Справа № 201/679/25
Провадження № 1-кп/201/655/2025
10 лютого 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська кримінальне провадження № 12024041030003198 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мала Виска Кіровоградської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
В провадження Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041030003198 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Враховуючи те, що в ході підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору чи направлення його до відповідного суду для визначення підсудності, суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту, який проводити суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого так як є певні ризики, а саме: ризик визначений п. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та усвідомлює, що може понести покарання у вигляді позбавлення волі.
Також, прокурор у своєму клопотанні обґрунтовує наявність ризику визначеного п.3 ст.177 КПК України, а саме ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні, з огляду на те, що останньому стали відомі анкетні дані та місця проживання свідків , які приймали участь у проведенні слідчих дій.
Враховуючи вищевикладені обставини та наявність зазначених ризиків на теперішній час, прокурор просив задовольнити його клопотання в повному обсязі.
Обвинувачений та його захисник заперечував проти клопотання прокурора, оскільки вважали, що ризики зазначені у даному клопотанні необґрунтовані, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 197, 198 КПК України строк тримання під вартою особи не може перевищувати шістдесяти діб і в разі закінчення цього строку прокурор має право звернутись до суду з клопотанням про продовження строків тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає встановленим наявність ризику уникнення обвинуваченим суду, так як останній розуміє тяжкість можливого покарання, а також неможливість застосування інституту звільнення від відбуття покарання в разі доведення винуватості, що може спонукати обвинуваченого до уникнення відповідальності шляхом втечі.
Крім того, враховуючи, що обвинуваченому стали відомі анкетні данні про свідків, які приймали участь у проведенні слідчих дій, суд вважає, що на теперішній час існує ризик незаконного впливу на вказаних свідків у даному кримінальному провадженні.
Таким чином суд встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність соціальних зв'язків, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що обвинувачений в даний час несе в собі певну небезпеку для суспільства та з урахуванням вищеописаних обставин це свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. У зв'язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі 242 240 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та захисника.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до 09 квітня 2025 року.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 242 240 гривень ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду, утриматись від спілкування зі свідками.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена в п'ятиденний строк з дня її проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду.
Повний текст ухвали буде оголошено 11 лютого 2024 року о 10:00 годин
Головуючий суддя: ОСОБА_1