Справа № 560/8949/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
11 лютого 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексацїї-різниці) за період з 01.03.2018 по 25.11.2021 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період 01.03.2018 по 25.11.2021, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4 071,40 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору.
Враховуючи п.3 ч.1 ст.311 КАС України, а також достатність доказів для вирішення спору в матеріалах справи, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини справи.
Позивач проходив військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_2 у військовому званні «майор».
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №246 від 19.11.2020 начальника фізичної підготовки і спорту, звільненого наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 09 листопада 2020 року № 733 з військової служби у запас за підпунктом «к» відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 19.11.2020 виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №560/7253/23 зобов'язано військову частину нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січня 2008 року.
В лютому 2024 року позивач звернулася до відповідача із запитом щодо розміру нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року, а також щодо розміру можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць попереднього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) - січень 2008 року.
В травні 2024 року позивач звернулася до Військової частини НОМЕР_3 із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 по 19.11.2020, виходячи з фіксованої величини - 3 872,78 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно, до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Відповіді на свою заяву на час звернення до суду з цим позовом позивач не отримала.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати сум індексації грошового забезпечення, позивач звернулася до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем власних вимог.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо задоволених вимог та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Спірним питання у межах даної справи є нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.11.2021.
Питання врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21.
У вказаних постановах Верховний Суд зауважив, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Також дійшов висновку, що системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн.
За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51 та виходячи із розмірів індексів споживчих цін за період 01.02.2018 до 01.03.2018, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, порівняно із місяцем попереднього підвищення доходу (січень 2008 року), складає 253,3%.
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Так, зі змісту копії особистої картки на грошове забезпечення позивача слідує, що її грошове забезпечення в загальній сумі в лютому 2018 становило 7832,75 грн, а в березні 2018 року - 8224,50 грн.
Отже, грошовий дохід позивача збільшився на суму 391,75 грн.
Оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) у зв'язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 відбулося на 391,75 грн., то колегія суддів вважає, що наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 4071,40 грн (4463,15 грн - 391,75 грн) щомісячно, починаючи з 01.03.2018 по 25.11.2021 включно.
З огляду на викладене, відповідач протиправно оминув вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, що не спростовано доводами його апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача та визнання протиправними дій відповідача щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 року по 25.11.2021 року і вважає, що застосуванню при перерахунку та виплаті індексації грошового забезпечення за вказаний період підлягала фіксована величина 4071,40 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.