Справа № 206/257/25
Провадження № 3/206/244/25
05.02.2025 м. Дніпро
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Плінська А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Ради адвокатів Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП,-
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №0263 від 24 грудня 2024 року, керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , перебуваючи на 05 листопада 2024 року за місцем своєї роботи, що знаходиться за адресою: вул. Електрична,1б, м. Дніпро, допустив порушення вимог ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вчинив адміністративне правопорушення, яке передбачене ч. 5 ст.212-3 КУпАП, неправомірно надав неповну інформацію та документи на адвокатський запит №19885 від 29.10.2024 адвоката Бровко О.О., діючого в інтересах ОСОБА_2 , що є порушенням права на отримання інформації та документів відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився надав пояснення в яких просив закрити провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, яке мотивує тим, що зазначений протокол про адміністративне правопорушення складений із грубим порушенням вимог КУпАП та є незаконним. Звертав увагу, що протокол про адміністративне правопорушення був складений під час його перебування у відпустці без належного сповіщення про дату, час та місце складання протоколу. При цьому зазначив, що надав адвокату Бровко О.О. відповіді на всі поставлені у запиті питання у межах своїх повноважень та з урахуванням наявності затребуваних відомостей.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 24 ч. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Положення ст. 212-3 ч. 5 КУпАП передбачають відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, під час розгляду вказаної справи встановлено, що 29.10.2024 р., керуючись положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат Бровко О.О., направив в інтересах клієнта ОСОБА_2 адвокатський запит вих. № 19885 від 29.10.2024 р. на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням протягом п'яти робочих днів надати йому інформацію/документи, які стосуються обставин призову на військову службу за мобілізацією на особливий період його клієнта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
05.11.2024 року за вих. №245/20099 адвокату ОСОБА_3 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 була надана відповідь по суті вищевказаного адвокатського запиту.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення ставиться в провину надання неповної інформації та документів у відповідь на вищевказаний адвокатський запит ОСОБА_3 .
Законом не визначено поняття «неповна інформація», водночас, за загальним правилом, інформація є повною, якщо її достатньо для розуміння ситуації та прийняття відповідного рішення.
Загалом «неповна інформація» є оціночним поняттям, яке не можна визначити однозначно, оскільки його зміст і значення залежать від конкретних обставин; це поняття не має докладної родової чи видової характеристики, а тому він може різнитися залежно від конкретної ситуації.
Адвокатський запит містив сім пунктів з проханням надати інформацію. Відповідь на адвокатський запит охоплює всі наведені пункти.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до висновку про відсутність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, а саме - неповне надання інформації у відповідь на адвокатський запит, так як вина особи у його вчиненні, в даному випадку - не доведена.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження за справою підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 247, 284 КУпАП,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Плінська