вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 760/26258/23 Головуючий у суді першої інстанції - Шереметьєва Л.А.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1723/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
06 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 травня 2024 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У листопаді 2023 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що в жовтні 2017 року банком запущено новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank, особливістю якого є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці платіжного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Позивач зазначав, що 08 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, якою визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Вказував, що у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, в зв'язку з чим на підставі п.п. 5.17 п. 5 розділу ІІ Умов, відбувалось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк направив повідомлення про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав.
На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08 січня 2020 року у розмірі 166 784,05 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 31 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач АТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У апеляційній скарзі вказує, що факт укладення між сторонами кредитного договору є доведеним, договір відповідає вимогам закону. Також зазначає, що суд не врахував того, що розмір заборгованості, який просить стягнути банк, повністю підтверджений належними доказами.
Посилається також на те, що договір monobank не є договором класичного банку, на судову практику щодо яких посилається суд першої інстанції у своєму рішенні. Проєкт monobank не є ідентичним кредитним карткам, виданим класичними банками. Платежі щодо перерахування коштів за договором та користування рахунком здійснювалося дистанційно за допомогою мобільного додатку з використанням фінансового номеру телефону, ОТП-пароля надісланого на цей номер, пін-коду до мобільного додатку та з використанням електронного цифрового підпису. Виписки не долучалися до позовної заяви, оскільки всі погашення, заборгованість, нарахування були відображені та підтверджені розрахунком заборгованості, а відповідачем не висловлювалося жодних заперечень з приводу виниклої заборгованості. Наголошує, що відповідач не спростував наявність заборгованості та її розмір.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України (в редакції, чинній на день подачі апеляційної скарги) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 166 784,05 грн.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що згідно з анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг від 08 січня 2020 року, з копією паспорту та ідентифікаційного коду, підписаної ОСОБА_1 , він просив відкрити поточний рахунок у гривні на ім'я ОСОБА_1 , встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Погоджувався з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Підписанням цього договору підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Крім цього, він беззаперечно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погоджується з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки з власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. Підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису (а.с.11).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 08 січня 2020 року, наданого АТ «Універсал Банк», станом на 22 серпня 2023 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 166 784,05 грн (а.с. 6-10).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредиту відповідачу, користування кредитними коштами, утворення заборгованості та її дійсного розміру. Вказував, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є безспірним доказом існування заборгованості та її розміру.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У позовній заяві АТ «Універсал Банк» вказує на те, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг на офіційному веб-сайті АТ «Універсал Банк» заповнив і підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто, факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання. Вказана анкета-заява в такому ж порядку (факсимільне відтворення підпису) підписана представником банку Неверович В.Ф., який здійснив ідентифікацію та верифікацію клієнта.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 , які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.
У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
На підтвердження позовних вимог АТ «Універсал Банк» надав суду також Умови обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank), загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток, паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», чорна картка monobank.
Разом з тим, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі анкети-заяви та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем.
Так, анкета-заява від 08 січня 2020 року містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана анкета не містить даних про розмір кредитних коштів, які фактично отримав відповідач за договором.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.
У розрахунку заборгованості зазначено, що розмір заборгованості за наданим кредитом складає 166 784,05 грн і вказана сума заявлена банком до стягнення. Проте, будь-яких доказів користування кредитними коштами, підвищення (збільшення) кредитного ліміту до матеріалів справи позивачем надано не було. Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що заборгованість відповідача за кредитним договором від 08 січня 2020 року становить 166 784,05 грн (відповідно до розрахунку заборгованості), матеріали справи не містять.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у з зв'язку із його недоведеністю.
Посилання у апеляційній скарзі на доведеність факту укладення сторонами кредитного договору у електронній формі на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки сам по собі факт укладення кредитного договору ще не свідчить про порушення сторонами умов його виконання, виникнення заборгованості та її розмір.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідачем не висловлювалося жодних заперечень з приводу виниклої заборгованості, в той час як банк надав суду розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів на рахунку.
Однак, такі доводи АТ «Універсал Банк» не заслуговують на увагу, оскільки у силу вимог закону позивач повинен надати суду всі наявні у нього докази, що стосуються предмету спору, разом з позовною заявою.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: В.А. Нежура
Судді: С.М. Верланов
Т.О. Невідома