Справа № 320/38898/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
11 лютого 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кузьмишиної О.М., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Історія справи.
25.10.2023 ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яким просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві стосовно непризначення виплат пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 06 липня 2022 року;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі дві тисячі п'ятсот двадцять гривень, починаючи з 06 липня 2022 року;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь позивача дві тисячі гривень у якості відшкодування моральної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на встановлення пенсійної виплати з 06 липня 2022 року, оскільки з первинною заявою про призначення пенсії він звернувся до відповідача своєчасно. Відсутність необхідного страхового стажу для призначення пенсії саме з 06 липня 2022 року не вважає перешкодою, оскільки така ситуація склалася виключно через некомпетентні дії відповідача, а саме через невірно обраховану кількість страхового стажу позивача.
Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві протиправними, та такими, що порушують його права.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у позивача виникло право на призначення пенсії лише після оформлення останнім договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (від 16 березня 2023 року). Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання (частина четверта статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Тобто, не має зворотної дії у часі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційну скаргу обгрунтовано доводами аналогічними позовній заяві.
Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів зазначає наступне.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV.
31 травня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV. До заяви долучено: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документ про навчання, трудову книжка.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06 червня 2022 року №262240015429 відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, а саме 29 років. При цьому, в рішенні зазначено, що за наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до означеного рішення страховий стаж позивача становить 21 рік 07 місяців 17 днів, для визначення права на призначення пенсії згідно з нормами Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV - 24 роки 0 місяців 22 дні.
Вказане рішення позивачем не оскаржувалось, тобто, є чинним.
30 серпня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV. До заяви долучено: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документ про навчання, трудову книжка, довідку про сплату страхового збору до Пенсійного фонду України від 08 червня 2022 року №2600-0604-8/62939.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06 вересня 2022 року №262240015429 відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, а саме 29 років. При цьому, в рішенні зазначено, що за наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до означеного рішення страховий стаж позивача, з урахуванням періодів підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, для визначення права на призначення пенсії згідно з нормами Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV - 26 років 07 місяців 22 дні.
Вказане рішення позивачем не оскаржувалось, тобто, є чинним.
08 листопада 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV. До заяви долучено: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документ про навчання, трудову книжка, довідку про сплату страхового збору до Пенсійного фонду України від 08 червня 2022 року №2600-0604-8/62939.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 15 листопада 2022 року №262240015429 відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, а саме 29 років. При цьому, в рішенні зазначено, що за наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до означеного рішення страховий стаж позивача, з урахуванням періодів підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, для визначення права на призначення пенсії згідно з нормами Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV - 28 років 00 місяців 22 дні.
Вказане рішення позивачем не оскаржувалось, тобто, є чинним.
14 лютого 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV. До заяви долучено: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документ про навчання, трудову книжка, довідку про сплату страхового збору до Пенсійного фонду України від 08 червня 2022 року №2600-0604-8/62939, довідку ДПС України від 24 червня 2022 року №1887/АП/26-15-51-06-12, довідку Державної казначейської служби України у м. Києві від 02 січня 2023 року №05-08.1-10/45.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21 лютого 2023 року №262240015429 відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії за віком, а саме 29 років. При цьому, в рішенні зазначено, що за наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до означеного рішення страховий стаж позивача, з урахуванням періодів підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, для визначення права на призначення пенсії згідно з нормами Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV - 28 років 09 місяців 22 дні.
Вказане рішення позивачем не оскаржувалось, тобто, є чинним.
06 квітня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року№ 1058-IV. До заяви долучено: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документ про навчання, трудову книжка, довідку про сплату страхового збору до Пенсійного фонду України від 08 червня 2022 року №2600-0604-8/62939, довідку ДПС України від 24 червня 2022 року №1887/АП/26-15-51-06-12, довідку Державної казначейської служби України у м. Києві від 02 січня 2023 року №05-08.1-10/45, договір про участь в добровільному страхуванні.
06 квітня 2023 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон №2464-VI), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі Порядок №22-1) тощо.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (№1058-IV) за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Абзацом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац 1 частини другої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до пункту першого статті 26 Закону № 1058-IV із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: зокрема, з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
При цьому, частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 2 цієї статті зазначено, що призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
За приписами статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Зокрема, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1).
Пунктом 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
У Розділі II Порядку №22-1 "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" передбачено, окрім інших, перелік документів, необхідний для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (пункт 2.3).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
- ідентифікує заявника (його представника);
- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
- з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
- надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до пунктів 4.8, 4.10 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Про захист персональних даних". Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 "Деякі питання документування управлінської діяльності".
Разом з тим, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 12 Закону №1058-IV особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, […], громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (абзац другий частини першої статті 12 Закону№1058-IV).
Згідно із пунктом 15 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є також особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із частиною третьою статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання (частина четверта статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, передбачена цією частиною, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою цієї статті (частина п'ята статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Висновки суду.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави погодитись з висновком суду першої інстанції, що:
- право на пенсію у особи виникає у разі наявності необхідного страхового стажу;
- днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви;
- у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, […]. Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі;
- у разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії у особи, яка звернулась за таким призначенням, виникає право на оскарження негативного рішення органу Пенсійного фонду;
- договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, що позивач вперше звернувся за призначенням пенсії 31 травня 2022 року, однак Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06 червня 2022 року №262240015429 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу.
Позивач не оскаржив рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06 червня 2022 року №262240015429, а звернувся повторно за призначенням пенсії 30 серпня 2022 року із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06 вересня 2022 року №262240015429 позивачу також відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Позивачем вказане рішення також не оскаржено, натомість позивач 08 листопада 2022 року та 14 лютого 2023 року повторно звертається за призначенням пенсії, долучивши до заяви серед іншого, і довідку ДПС України від 24 червня 2022 року №1887/АП/26-15-51-06-12, довідку Державної казначейської служби України у м. Києві від 02 січня 2023 року №05-08.1-10/45.
Разом з тим, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 15 листопада 2022 року №262240015429 та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21 лютого 2023 року №262240015429 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Також в останньому рішенні визначено страховий стаж позивача наявний на час звернення, а саме 28 років 09 місяців 22 дні. Тобто, Пенсійним органом під час розгляду заяв були враховані додаткові документи, надані позивачем. Позивачем вказані рішення оскаржені не були.
Лише 06 квітня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком. Тобто, зі спливом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону1058-IV, відповідно до вимог частини першої статті 45 Закону1058-IV.
06 квітня 2023 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з дати звернення за призначенням пенсії.
До заяви долучено: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, документ про навчання, трудову книжка, довідку про сплату страхового збору до Пенсійного фонду України від 08 червня 2022 року №2600-0604-8/62939, довідку ДПС України від 24 червня 2022 року №1887/АП/26-15-51-06-12, довідку Державної казначейської служби України у м. Києві від 02 січня 2023 року №05-08.1-10/45, договір про участь в добровільному страхуванні, датований березнем 2023 року.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що довідка про сплату страхового збору до Пенсійного фонду України №2600-0604-8/62939 та довідка ДПС України №1887/АП/26-15-51-06-12 датовані червнем 2022 року. Тобто, позивач мав реальну можливість своєчасно надати означені довідки до Пенсійного органу з метою врахування певних періодів роботи до його загального страхового стажу. Разом з тим, не скористався означеним правом.
Також позивач не скористався своїм правом на оскарження рішень територіальних органів Пенсійного фонду України у разі, якщо вважав, що останніми некоректно розрахований його страховий стаж.
Водночас Пенсійним органом під час розгляду всіх заяв позивача були враховані наявні документи та додаткові документи, які надавались позивачем під час подання наступних заяв.
Разом з тим, в даній справі спірною є дата призначення пенсії позивачу відповідно до його заяви від 06 квітня 2023 року.
Позивач вважає, що він має право на призначення пенсії з 06 липня 2022 року, й йому не було її призначено через некоректний розрахунок його страхового стажу пенсійним органом, тому вважає, що його позов підлягає задоволенню.
Так, з матеріалів справи вбачається, що право на призначення пенсії (страховий стаж 29 років) у позивача виникло лише після оформлення останнім договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (від 16 березня 2023 року). Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання (частина четверта статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Тобто, не має зворотної дії у часі.
Заява про призначення пенсії (06 квітня 2023 року) подана позивачем до Пенсійного органу зі спливом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону1058-IV. Тобто у відповідача, відсутні підстави для застосування положень абзацу першого пункту першого частини першої статті 45 Закону1058-IV, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для висновку про невідповідність дій відповідача критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог через відсутність порушеного права позивача в межах спірних відносин.
Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.М. Кузьмишина
В.В. Файдюк