-яка особа, в силу вимог ч. 1 ст. 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не позбавлена права самостійного звернення до уповноваженого органу у разі, якщо вона вбачає наявність в діях судді ознак певного дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
В свою чергу, ч. 1 ст. 412 КПК України встановлено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для задоволення апеляційної скарги заявника, скасування ухвали слідчого судді та призначення нового розгляду скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого в суді 1-ої інстанції, іншим слідчим суддею.
Керуючись ст.ст. 24, 303, 304, 309, 370, 404, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2024, якою частково задоволено скаргу заявника ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за її заявою від 20.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги заявника ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених посадових осіб другого СВ (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві стосовно невнесення до ЄРДР відомостей за її заявою від 20.11.2024 про вчинення кримінального правопорушення в суді 1-ої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4