Номер провадження: 33/813/342/25
Номер справи місцевого суду: 521/9191/24
Головуючий у першій інстанції Передерко Д. П.
Доповідач Кравець Ю. І.
20.01.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Кравець Ю.І., за участю: секретаря судового засідання Гасанової Л.Я. кизи, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , представника митниці Ревенко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Євдокимова Д. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2024 року відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 29.01.2016, виданий ФМС 65001, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, -
установив
Обставини справи
Відповідно до протоколу про порушення митних правил митних №0462/50000/24 від 25.04.2024 року, 18.03.2024 року до Одеської митниці надійшов лист (вх. Одеської митниці №7800/10 від 18.03.2024) від громадянина Росії ОСОБА_1 стосовно продовження строку перебування на митної території України легкового автомобіля марки «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 », VIN № НОМЕР_4 , країна реєстрації - російська федерація.
Під час проведення перевірки та відповідно до інформації АСМО «Інспектор» розділу «Журнал пункту пропуску» встановлено що, громадянином Росії ОСОБА_1 ввезено на митну територію України транспортний засіб, по якому відсутні відомості щодо подальшого вивезення, а саме: 24.05.2021 о 22 годині 24 хвилині, громадянин Росії ОСОБА_1 , ввіз на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» транспортний засіб особистого користування, легковий автомобіль марки «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 », VIN № НОМЕР_4 , країна реєстрації - Російська Федерація, через пункт пропуску «Кучурган - Первомайськ», митного поста «Кучурган» Одеської митниці.
Відповідно до ст. 103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Статтею 380 Митного кодексу України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами - нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Громадянин Росії ОСОБА_1 звернувся до Одеської митниці 18.03.2024 року, тобто після закінчення терміну законного перебування на території України легкового автомобіля «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 », VIN № НОМЕР_4 , країна реєстрації - Російська Федерація, який сплинув 24.05.2022.
Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку громадянин ОСОБА_1 не надав.
Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 25.04.2024 відсутня.
Пунктом 6 статті 380 МК України встановлено, що тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Таким чином, громадянин Росії ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 380 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування, а саме легкового автомобіля марки «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 », VIN № НОМЕР_4 , більше ніж на тридцять діб.
На підставі вищевикладеного, Одеською митницею відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил митних №0462/50000/24 від 25.04.2024 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2024 року провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Мотивуючи своє рішення, суд 1-ої інстанції посилався на те, що матеріали справи не містять доказів того, що митними органами станом на 24.05.2022 року вживались заходи на виконання положень ч.ч. 5,7 ст. 558 МК України щодо своєчасного виявлення порушення митних правил ОСОБА_1 щодо тимчасово ввезеного ним транспортного засобу.
Тобто, на час виявлення 18.03.2024 року митними органами порушення терміну тимчасово ввезеного ОСОБА_1 автомобіля марки «TOYOTA VOXY», д/н « НОМЕР_3 », мав місце закінчений склад вчинення ним порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України.
Однак, митними органами таких дій щодо ОСОБА_1 вчинено не було, а протокол про порушення митних правил №0462/50000/24 відносно останнього складено лише 25.04.2024 року, тобто через 2 роки з моменту порушення строку тимчасово ввезення автомобіля марки арки «TOYOTA VOXY», д/н « НОМЕР_3 », VIN № НОМЕР_4 , що на переконання суду вказує на порушення строків накладення адміністративного стягнення.
Вислухавши думку представника Одеської Митниці Ревенко Т.А., який підтримав доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 , який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, представник Одеської митниці Євдокимов Д. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати і постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 481 МК та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу або штрафу у розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що ОСОБА_1 перевищив встановлений ст. 380 МК України строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування, а саме легкового автомобіля «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 », VIN № НОМЕР_4 більше ніж на 30 діб.
Оскільки гр. росії ОСОБА_1 ввіз транспортний засіб на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» 24.05.2021, то кінцевим терміном його ввезення за межі митної території України є 24.05.2022 року, однак ОСОБА_1 такий обов'язок виконаний не був.
Митним органом таке правопорушення виявлено 25.04.2024 року, таким чином адміністративне стягнення має бути накладене в межах піврічного строку з дня виявлення правопорушення, згідно з вимогами ст.467 МК України.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вчиняє триваючі дії по не вивезенню транспортного засобу за межі митної території України, починаючи з часу ввезення його на митну територію України 24.05.2022 року по даний час.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Так, відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489, 495 МК України обставини кожної справи про порушення митних правил повинні бути з'ясовані всебічно, повно та об'єктивно.
Суд під час розгляду справи, оцінивши докази, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст. 527 МК України.
Цих вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.
Порушення митних правил - комплекс адміністративних порушень, яке репрезентує собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законом порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими законом покладено на митні органи, і за які Митним кодексом України передбачена адміністративна відповідальність.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, вислухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши в сукупності зібрані докази, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 присутні ознаки складу правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 481 МК України, за кваліфікуючими ознаками: перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що 24.05.2021 о 22 годині 24 хвилині, громадянин Росії ОСОБА_1 , ввіз на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» транспортний засіб особистого користування, легковий автомобіль марки «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 », VIN № НОМЕР_4 , країна реєстрації - Російська Федерація, через пункт пропуску «Кучурган - Первомайськ», митного поста «Кучурган» Одеської митниці. Виходячи з вищенаведеного, ОСОБА_1 повинен був вивезти з митної території України транспортний засіб марки «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 », VIN № НОМЕР_4 до 24.05.2022 року.
18.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеської митниці із заявою про продовження строку перебування на митної території України легкового автомобіля марки «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 », тобто після закінчення терміну законного перебування на території України, який сплинув 24.05.2022.
Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку громадянин ОСОБА_1 не надав.
Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 25.04.2024 відсутня.
Відповідно до пункту 1 статті 380 Митного кодексу України дозволяється тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Разом з тим, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив, що станом 20.01.2025 рок, транспортний засіб марки «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 », за межі митної території України не вивезений та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку тимчасового ввезення.
На момент судового розгляду ОСОБА_1 не надав відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України.
Згідно пункту 6 статті 380 Митного кодексу України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного кодексу України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Апеляційний суд також вважає, що посилання суду 1-ої інстанції на рішення Одеського апеляційного суду в аспекті вирішення судом аналогічних справ, є недоречним, оскільки згідно позиції Верховного суду не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Натомість, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини встановлені в постановах Одеського апеляційного суду від 29.04.2024 (справа 521/1200/24, номер провадження 33/813/1043/24) не мають відношення до предмета доказування по даній адміністративній справі.
Апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок суду 1-ої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів того, що митними органами станом на 24.05.2022 року вживались заходи на виконання положень ч.ч. 5,7 ст. 558 МК України щодо своєчасного виявлення порушення митних правил ОСОБА_1 щодо тимчасово ввезеного ним транспортного засобу.
Згідно матеріалів справи, а також письмових пояснень ОСОБА_1 в суді 1-ої інстанції, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МКУ (дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів або їх зменшення), на нього постановою Одеської митниці від 20.10.2022 року було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплачених сум митних платежів (а.с. 41-44).
Разом з тим, після притягнення до відповідальності, ОСОБА_1 не вивіз транспортний засіб, посилаючись на введення в України військового стану та те, що це буде небезпечним для нього.
Водночас, матеріалами справи підтверджено та ним не заперечується те, що ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення автомобіля «TOYOTA VOXY», державний номерний знак « НОМЕР_3 » більше ніж на тридцять діб.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (ч.6 ст.380 МК України).
Так, дійсно торгово-промисловою палатою України (ТПП України) листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України було засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» являється форс-мажорною обставиною (обставинами непереборної сили).
Проте, введення на території України воєнного стану, на переконання апеляційного суду, не перешкоджало ОСОБА_1 , вивезти транспортний засіб за межі України, оскільки після введення військового стану відносно нього відсутні обмеження на виїзд з території України.
Разом з тим, відповідно саме по собі введення воєнного стану в Україні не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання абсолютно всіх зобов'язань. Слід урахувати, що відповідно до міжнародної практики, обставина форс-мажору, в т.ч. воєнний стан, автоматично не звільняють від відповідальності.
Надані суду 1-ої та апеляційної інстанції письмові пояснення (заперечення) не спростовують вини ОСОБА_1 , оскільки вина правопорушника повністю підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що особою перевищено строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України.
Так, відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489, 495 МК України обставини кожної справи про порушення митних правил повинні бути з'ясовані всебічно, повно та об'єктивно.
Обставини правопорушення й вина правопорушника також підтверджуються зібраними в порядку ст. 495 МК України доказами, а саме: доповідною запискою, протоколом про порушення митних правил №0462/50000/24 від 25.04.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , заявою ОСОБА_1 до митних органів; копією паспорту, постановою Одеської митниці від 20.10.2022 року, поясненнями ОСОБА_1 в апеляційному суді.
Провадження у справах про порушення митних правил згідно ст. 487 МК України здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідальність за порушення ч. 6 ст. 481 МК України - перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування встановлена у вигляді накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Тобто, законом передбачена альтернатива накладення стягнення на правопорушника, яке визначається судом за результатом розгляду справи.
Слід зазначити, що вказане правопорушення є триваючим, оскільки триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі №804/401/17.
Тому, навіть у разі притягнення особи до відповідальності за порушення ст. 481 МК України, це не звільняє її від обов'язку вивезення за межі території України транспортного засобу, який є предметом правопорушення, та триває до виконанням такого обов'язку або припиненням дії відповідної норми закону.
Таким чином, вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційний суд враховує зазначену позицію Верховного Суду, та з метою попередження здійснення особою нових порушень митних правил, передбачених ст. 481 МК України, де предметом правопорушення може бути один й той самий транспортний засіб, приходить до висновку про застосування санкції у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що вказані обставини є підставою для призначення стягнення в межах санкції ч.6 ст. 481 МК України, оскільки вказане правопорушення є таким, що вчинене умисно, зважаючи на вид та розмір передбаченого покарання, враховуючи мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, враховуючи, що наслідки даного порушення є такими, що суперечать інтересам держави.
При цьому, апеляційний суд враховує, що адміністративне стягнення - це захід адекватної реакції держави на вчинення фізичною чи юридичною особою адміністративних деліктів із акцентом як на майнові (фінансові) обмеження прав, правомочностей, так й вплив на саму особу, її психіку та поведінку. Крім того, адміністративне стягнення - це засіб примусу, що застосовується від імені держави до суб'єктів адміністративного проступку, визначених винними у вчиненні адміністративного проступку.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд визнає особу винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, та накладає стягнення, відповідно до санкції статті, у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке буде співмірним вчиненому правопорушенню.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення уразі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються повторним дослідженням, під час апеляційного розгляду, доказів у справі.
Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 471, 527, 529 МК України, апеляційний суд -
постановив
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці ДМС України Євдокимова Д. - задовольнити.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець