Справа № 594/1630/24
Провадження №2/594/55/2025
06 лютого 2025 року
м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
за участі секретаря Козій Я.Ю.
представника відповідача адвоката Скользнєвої В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача в його користь загальну суму заборгованості за кредитним договором №1357-1461 від 29.02.2024 в розмірі 83000,00 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.02.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1357-1461 (Кредитний договір). Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора С8023. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма правилами надання споживчих кредитів, які складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, а також підтвердив, що повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись цих правил. Також додатковою угодою №1 від 07.03.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1357-1461 сторони домовились про надання коштів у сумі 2000 грн. Позивач вказав, що виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами у сумі 18000 грн та 2000 грн шляхом перерахування коштів на відповідний картковий рахунок відповідача. Однак, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору належним чином покладені на нього зобов'язання не виконав, порушив умови Договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 08.08.2024 складає 83000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 20000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 63000,00 грн.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 12.11.2024 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.12.2024 представник позивача адвокат Скользнєва В.В. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. Вказала, що при оформлені кредитної лінії відповідачу не було повідомлено умови кредитування. Кредитна лінія оформлена строком на 14 днів. Будь-які інші умови та примірник кредитного договору відповідачу не було надано після отримання кредитної лінії. ОСОБА_1 надано кредит загальною сумою у розмірі 18 000,00 грн. У той же час заявлений ним строк користування кредитом складає 14 календарних днів з дня надання кредиту. При цьому, відсотки за користування кредитом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» нараховано, виходячи зі строку кредитування 300 днів. ОСОБА_1 , отримуючи кредит 29.02.2024 року, вважав, що повинен був повернути його 13.03.2024 року та заявляв саме про цей строк. Однак, позивач, нараховуючи заборгованість за процентами, виходив з іншого строку кредитування. Отже, починаючи з 14.03.2024 року у кредитодавця відсутнє право нараховувати проценти за кредитним договором. Натомість, позивач нарахував проценти відповідачу по 06.08.2024 року. До того ж, зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості за кредитом встановлено, що відповідачем 02.04.2024, вносився платіж направлений на часткове погашення заборгованості на загальну суму 15320,00 грн. Позивачем не доведено факту надання відповідачу кредиту. Позивачем не надано доказів, які б давали можливість ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять. Нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів». Визначаючи предмет договору відкриття кредитної лінії №1357-1461 від 29.02.2024, пунктом 2.3 сторони обумовили сукупну вартість кредиту лише в розмірі 23 040,00 грн, яка включає 18 000,00 грн суми кредиту та 5 040,00 грн процентів за користування кредитними коштами. Термін повернення кредитних коштів (заявлений строк користування кредитом) складав до 13.03.2024 року. Також кредитний договір містив умови, що строк кредитування складає 14 днів до 13.03.2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами свого зобов'язання за договором.
Представник позивача 07.01.2025 подала до суду додаткові письмові пояснення, в яких просить повністю задовольнити позовні вимоги позивача, виходячи з наступного. Твердження відповідача про те, що він не був ознайомлений з усіма умовами договору не відповідають дійсності. Шляхом підписання одноразовим ідентифікатором С8023, Правил надання споживчих кредитів, Паспорта споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1357-1461 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України як частину Кредитного договору №1357-1461 від 29.02.2023 року, Відповідач прийняв усвідомлене рішення про укладення такого договору на визначених у ньому умовах. Щодо твердження відповідача про ненадання первинних бухгалтерських документів зазначає, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є Фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання Фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах Фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь-який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку ОСОБА_1 є неможливим. Первинними документами саме з метою доказування в судових спорах можна вважати будь-який документ, що підтверджує реальність здійснення господарських операції, хоча він таким може й не бути в розумінні бухгалтерського обліку. На підтвердження цього в матеріалах справи містяться такі документи: Довідка про перерахування суми кредиту №1357-1461 від 29.02.2024 року. Довідка «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Розрахунок заборгованості за договором 1357-1461 від 29.02.2024 року, станом на 08.08.2024. Створюючи заявку на отримання кредиту Відповідач самостійно вносить власні дані в тому числі номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Кредитні кошти перераховані позивачем саме у відповідності з умовами Кредитного договору Правил та на підставі інформації про банківські реквізити перерахування кредитних коштів, отриманої від Відповідача. Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 . Крім того, у відзиві зазначено, що ОСОБА_1 отримуючи кредит 29.02.2024 року, вважав, що повинен був повернути його 13.03.2024 року, отже відповідач не заперечує сам Факт отримання кредитних коштів. Щодо погоджених сторонами в кредитному договорі N91357-1461 від 29.02.2024 умов щодо строку кредитного договору, розміру процентів за користування кредитними коштами та порядку їх нарахування, вказує, що базовий період - строк (період) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсотки за користування кредитом (в даному випадку - 14 днів), який він сам обирає при заповненні заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти Позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів). Таким чином, при заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідач сам обрав базовий період, а саме 14 днів, протягом якого він буде сплачувати саме відсотки. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» детально було описано інформацію як щодо базового періоду, так і щодо строку кредиту (строку кредитування). Крім того звертає увагу, що Відповідач не заперечував сам факт укладення Договору та отримання грошових коштів, а підписуючи Кредитний договір та додатки до нього, що є його невід'ємною частиною, Електронним підписом одноразовим ідентифікатором одноразовим паролем, погодився та підтвердив ознайомлення з усіма його умовами. Враховуючи вищезазначене, у кредитному договорі №1357-1461 від 29.02.2024 сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом електронного підпису договору одноразовим ідентифікатором С8023. З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам Закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків Відповідачем. Звертає увагу, що відповідно до вищезазначеного розрахунку штраф та комісія стосовно ОСОБА_1 не нараховувались. Позивач законно нарахував проценти за користування кредитом (згідно п. 4.10. та 10.1. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.12. кредитного договору. Відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1357-1461 від 29.02.2024 шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви. Сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданій заяві просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився.
Представник відповідача адвокат Скользнєва В.В. в залі судового засідання позовні вимоги визнала частково, визнає позовні вимоги в частині тіла кредиту та проценти нараховані за 14 календарних днів в сумі 5040,00 грн., разом 23040,00, що передбачено умовами договору.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч. 1, 3ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.
Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, 29 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1357-1461.
Підписанням Договору відповідач підтвердив, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ст.ст.9,25 Закону України «Про споживче кредитування», на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (п. 11.3.1. Договору).
Також підписанням Договору відповідач підтвердив, що невід'ємною частиною цього договору є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором відповідно до Методики Національного банку України (п. 11.13. Договору).
Згідно з п. 2.2. Договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Відповідно до п. 4.1. Договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 18000,00 грн.
Базовий період користування кредитом складає 14 календарних днів з дня надання кредиту (п. 4.8 Договору).
Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику, 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 24.12.2024. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 4.12 Договору).
Відповідно до п. 4.10 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процента ставка 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом усього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування кредитом та зниженою та/або пільговою ставкою).
Згідно з п. 4.13. Договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 290158,11%.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 153 000,00 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.14 Договору).
При цьому зі змісту Договору вбачається, що такий договір підписаний електронним підписом відповідача і було надано одноразовий ідентифікатор С8023.
29.02.2024 ОСОБА_1 , шляхом накладення електронного підпису, підписав паспорт споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит».
Умовами пунктів 3,4 Паспорту споживчого кредиту передбачено, що тип кредиту кредитна лінія; сума/розмір кредитного ліміту 18000,00 грн; строк кредитування 300 календарних днів; базовий період сплати відсотків (визначається Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника) 14 календарних днів.
Стандартна ставка 912,50% (2,5% в день); знижена ставка 912,50% (2,50% в день). Тип процентної ставки фіксована; реальна річна процентна ставка 290158,11% відсотків річних (реальна річна процентна ставка, відсотків річних розрахована за умови, що Базовий період сплати відсотків складає 14 днів, а відсоткова ставка за кредитом - 2,5% в день (Стандартна ставка)).
07.03.2024 ОСОБА_1 , шляхом накладення електронного підпису, підписав додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1357-1461, згідно якої кредитодавець зобов'язався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 2000 грн, кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї додаткової угоди становить 293 календарних днів, орієнтована реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування 962461,00, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування 169650,00 грн.
З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1357-1461.
Так, ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст.526, ч. 1 ст.527, ч. 1 ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
При цьому відповідно до ч.1ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частини 1, 5ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору відповідачу був наданий кредит у сумі 20000,00 грн. При цьому унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов'язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 08.08.2024 складає 83000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 20000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 63000,00 грн.
З довідки про перерахування суми кредиту № 1357-1461 від 29.02.2024 вбачається, що 29.02.2024 та 07.03.2024 відповідач ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» шляхом здійснення переказу на платіжну карту № НОМЕР_1 кошти у сумі 18000,00 грн та 2000,00 грн (платіж № 24316265901 та платіж 2434663811).
Згідно довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, вбачається, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 08.08.2024 складає 83000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 20000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 63000 грн.
Щодо заперечень відповідача позовних вимог в частині стягнення з нього заборгованості по нарахованих відсотках, та твердження, що з 14.03.2024 у кредитора відсутнє право нараховувати проценти за користування кредитним договором та, що нарахування таких є несправедливим у розумінні ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд зазначає наступне.
Відповідно до умов кредитного договору №1357-1461, що укладений сторонами в електронній формі, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 18000,00 грн (п. 4.1 Договору); строк кредитування 300 днів, дата повернення кредиту 24.12.2024 (п. 4.12 Договору); заявлений строк 14 днів (п. 4.8. Договору); стандартна % ставка 2,50 % за кожний день користування, промо-ставка % ставка (вид акційної процентної ставки) 2,00 % за кожний день користування (п.п. 4.10, 10.1 Договору).
У постанові Великої Палати ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 вказала, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати проценти передбачені кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до пунктів 4.10 та 10.1 кредитного договору позивач обґрунтовано нараховував проценти в межах строку, визначеного п.4.12 кредитного договору, що відображено у розрахунку заборгованості.
Так, відповідно до довідки про укладений договір станом на 08.08.2024, що є розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1357-1461 від 29.02.2024, вбачається, що:
з 29.02.2024 по 13.03.2024 (включно) нараховувалась акційна процентна ставка 2,00 %, оскільки відповідно до п. 10.1 кредитного договору Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за промо-ствкою, надана протягом першого Базового періоду, виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника;
- з 14.03.2024 по 01.04.2024 (включно) нараховувалась стандартну процентну ставку 2,50 % у зв'язку із простроченою заборгованістю;
- 02.04.2024 Відповідачем було сплачено грошові кошти у сумі 15320,00 грн, які були зараховані в погашення процентів за користування кредитним договором відповідно до умов договору;
- з 03.04.2024 по 06.08.2024 (включно) Відповідачу застосовано стандартну процентну ставку 2,50 % у зв'язку із простроченою заборгованістю.
Отже, розмір нарахованих процентів за Кредитним договором № 1357-1461 від 29.02.2024 повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.
Тому вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий узгоджується з умовами кредитного договору, з якого вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих і не погашених відсотків відповідачем, який становить 83000 грн.
Крім того, відповідно до вищезазначеного розрахунку штраф та комісія стосовно ОСОБА_1 не нараховувались.
Відтак, проценти за користування кредитом визначено відповідно до статтей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України умовами кредитного договору та не є компенсацією у разі невиконання зобов'язань за договором в розуміння п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Слід зазначити, що статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Однак, дана норма стосується щодо вимог про нарахування пені, яку позивач не нараховував.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, зроблено висновок, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.
Однак, при розгляді даної справи в суді першої інстанції, ОСОБА_1 не заявляв зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», «;Про споживче кредитування».
Таким чином, суд відхиляє посилання відповідча на порушення позивачем статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ураховуючи, вищенаведене суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов договору про відкриття кредитної лінії № 1357-1461 від 29.02.2024.
Відтак, суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1357-1461 від 29.02.2024, у сумі, в якій просить стягнути позивач, а саме 83000,00 грн.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1статті 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №41776 від 30.10.2024, а тому, з урахуванням вказаних норм закону, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.4,13,76-81,89,133,141, 247, 258,259,263-265,354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 1357-1461 від 29 лютого 2024 року в розмірі 83000 (вісімдесят три тисячі) грн., з них: 20000 грн прострочена заборгованість за кредитом, 63000 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, м. Київ, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складено 11 лютого 2025 року.
Суддя Чир П. В.