вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77
e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617
Унікальний номер справи № 753/20652/24 Апеляційне провадження № 33/824/5957/2024Головуючий у суді першої інстанції -Бондаренко М.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
20 грудня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А. розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Авдєєвим Борисом Миколайовичем на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 164 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від.16.10.2024 серії ВАВ № 585246, ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, перебуваючи на своєму робочому місці порушила порядок проведення господарської діяльності, а саме: без наявності ліцензії здійснювала продаж алкогольних напоїв, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 КУпАП.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2024 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, вилучені алкогольні напої, а саме горілку Oxygenрізного виду у кількості 30 пляшок 0,5 ємністю, які були запаковані та поміщенні на зберігання до Дарницького УП ГУНП у м. Києві постановлено знищити.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині знищення вилучених алкогольних напоїв, а саме горілку Oxygenрізного виду у кількості 30 пляшок 0,5 ємністю, які були запаковані та поміщенні на зберігання до Дарницького УП ГУНП у м. Києві, повернути ОСОБА_1 вилучене майно згідно протоколу огляду та вилучення від 16.10.2024.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час розгляду даної справи встановлювалась наявність складу адміністративного правопорушення, а відомості, які підтверджують можливість використання вилучених речей за призначенням, джерело походження та належна якість таких товарів не стосуються складу адміністративного правопорушення, та не мали розглядатись під час розгляду справи.
Зазначає, що в оскаржуваній постанові зазначено, що «до суду безпосередньо не звертались будь-які особи про повернення вилученого майна», однак дана обставина не відповідає дійсності, адже в клопотанні про закриття провадження представником ОСОБА_1 було заявлено про повернення вилученого майна продавцю у якої такий товар був вилучений, було зазначено про повернення товару ОСОБА_1 , власник вилученого товару ТОВ «ФОРТУНА 13» (який є власником магазина за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 56-а ) не звертався з клопотанням про повернення вилученого майна, оскільки в клопотанні про закриття провадження вже було зазначено про повернення вилученого майна продавцю даного магазину ОСОБА_1 .
Вказує, що у разі відсутності у особи яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення така особа не може бути притягнута до відповідальності, а продукція, знаряддя виробництва, сировина і гроші одержані внаслідок конфіскації мають бути повернуті. Відмова суду у поверненні речових доказів у цій справі є незаконною, необґрунтованою й невмотивованою, оскільки накладення знищення майна с додатковим видом стягнення та не може бути застосовано до особи у діях якої відсутній склад адміністративного правопорушення.
Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
В судовому засіданні захисник скаржника адвокат Авдєєв Б.М. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2024 була винесена оскаржувана постанова. Вперше апеляційну скаргу було надіслано електронною поштою до суду першої інстанції 11.11.2024, тобто у строк визначений законом. Постановою Київського апеляційного суду від 21.11.2024 скаргу було повернуто особі, яка її подала у зв'язку з відсутність електронного підпису. Відомостей про отримання постанови скаржником матеріали справи не містять. Вдруге апеляційну скаргу було подано безпосередньо до суду першої інстанції 28.11.2024.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В частині першій статті 164 КУпАП вказано, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2024 щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 585246 згідно якого ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці порушила порядок проведення господарської діяльності, а саме: без наявності ліцензії здійснювала продаж алкогольних напоїв, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164 КУпАП.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тому закрив провадження в справі на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Законність закриття провадження в справі з зазначених підстав в апеляційній скарзі не оскаржується, тому, відповідно до положень частини сьомої статті 294 КУпАП, оскаржувана постанова в цій частині не переглядається.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови суду в частині знищення вилученого майна, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Суд першої інстанції, своє рішення в частині знищення алкогольних напоїв обґрунтувавтим, що у матеріалах справи відсутні відомості, які підтверджують можливість використання вилучених речей за призначенням, окрім цього, вилученні у алкогольні напої не містять даних щодо джерела їх походження та належної якості, а до суду безпосередньо не звертались будь-які особи про повернення вилученого майна, а відтак є підстави для знищення вказаних спиртних напоїв позаяк все зазначене унеможливлює перебування їх в обігу.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким рішенням з огляду на таке.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Тобто, адміністративне стягнення накладається лише у випадку наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Частина перша статті 164 КУпАП регулює питання порушення порядку здійснення господарської діяльності, передбачаючи санкцію у вигляді штрафу з можливою конфіскацією предметів, але, не їх знищення, тобто, законодавство не передбачає можливості знищення майна у випадках, які підпадають під дію цієї статті.
Знищення майна є допустимим за наявності окремої правової підстави, передбаченої законодавством, зокрема знищення передбачено статтею 265 КУпАП, але ця норма розповсюджується лише на вилучений самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення чи апарати для їх вироблення.
Отже, стаття 164 КУпАП не передбачає знищення майна, а стаття 265 КУпАП застосовується виключно до речовин, що не є предметом цієї справи.
Всупереч зазначеному, суд першої інстанції закрив провадження в справі відносно ОСОБА_1 , через відсутність складу адміністративного правопорушення та постановив знищити вилучені алкогольні напої (горілку Oxygen різного виду у кількості 30 пляшок 0,5 ємністю), не пославшись на жодну правову норму на обґрунтування такого рішення.
Апеляційний суд вважає, що знищення майна в цій справі є по суті покаранням, яке суперечить висновку про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, і не передбачене санкцією статті 164 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги.
Суд погоджується, що під час розгляду даної справи встановлювалась наявність складу адміністративного правопорушення, а відомості, які підтверджують можливість використання вилучених речей за призначенням, джерело походження та належна якість таких товарів не стосуються складу адміністративного правопорушення.
Крім того, висновок суду про те, що до суду безпосередньо не звертались будь-які особи про повернення вилученого майна, не підтверджується матеріалами справи, адже в клопотанні про закриття провадження, представником ОСОБА_1 було заявлено про повернення вилученого майна продавцю у якої такий товар був вилучений.
Відтак, суд першої інстанції не виконав вимоги статті 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин даної справи.
За цих підстав апеляційний суд вбачає наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та виключення з резолютивної частини постанови вказівки суду про знищення вилучених алкогольних напоїв, а саме горілку Oxygen різного виду у кількості 30 пляшок 0,5 ємністю, які були запаковані та поміщенні на зберігання до Дарницького УП ГУНП у м. Києві.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП
Клопотання ОСОБА_1 , яке подано адвокатом Авдєєвим Борисом Миколайовичем про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Авдєєвим Борисом Миколайовичем задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року частині знищення вилучених алкогольних напоїв скасувати.
Вилучений товар, згідно протоколу огляду та вилучення від 16.10.2024 повернути особі, у якої він вилучений.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду