про відмову у відкритті апеляційного провадження
10 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/14194/22 пров. № А/857/1214/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шинкар Т. І.
суддів -Іщук Л. П.
Обрізка І. М.
перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі № 380/14194/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням до ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, який встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 29 січня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд», що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржник подав заяву про поновлення строку для подання апеляційної скарги, яка мотивована тим, що дізнатись про оскаржуване рішення представник скаржника міг лише після повернення з відрядження тобто після 25.11.2024 року (23 листопада 2024 року припадало на суботу). Зазначає, що справу № 380/14194/22 в підсистемі Електронний суд представник скаржника не бачив. Хочу звернути увагу що перевірку Електронного кабінету у підсистемі та звернув на неї увагу приблизно 17.12.2025 року, коли вона з'явилась в переліку справ в перших позиціях. Просить визнати поважними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі № 380/14194/22 та поновити такий строк.
Проаналізувавши матеріали справи та подану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними нормативними положеннями чітко визначено процесуальну поведінку, зміст якої зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов'язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Встановлення законом граничних строків для апеляційного оскарження обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах. Поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення одному з учасників справи безпосередньо вливає на правове становище іншого учасника.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції повинен надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою, тощо.
Слід зауважити, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Як вбачається з матеріалів електронної справи, оскаржуване рішення було постановлено 28.02.2023, натомість скаржник зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» значно пізніше, що унеможливило вчасне отримання ним зазначеного рішення. Поміж тим, документ «Виконавчий лист від 28.02.2023» скаржником отримано у його електронний кабінет 04.10.2024, що є свідченням обізнаності останнього про існування судової справи №380/14191/22, наслідком розгляду якої є саме видача зазначеного виконавчого листа.
Однак, з 04.10.2024 у матеріалах справи відсутні як відомості, що скаржник вчиняв будь-які дії спрямовані на отримання ним копії оскаржуваного рішення, так і дані про фактичне отримання скаржником такого рішення.
Натомість апеляційна скарга подана 28.12.2024, тобто більше ніж через два місяці з моменту, коли скаржник фактично міг дізнатися про оскаржуване рішення.
Щодо аргументів представника позивача про перебування у відрядженні, то суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-які обставини, які пов'язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Крім того, жодних доказів щодо неможливості ознайомлення з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції представник ІНФОРМАЦІЯ_1 не наводить, зокрема щодо неможливості доступу у період відрядження до електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" чи відсутності у штаті ІНФОРМАЦІЯ_1 іншого працівника, який відповідальний за ведення претензійно-позовної роботи.
Поміж тим, відсутність працівника на роботі у зв'язку з перебуванням у відрядженні не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник не наводить.
Згідно з частиною 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки вказані скаржником у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави не підтверджують поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими, а тому суд апеляційної дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відмовити у задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 січня 2025 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі № 380/14194/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко