справа №361/11794/24 головуючий у суді І інстанції Василенко Т.К.
провадження №33/824/945/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
04 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Стегара Олега Миколайовича на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2024 року, якою:
закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення,-
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2024 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Стегар Олег Миколайович 30 грудня 2024 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2024 року та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апелянт вказав, що будь-яких зауважень до протоколу чи до схеми ДТП ОСОБА_2 не надав, у судовому засіданні підтвердив відсутність зауважень до протоколу та схеми місця ДТП.
Автомобільна дорога у місці ДТП (вул. Героїв Небесної Сотні, 15 у м. Бровари) є двосторонньою та має по одній смузі руху в кожному напрямку. Отже потерпіла (водій автомобіля ВМW328і, днз НОМЕР_2 ) рухалася в одній полосі з ОСОБА_2 попереду останнього.
При цьому у автомобіля ВМW 328і, днз НОМЕР_2 був увімкнений лівий покажчик повороту, оскільки водій цього автомобіля увімкнув його починаючи рух від правого краю проїжджої частини, а потім виконував маневр розвороту. Дана обставина підтверджена показами свідка ОСОБА_3 та відеозаписом з камери спостереження Броварського ліцею № 9.
Вважає, що ОСОБА_2 не дотримався швидкісного режиму. Так, автомобіль Volkswagen e-Golf, днз НОМЕР_3 , який стояв позаду автобусу білого кольору навпроти входу в Броварський ліцей №9, почав рух від правого краю проїжджої частини та здійснив зіткнення з автомобілем BMW 328і днз НОМЕР_2 через 80 метрів від початку руху. Швидкість автомобіля Volkswagen e-Golf днз НОМЕР_3 можна визначити, виходячи з пройденого шляху та часу його руху за допомогою фізичної формули. Через 8 секунд після початку руху (у момент зіткнення) швидкість автомобіля, яким керував ОСОБА_2 становила 72 км/год.
Реальне місце зіткнення автомобілів з урахуванням локалізації, характеру та ступеню пошкоджень обох транспортних засобів (удар відбувся передньою правою частиною автомобіля Volkswagen e-Golf днз НОМЕР_4 у ліву бічну поверхню передньої частини автомобіля BMW 328і днз НОМЕР_2 - у переднє ліве колесо) свідчить про те, що у момент зіткнення передня частина автомобіля BMW 328і днз НОМЕР_2 перебувала на зустрічній смузі, при цьому сам автомобіль розташовувався під кутом приблизно 90° до смуг руху, а автомобіль Volkswagen e-Golf днз НОМЕР_4 рухався по смузі зустрічного руху.
Така обставина пояснює, чому потерпіла не бачила автомобіль Volkswagen e-Golf, днз НОМЕР_3 у бічне дзеркало заднього виду, а помітила вже коли він стрімко наближався до неї з лівого боку.
При цьому, цей відрізок автодороги має горизонтальну розмітку 1.1. - вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома смугами руху в обох напрямках, та яка має розрив, позначений горизонтальною розміткою 1.7 для можливості здійснення повороту чи розвороту. Таким чином, у даному місці обгін взагалі заборонений.
ПДР України не містять такого способу уникнення небезпеки, як виїзд на зустрічну смугу, тим більше у забороненому місці, оскільки відповідно до п. 12.3. ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
При цьому матеріали справи не містять жодної інформації про сліди гальмування, а сліди юзу (і від заблокованого внаслідок удару колеса автомобіля BMW 328і днз НОМЕР_2 , і від обох передніх коліс автомобіля Volkswagen e-Golf днз НОМЕР_4 ) наявні лише в місці осипу - тобто в місці зіткнення, що свідчить про те, що ОСОБА_2 взагалі не гальмував, оскільки або не мав на це змоги через значне перевищення швидкості, або легковажно розраховував обігнати попутний автомобіль по зустрічній смузі.
Вважає, що рухаючись позаду автомобіля BMW 328і, днз НОМЕР_2 водій ОСОБА_2 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався встановленого швидкісного режиму, намагався здійснити обгін у забороненому місці та не переконався, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, чим порушив не лише вимоги п. 14.2 в, а й вимоги п. 12.1, п. 12.4 та п. 14.2 б ПДР України, що спричинило зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження.
Відтак у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Однак, у оскаржуваній постанові відсутній аналіз протоколу про адміністративне правопорушення та схеми ДТП. Судом першої інстанції не досліджено усі фото- та відеоматеріали, долучені до матеріалів справи, а на підставі досліджених зроблено висновки, що не відповідають дійсності та обставинам справи.
Суд першої інстанції прийняв до уваги припущення захисника ОСОБА_2 адвоката Панамаренка Д. М. про те, що водій автомобіля BMW 328і днз НОМЕР_2 не міг здійснити маневр розвороту з відповідного крайнього положення на проїзній частині, на підставі чого прийшов до висновку, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не порушувала ПДР України.
Так само судом першої інстанції взагалі не досліджено і не надано оцінку письмовому доказу - письмовим поясненням свідка ОСОБА_3 , який не зміг прибути в судове засідання 20 грудня 2024 року через перебування у відрядженні, проте був готовий і погоджується на даний час надати суду безпосередні пояснення.
Заявлені в судовому засіданні 20 грудня 2024 року стороною потерпілого клопотання про призначення у справі судової автотехнічної експертизи та про виклик і допит свідка ОСОБА_3 були безпідставно і необґрунтовано залишені без задоволення, що підтверджується аудіозаписом, зробленим на диктофон потерпілої.
Закриваючи провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції, як на доказ його невинуватості, посилався на дані, переглянутого в судовому засіданні відеозапису, з якого, на думку суду вбачається, що автомобіль Volkswagen e-Golf днз НОМЕР_4 не здійснював обгін автомобіля BMW 328і днз НОМЕР_2 , а їхав у своїй смузі руху, при цьому автомобіль BMW 328і днз НОМЕР_2 намагався зробити маневр розвороту ліворуч, внаслідок чого відбулося ДТП.
Крім того, суд першої інстанції не дав оцінку поясненням іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 , які суперечили поясненням ОСОБА_2 , в частині причини виникнення ДТП, але не суперечили іншим доказам у справі.
Підстав не вірити поясненням ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 дуже швидко їхав у попутному з нею напрямку, але перед зіткненням перебував на зустрічній смузі, через що його не було видно у дзеркало заднього виду, і що зіткнення сталося на смузі зустрічного руху від удару автомобіля Volkswagen e-Golf днз НОМЕР_4 в автомобіль BMW 328і днз НОМЕР_2 , а також про відсутність жодних спроб з боку ОСОБА_2 вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, об'єктивно не вбачається, оскільки такі пояснення ОСОБА_1 підтверджуються сукупністю вищезазначених доказів, які ставлять під сумнів пояснення ОСОБА_2 .
Додатково, за текстом апеляційної скарги апелянт просив:
- дослідити аудіозапис частини судового засідання 20 грудня 2024 року в суді першої інстанції під час розгляду справ №361/11794/24 та №361/11812/24, на якому містяться покази потерпілої ОСОБА_1 та відхилення судом першої інстанції клопотань потерпілого;
- визнати необґрунтованим відхилення місцевим судом клопотання про призначення у справі судової автотехнічної експертизи та дослідити новий доказ - висновок експерта від 30 грудня 2024 року за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП;
- викликати в судове засідання та допитати експерта - ОСОБА_4 , судового експерта в галузі автотехніки та транспортної трасології;
- дослідити відеозапис, на якому деталізовано рух автомобіля Volkswagen e-Golf днз НОМЕР_4 та автомобіля BMW 328і днз НОМЕР_2 ;
- визнати обґрунтованим ненадання нових доказів до місцевого суду та дослідити додаткові фотознімки та відеозаписи з місця ДТП;
- визнати необґрунтованим відхилення місцевим судом клопотання про допит свідка, викликати в судове засідання та допитати свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5
15 січня 2025 року адвокат Стегар О.М., діючи в інтересах апелянта ОСОБА_1 , подав клопотання про допит свідків та експерта, у якому підтримав заявлені в апеляційній скарзі клопотання про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а також допит у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів ОСОБА_4 , судового експерта в галузі автотехніки та транспортної трасології.
21 січня 2025 року адвокат Панамаренко Д.М., діючи в інтересах ОСОБА_6 подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку експерта інженерно-транспортної експертизи від 20 січня 2025 року №3.
У судовому засіданні 21 січня 2025 року апеляційний суд відхилив клопотання представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Стегара О.М. про дослідження аудіозапису частини судового засідання 20 грудня 2024 року в суді першої інстанції під час розгляду справ №361/11794/24 та №361/11812/24, на якому містяться покази/клопотання потерпілої ОСОБА_1 , оскільки з даного аудіозапису не можливо встановити, що його було здійснено саме під час розгляду справи №361/11794/24, а не іншої справи.
У судовому засіданні 21 січня 2025 року апеляційний суд відхилив клопотання представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Стегара О.М. про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за необґрунтованістю, оскільки таке клопотання не заявлялося стороною потерпілої у суді першої інстанції.
30 січня 2025 року адвокат Стегар О.М., діючи в інтересах апелянта ОСОБА_1 , подав повторно клопотання про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5
30 січня 2025 року адвокат Стегар О.М., діючи в інтересах апелянта ОСОБА_1 , подав клопотання про допит у судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів ОСОБА_4 , судового експерта в галузі автотехніки та транспортної трасології. Зазначив, що учасники справи подали суду протилежні за змістом висновки експертів, а тому є необхідність у допиті експерта.
30 січня 2025 року адвокат Панамаренко Д.М., діючи в інтересах ОСОБА_6 подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку експерта додаткової інженерно-транспортної експертизи від 02 лютого 2025 року №6.
У судовому засіданні 04 лютого 2025 року суд визнав неповажними причини пропуску учасниками справи строку на подання доказів та відмовив у задоволенні клопотань представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Стегара О.М. та представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Панамаренка Д.М. у долученні нових доказів, у тому числі висновків експертів.
У судовому засіданні 04 лютого 2025 року апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотань представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Стегара О.М. про допит експерта у зв'язку з відхиленням клопотань про долучення висновків експерта.
У судовому засіданні 04 лютого 2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника апелянта ОСОБА_1 - адвоката Стегара О.М. про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , оскільки аналогічне клопотання учасника справи було розглянуто і залишено без задоволення у судовому засіданні 21 січня 2025 року.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та її представник - адвокат Стегар Олег Миколайович вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його представник - адвокат Панамаренко Дмитро Миколайович заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважаючи постанову місцевого суду законною та обґрунтованою.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.
Згідно оскаржуваної постанови 08 листопада 2024 року відносно ОСОБА_2 складено протокол серії ААД №790924 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до протоколу, 08 листопада 2024 року о 09 год. 16 хв. в Київській обл., м. Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, 15 водій ОСОБА_2 керував автомобілем Volkswagen E-Golf, днз НОМЕР_5 , не врахував дорожньої обстановки, перед початком обгону не переконався, що смуга зустрічного руху вільна від транспортного засобу на достатній для обгону відстані, виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем BMW 328і днз НОМЕР_2 , який здійснював маневр розвороту ліворуч. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 14.2в Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а його висновок про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні п. 14.2.в Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законним і обґрунтованим.
Статтею 124 КпАП України передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, суд під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.
В даному провадженні суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 14.2.в ПДР України, перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.
Пункт 1 ПДР України визначає обгін як випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
На відео з камер спостережень зафіксовано, що автомобіль Volkswagen E-Golf, днз НОМЕР_5 , рухався паралельно автомобілю BMW 328і днз НОМЕР_2 та не здійснював його обгін. В той же час, водій автомобіля BMW 328і днз НОМЕР_2 почав маневр у вигляді розвороту ліворуч, внаслідок чого відбулося ДТП.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтвердила, що здійснювала маневр незупинившись попередньо, тобто, не перевіривши безпечність дистанції та інтервалу між транспортними засобами перед початком маневру.
Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 порушень вимог пункту 14.2.в Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції були порушені права ОСОБА_1 , так як не були задоволені її клопотання про допит свідків, про призначення судової автотехнічної експертизи не заслуговують на увагу, оскільки такі клопотання в матеріалах справи відсутні, у оскаржуваній постанові не зазначено ні про наявність таких клопотань ні про результати їх вирішення. Разом з тим, про допит, у тому числі свідка ОСОБА_3 , клопотав представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Панамаренко Д.М., однак вказаний свідок судом допитаний не був у зв'язку з неможливістю забезпечити його явку в судове засідання.
Долучена до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №790924 від 08 листопада 2024 року схема ДТП містить посилання на механізм зіткнення транспортних засобів, їх розташування в момент вчинення ДТП та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, доводи апелянта стосовно неповного встановлення та розгляду адміністративної справи, відсутності об'єктивності дослідження обставин ДТП, апеляційним судом розцінюються критично, і не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються дослідженими у суді доказами.
Відповідно до положень ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації. Експерт зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.
Згідно п. 24 Постанови Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Обставини, які на переконання апелянта, мав встановити суд першої інстанції відносяться до сфери спеціальних знань та встановлюються експертом, проте клопотань про призначення судової експертизи у справі ані в суді першої ані в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заявляла.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Таким чином, апеляційний суд не встановив підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, оскільки вона є законною, обґрунтованою та вмотивованою, та дійшов висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2024 року, відповідно до якої провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Стегара Олега Миколайовича на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2024 року - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.
Суддя: Р.В. Березовенко