справа №369/4445/24 головуючий у суді І інстанції Перекупка Г.А.
провадження №33/824/344/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
04 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №287286 від 08 березня 2024 року) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ОСОБА_1 30 жовтня 2024 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2024 року та закрити провадження у справі за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтував тим, що з наданого працівниками поліції відеозапису не вбачається, що автомобіль SKODA OCTAVIA, днз НОМЕР_2 рухався або переслідувався поліцейськими. Відсутня на відеозаписі фіксація й повідомлення поліцейського про причини зупинки транспортного засобу.
Отже, вказаний відеозапис, який є об'єктивним доказом у справі не підтверджує факт керування автомобілем, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджувати факт керування транспортним засобом матеріали справи не містять, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, з відеозапису події вбачається, що апелянт відмовився лише від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». Однак працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, і встановленими обставинами спростовуються дані, зазначені як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду про те, що апелянт відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2024 року для розгляду даної справи було визначено суддю Березовенко Р.В.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року матеріали справи про адміністративне правопорушення №369/4445/24 відносно гр. ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повернуто до Києво-Святошинського районного суду Київської області для усунення виявлених недоліків.
09 січня 2025 року справа надійшла до Київського апеляційного суду з актом Києво-Святошинського районного суду Київської області і була призначена до розгляду на 21 січня 2025 року.
21 січня 2025 року у судовому засіданні, за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Кожем'яченка В.В. було оголошено перерву до 04 лютого 2025 року до 14-00.
27 січня 2025 року ОСОБА_1 подав доповнення та уточнення до апеляційної скарги. Вказав, що ні в протоколі, ні в рапорті, ні в іншому документі поліцейських відсутні жодні посилання на відео, а отже жодного відео немає і не було.
За відсутності в справі відеофіксації та пояснення двох свідків, документування поліцейськими апелянту правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відбулося з прямим порушенням ст. 266 КУпАП, тому протокол є недопустимим доказом.
Київська обласна прокуратура про апеляційний розгляд справи повідомлена 13 січня 2025 року, про що свідчить Звіт про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, однак позицію щодо справи не висловила.
У судове засідання 04 лютого 2025 року належним чином повідомлений апелянт ОСОБА_1 та його представник не з'явилися.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Кожем'яченка В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою сина без долучення будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності апелянта та його представника.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи та пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кожем'яченка В.В., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 08 березня 2024 року о 12 год.10 хв. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Боярській с. Віта-Поштова Фастівського району Київської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, мова нечітка. Від проходженням медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 287286 від 08 березня 2024 року, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 березня 2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відео на цифровому носії з місця події.
Суд першої інстанції вважав, що відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не була вимушеною чи спровокованою з боку працівників поліції. Оскільки, водієві було роз'яснено його обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу інспектора патрульної поліції та наслідки відмови від проходження огляду, та водій добровільно відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, що утворює склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, апелянтом суду не надано.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд, діючи у відповідності до вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законним і обґрунтованим.
Так, частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність особи, яка керує транспортним засобом виникає і в разі її відмови від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, обов'язковими елементами об'єктивної сторони такого складу правопорушення як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: факт керування транспортним засобом та факт відмови особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Так, відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
З матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що до адміністративного матеріалу поліцейським СРПП ВП №2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області Івахненком Я. було долучено CD-R диск, який у внутрішньому описі справи іменований як «диск з відео» (а.с. 6).
У актах Київського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року та Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2024 року зафіксовано відсутність інформації (запису аудіо/відео файлу) на CD-R диску.
Разом з тим, 03 квітня 2024 року адвокат Бугаєнко О.Г. як представник ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи та отримав копію відеозапису (а..с.8), у клопотанні про закриття адміністративного провадження від 13 травня 2024 року вх. №22710 представник Прилипка Д.В. посилається на відеозапис поліцейських (а.с. 20, 23), суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області у оскаржуваній постанові зазначає про здійснення аналізу доказів, у тому числі відео на цифровому носії з місця події, у тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на відеозапис події та зафіксовані у ньому факти і саме їх спростовує.
Наведене у сукупності переконливо свідчить про долучення поліцейськими до матеріалів справи диску з інформацією (відеозаписом), а також про його дослідження судом, що апелянт (який був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 06 вересня 2024 року) не заперечував і не спростував.
Крім того, апеляційним судом під час перегляду справи було витребувано у представника ОСОБА_1 - адвоката Кожем'яченка В.В. копію відеозапису отриману адвокатом Бугаєнком О.Г., як представником ОСОБА_2 03 квітня 2024 року у суді першої інстанції (а.с. 8). Проте, така вимога апеляційного суду була залишена без реагування. Натомість у своїх доповненнях та уточненнях апеляційної скарги від 27 січня 2025 року апелянт вказує «отже жодного відео немає і не було».
Тому у апеляційного суду відсутні сумніви, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення місцевий суд на підставі повного та всебічного дослідження усіх наявних у матеріалах справи доказів встановив, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 права; зазначили наявні у нього ознаки сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, однак він відмовився пройти такий огляд.
Таким чином, у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а посилання водія на порушення такого порядку є безпідставними.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що переглядом справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, і могли стати підставою не виконувати водієм законних вимог поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції під час розгляду справи норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Оскільки судове рішення, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №287286 від 08 березня 2024 року) та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік -залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2024 року - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.
Суддя: Р.В. Березовенко