П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/841/24
Категорія: 106000000 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко O.A.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 28.06.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, до в/ч НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) щодо неврахування у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складі, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44);
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, з включенням в розрахунок місячного грошового забезпечення згідно вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особами рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він проходив військову службу на посаді заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки штабу у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , військове звання полковник. Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 02 грудня 2022 року №1293-ОС та командира в/ч НОМЕР_1 від 16 грудня 2022 року №610-ОС по особовому складу полковника ОСОБА_1 , звільнено з військової служби за контрактом в запас Збройних Сил України, згідно ст. 26 п. 5 п.п. 3 п.п "г" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ та виключено зі списків особового складу з 16 грудня 2022 року. Станом на день звільнення загальна вислуга років 28 років 04 місяці 19 днів. 09 жовтня 2023 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/691/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишити без змін. Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. 17 жовтня 2023 року направлено заяву на адресу в/ч НОМЕР_1 з вимогою нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби передбачену абз. 2 п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців т членів їх сімей" відповідно до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/691/23 з включенням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та індексації грошового забезпечення до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого буде нарахована та виплачена одноразова грошова допомога, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44. 17 листопада 2023 року отримав відповідь з відмовою щодо включення в суму виплати додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення. 09 грудня 2023 року на виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у сумі 15 3691,94 грн. Позивач вважає, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік без включення в розмір виплати додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення є необґрунтованою та такою що суперечить вимогам чинного законодавства. При нарахуванні одноразової допомоги при звільненні відповідачем протиправно утримано суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 18% - 34 125,84 грн.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: - на період дії воєнного стану, пропорційно часу участі у відповідних заходах. Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. При цьому, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним. Оскільки до складу грошового забезпечення включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн. виплачується лише у період дії воєнного стану та її розмір не є сталим, тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу відповідно до Постанови № 168. Відповідач не погоджується з доводом позивача, що до спірних правовідносин слід застосувати висновок Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, належить до додаткових видів грошового забезпечення та відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ та підлягає врахуванню під час обчислення пенсії, оскільки правовідносини в справі, що є предметом даного розгляду та в справі, що розглядалася Великою Палатою Верховного Суду є різними. Відповідач не згідний з вимогами позивача, стосовно включення до одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування, адже ці складові, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ не входять до складу грошового забезпечення позивача та не мають також постійного характеру, як це обумовлено нормативним поняттям грошового забезпечення. Ці виплати залежать від певних факторів та умов їх виплати та не мають постійно сталу суму виплат, тому й до грошового забезпечення, відповідно до визначеного законодавством порядку вони не входять.
Справу розглянуто за правилами спрощеного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Визнані протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування індексації грошового забезпечення та невиплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, в сумі, що належить до виплати при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення та виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 420/691/23, відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з в/ч НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,61 грн.
В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 вказує, що позивач не має права на виплату йому грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, оскільки ОСОБА_1 звільнений з військової служби та не отримує грошового забезпечення, а у відповідності до норм ПК України та Порядку №44, виплата грошової компенсації здійснюється військовослужбовцям одночасно із виплатою її грошового забезпечення та таке грошове забезпечення повинно бути одержано військовослужбовцями у зв'язку з виконанням ними обов'язків під час проходження служби.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується на правомірність оскаржуваного судового рішення та той факт, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік без включення в розмір виплати додаткової винагороди та індексації грошового забезпечення є необґрунтованою та такою що суперечить вимогам чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
ОСОБА_1 , проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 02 грудня 2022 року № 1293-ОС припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за п.п. "г" п. 3 ч.5 ст. 26 Закону в запас по ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки штабу в/ч НОМЕР_2 прикордонного загону з правом носіння військової форми одягу (а.с. 20).
Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 16 грудня 2022 року № 610-ОС полковника ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення. Вислуга років станом на 16 грудня 2022 року становить: календарна 28 років 04 місяці 19 днів (а.с. 19).
Одеським окружним адміністративним судом розглянуто справу № 420/691/23 за позовом ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 , в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, у день виключення зі списків особового складу військової частини, у зв'язку із припиненням (розірванням) контракту;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, з включенням в розрахунок місячного грошового забезпечення згідно вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 420/691/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково.
- Визнана протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
- Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
- В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 у справі № 420/691/23 апеляційні скарги ОСОБА_1 та в/ч НОМЕР_1 залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року залишено без змін.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 420/691/23 набрало законної сили: 09 жовтня 2023 року.
17 жовтня 2023 року позивач звернувся до в/ч НОМЕР_1 з заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 420/691/23 з включенням додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб (а.с. 14-15).
Відповідачем, в/ч НОМЕР_1 , розглянута заява позивача та 09 листопада 2023 року надано відповідь № 11/Г-156-151, де відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що "підстав для включення сум додаткової винагороди визначеної Постановою № 168, індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та перерахунку грошового забезпечення не було та не буде. Стосовно виплати грошової компенсації суми податку з доходу фізичних осіб та середнього заробітку за час затримки розрахунку, інформую, рішенням П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року по справі № 420/691/23 право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та середнього заробітку за час затримки розрахунку не зазначено, тому вищезазначена виплата реалізації не підлягає" (а.с. 22-23).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 9, 15 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п.п. 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, п. 2, р. І, п.9 р. V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, п.п. 5, 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року, ст.ст. 18-19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ст.ст. 1, 2, 4, 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII, п.п. 1, 2-5 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Дія Закону №2011-XII поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей (п.1 ч.1 ст. 3 Закону №2011-XII).
Відповідно до ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3). Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.4).
В абзаці 2 п. 2 ст. 15 Закону №2011-XII вказано, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (абз. 4 п. 2 ст. 15 Закону №2011-XII).
Згідно із пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 (Далі - Постанови № 704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначено в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306) (далі Інструкція № 558)
Згідно п. 2. розділу І Інструкції № 558 грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Приписами п.п. 2 п.9 розділу V Інструкція № 558 передбачено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини та інші поважні причини, визначені Переліком сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
В п.п. 6 п. 9 розділу V Інструкція № 558 зазначено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються: для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) (п.1).
З аналізу зазначених положень ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, п. 2 Постанови № 704 та Інструкція № 558 вбачається, що до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року (далі - Постанова № 168), якою установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "є Підтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Постанови № 168 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, Міністром оборони України надіслана телеграма від 25 березня 2022 року № 248/1298, пунктом 2 якої передбачалося, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 грн - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 грн - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Пунктами 5, 6 вказаного наказу передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установі організації) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Таким чином, додаткова винагорода, яка передбачена постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме: - на період дії воєнного стану; - поліцейським; - пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.
Крім цього, судом встановлено, на теперішній час жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
А тому, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, включаються винагороди, які мають постійний характер, а додаткова винагорода яка передбачена постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану), тому відсутні правові підстави для включення до складу грошового забезпечення, з якого повинна бути обрахована одноразова грошова допомога при звільненні позивача зі служби, додаткової винагороди, яка нараховувалася та виплачувалася позивачу протягом проходження військової служби по мобілізації відповідно до Постанови № 168.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та нарахування і виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі Закон № 2017-III), визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон № 1282-XII).
Згідно ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Положеннями ст. 5 Закону №1282-XII, передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів (ч.1). Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч.2). Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч.6).
Колегія суддів, як і суд першої інстанції виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 638/5794/17, від 27 грудня 2019 року у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 24 жовтня 2018 року по справі № 820/3211/17, в якій суд за наслідками дослідження аналогічних обставин дійшов висновку, що чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого враховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Колегія суддів зазначає, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Таким чином, оскільки перед звільненням позивача додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889, та індексація нараховувались і виплачувались позивачу щомісяця, підстави вважати такі виплати одноразовими видами грошового забезпечення відсутні.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо неврахування у виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, з включенням в розрахунок місячного грошового забезпечення згідно вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум з урахуванням приписів ч.2 ст. 9 КАС України підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування індексації грошового забезпечення та зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за 28 років 04 місяці 19 днів, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо доводів апелянта стосовно, що позивач не має права на виплату йому грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, оскільки ОСОБА_1 звільнений з військової служби та не отримує грошового забезпечення, а у відповідності до норм ПК України та Порядку №44, виплата грошової компенсації здійснюється військовослужбовцям одночасно із виплатою її грошового забезпечення та таке грошове забезпечення повинно бути одержано військовослужбовцями у зв'язку з виконанням ними обов'язків під час проходження служби, колегія суддів зазначає таке.
Приписами п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
В п. 1 Порядку №44 зазначено, що цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п. 2-5 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. … (п.2). Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( п.3). Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (п.4). Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п.5).
Аналіз наведених вище норм Порядку № 44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка.
Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 10 лютого 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.