Справа №756/1868/24Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3133/2025
03 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100050003816по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 08 січня 2025 року
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 08 січня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений просить ухвалу суду скасувати, вважаючи її незаконною.
Вважає, що наявними в матеріалах провадження доказами не доводиться його винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в суді першої інстанції відбувся без його участі, чим порушеного його право на захист.
За доводами апелянта, прокурором не доведено наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, як не доведено неможливості застосування до нього інших, більш м'яких запобіжних заходів.
Крім цього, суд при розгляді клопотання жодним чином не перевірив та не встановив те, що заявлені ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують його тримання під вартою.
За наслідками апеляційного розгляду просить скасувати ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, в задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала оскаржуване судове рішення законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали сформованого контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів сформованого контрольного провадження, на розгляді Оболонського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в якому здійснюється судовий розгляд.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 на 60 днів.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 08 січня 2025 року клопотання прокурора задоволено та продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвалюючи рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд визнав обґрунтованими наведені у клопотанні доводи про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою, з огляду на наступне.
За приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності можуть свідчити про продовження існування ризиків того, що обвинувачений може вчинити дій, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Зокрема, перевіряючи наведені у клопотанні доводи прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, яке ставиться у провину обвинуваченому, та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненому злочині.
При цьому, як встановив суд, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, можепереховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушень.
Зокрема, судом враховано той факт, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий, у нього відсутні законні доходи для існування та міцні соціальні зв'язки.
Оскільки наведені у клопотанні прокурора ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою не зменшилися, суд обґрунтовано визнав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
При вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою суд також врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які містяться посилання в поданій апеляційній скарзі.
Не свідчить про порушення права на захист і доводи апелянта про те, що розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в суді першої інстанції відбувся без його участі, оскільки, як встановлено в суді апеляційної інстанції, обвинуваченого за порушення порядку було видалено із зали суду. З метою забезпечення його права на захист розгляд клопотання проведено за участі захисника ОСОБА_7 , яка йому була призначена на окрему процесуальну дію.
Предметом судового розгляду були і ті обставини, на які обвинувачений посилається в поданій апеляційній скарзі.
Виходячи з рішення Конституційного суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, предметом апеляційного розгляду в даному провадженні є лише ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
В даному рішенні Конституційний Суд України констатував, що положення статей 3, 21, 29 Конституції України у системному зв'язку з частиною першою її статті 55 зобов'язують орган законодавчої влади при здійсненні регулювання обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність у кримінальному судочинстві гарантувати такій особі право на судовий захист, у тому числі можливість оскарження в апеляційному порядку будь-яких форм та способів обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність, з обов'язковим збереженням справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, дотриманням вимог процесуальної дієвості, ефективності, швидкості процесу тощо.
За таких обставин, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою на стадії судового розгляду, суд апеляційної інстанції в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 08 січня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 08 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4