10 лютого 2025 року справа №320/45870/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамар Еко» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамар Еко» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення №10-5-5.4-14/15 від 11.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення №10-5-5.4-14/15 від 11.09.2024, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамар Еко», користуючись правом, наданим йому абзацами 7 та 11 статті 10 Закону, не допустив представників відповідача до проведення позапланового заходу контролю, виклавши свою позицію у листі №22-08/24 від 22.08.2024 року. Представники відповідача розцінили дії позивача як створення перешкод у здійсненні державного нагляду, що, на їхню думку, становить порушення абзаців 2, 3 статті 11 Закону та пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни та ціноутворення». На цій підставі Відповідач застосував санкцію, передбачену чинним законодавством України. Позивач категорично не погоджується з такими висновками як представників відповідача, так і самого відповідача, а дії останнього щодо видання наказу №1145-ОД від 21.08.2024 року та надання на його підставі Посвідчення №479 вважає грубим порушенням чинного законодавства України, зокрема статті 19 Конституції України, статей 6 та 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статті 86 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/45870/24 передано 10.10.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/45870/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
20.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки Законом №877 визначено поняття «створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю)», а саме - невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення їх до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом. Таким чином, позивач створив перешкоди під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) шляхом недопущення посадових осіб Головного управління до його проведення. У зв'язку з цим, в останній день заходу - 04.09.2024 року - відповідач склав Акт за результатами позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №10-5-5.4-11/51. У зв'язку з недопуском Головного управління до проведення заходу та на підставі Акта, Відповідач виніс рішення від 11.09.2024 №10-5-5.4-14/15 про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
13.08.2024 до Головного управління через систему внутрішнього електронного документообігу «Мегаполіс» від Держпродспоживслужби надійшло погодження №15.2.2-3/16696 від 13.08.2024 (вхідний номер Головного управління №A-653-2024 від 13.08.2024) на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «Крамар Еко» з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами на підставі звернення фізичної особи (далі - Погодження).
До Погодження було додано звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 05.08.2024, у якому вона, серед іншого, просила перевірити виконання умов договору щодо нарахування плати за послугу поводження з побутовими відходами за тарифом, який мав би формуватися відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку (далі - Звернення).
На підставі Погодження та Звернення Головне управління видало наказ від 16.08.2024 №1121-ОД «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «Крамар Еко"» (далі - Наказ від 16.08.2024) та посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 16.08.2024 №469 (далі - Направлення від 16.08.2024).
19.08.2024 для проведення перевірки дотримання ТОВ «Крамар Еко» вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами уповноважені представники Відповідача виїхали до місцезнаходження посадових осіб товариства за адресою: 03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 3.
Того ж дня директору ТОВ «Крамар Еко» Кузьменку Ю.П. (далі - Директор) було вручено копії таких документів:
Направлення від 16.08.2024;
Погодження;
Звернення;
Наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 №191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг»;
Вимоги №1 від 19.08.2024 щодо надання копій документів, необхідних для проведення перевірки, до 10:00 21.08.2024 (далі - Вимога від 19.08.2024).
21.08.2024 було виявлено помилку в адміністративному акті (Наказі від 16.08.2024), а саме:
У Погодженні підставою для проведення перевірки вказано Звернення гр. ОСОБА_1 від 05.08.2024 (дата складання заявницею), а в Наказі від 16.08.2024 та Направленні від 16.08.2024 - вхідний номер і дата надходження Звернення до Головного управління: 13.08.2024 №A-653-2024.
На підставі статті 86 Закону №2073, яка передбачає загальні умови відкликання або визнання недійсним адміністративного акта, для виправлення виявлених помилок Головне управління видало наказ від 21.08.2024 №1145-ОД «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «Крамар Еко"» (далі - Наказ від 21.08.2024) та посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 21.08.2024 №479 (далі - Направлення від 21.08.2024).
Згідно з пунктом 4 Наказу від 21.08.2024, Наказ від 16.08.2024 та Направлення від 16.08.2024 втратили чинність.
22.08.2024 посадові особи Головного управління на підставі Направлення від 21.08.2024 прибули для проведення заходу за місцем провадження господарської діяльності ТОВ «Крамар Еко» за адресою: 08292, Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, б-р Богдана Хмельницького, 4, офіс 9, а згодом - до місцезнаходження посадових осіб товариства за адресою: 03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 3.
Директору, відповідно до статей 6 та 7 Закону №877, було вручено копії таких документів:
Направлення від 21.08.2024;
Погодження;
Звернення;
Наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 №191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг».
Також посадові особи пред'явили свої службові посвідчення.
Однак листом вих. №22-08/24 від 22.08.2024 позивач відмовився допустити Головне управління до проведення заходу за Направленням від 21.08.2024 та відмовився від отримання Вимоги №2 від 22.08.2024 щодо надання копій документів, необхідних для проведення перевірки.
Таким чином позивач не допустив посадових осіб Головного управління, у зв'язку з чим, в останній день заходу - 04.09.2024 - відповідач склав Акт № 10-5-5.4-11/51 за результатами позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. На підставі цього Акта та факту недопуску до перевірки відповідач 11.09.2024 виніс рішення № 10-5-5.4-14/15 про застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.
Позивач не погоджується з вказаним рішенням, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно пп. 8 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209 (далі - Положення), Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує, реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів:
- перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг;
- здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України "Про рекламу" та "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" в межах наданих повноважень;
- проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону;
- накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів;
- здійснює у межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами;
- сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів;
- сприяє створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів;
- організовує надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав;
- сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року;
- висвітлює у засобах масової інформації результати роботи з контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;
- здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Абзацом 3 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон 877) встановлено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Абзацом 5 частини 1 статті 6 Закону 877 передбачено здійснення позапланових заходів на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII, захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 11 Закону 877 визначено обов'язки суб'єкта господарювання, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
- одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Позивачем в обґрунтування протиправності дій проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) вказано про відсутність підстав для здійснення позапланових заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Щодо доводів позивача, суд зазначає, що ч. 1 ст. 6 Закону № 877 забороняє саме повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).
В той же час чинним законодавством не передбачено заборону чи обмеження щодо кількості посвідчень (направлень) на проведення заходу державного нагляду (контролю), виданих органами державного нагляду (контролю) на підставі погодження, якщо такі заходи не були проведені.
Судом встановлено, що оскільки під час здійснення перевірки була виявлена помилка, з метою об'єктивного розгляду звернення громадянки ОСОБА_1 та поновлення її законних інтересів відповідач наказом від 21.08.2024 ухвалив рішення про втрату чинності направлення від 16.08.2024 та наказу від 16.08.2024, на виконання якого це направлення було видане.
Таким чином суд погоджується з доводами відповідача про те, що припущення позивача про те, що посадові особи вийшли за межі своїх повноважень та намагалися здійснити два різні контролюючі заходи з одним і тим самим предметом, є помилковим.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру", адміністративний акт - це рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Як зазначалося вище, у зв'язку з виявленням помилки в адміністративному акті (яким є наказ від 16.08.2024), Головне управління 21.08.2024 видало наказ № 1145-ОД (далі - наказ від 21.08.2024), яким скасувало наказ і направлення на проведення заходу від 16.08.2024 та, відповідно до норм чинного законодавства, призначило проведення перевірки позивача в період з 22.08.2024 по 04.09.2024.
Варто зазначити, що результатом здійснення планового або позапланового заходу є складений акт, у якому зазначається стан виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства, а в разі їх невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну норму.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або його уповноваженою особою, якщо інше не передбачено законом.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, акт за результатами заходу за направленням від 16.08.2024 відповідач не складав, а позивач не підписував.
Таким чином, у зв'язку з виявленою під час перевірки помилкою, що призвела до скасування наказу та направлення від 16.08.2024, захід за цим направленням у період з 19.08.2024 по 30.08.2024 Головним управлінням не проводився.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:
- найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
- найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; - перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;
- дата початку та дата закінчення заходу;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
- підстави для здійснення заходу;
- предмет здійснення заходу;
- інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Отже ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V визначає перелік документів, які посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити. Пред'явлення наказу суб'єкту господарювання даною статтею не передбачено, а тому не може бути підставою для недопуску до проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V у разі здійснення позапланового заходу на підставі звернення фізичної особи перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Судом встановлено, що 22.08.2024 посадові особи Головного управління на підставі Направлення від 21.08.2024 прибули для проведення заходу за місцем провадження господарської діяльності ТОВ «Крамар Еко» за адресою: 08292, Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, б-р Богдана Хмельницького, 4, офіс 9, а згодом - до місцезнаходження посадових осіб товариства за адресою: 03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 3.
Директору, відповідно до статей 6 та 7 Закону №877, було вручено копії таких документів:
Направлення від 21.08.2024;
Погодження;
Звернення;
Наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 №191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг».
Також посадові особи пред'явили свої службові посвідчення.
Виходячи з вищевикладеного, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було надано позивачу всі документи, передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і підстав для недопуску посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області у позивача не було.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: - дату складення акта; - тип заходу (плановий або позаплановий); - форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); - предмет державного нагляду (контролю); - найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; - найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Суд зазначає, що згідно частини 6 статті 7 Закону №877 визначено вимоги та строки щодо складання та вручення акту перевірки, якщо захід державного нагляду (контролю) відбувся.
Відповідно до матеріалів перевірки, здійсненої відеофіксації, позаплановий захід не було розпочато та не було завершено через недопуск до його проведення.
Стаття 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Проаналізувавши положення даної статті можна прийти до висновку, що допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) є обов'язком, а не правом суб'єкта господарювання і відповідний обов'язок встановлюється за умови дотримання ними (посадовими особами органу державного нагляду) порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Оскільки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області і його посадовими особами було дотримано всіх вимог законодавства щодо проведення заходу державного нагляду суб'єкт господарювання зобов'язаний був допустити посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до проведення заходу.
Питання забезпечення прав суб'єкта господарювання від зловживань посадових осіб органу державного нагляду в даному випадку є недоречним, тому що жодним актом законодавства не встановлено такого способу захисту суб'єктом господарювання своїх прав як недопуск до здійснення заходу державного нагляду контролю за умови дотримання органом державного нагляду (контролю) встановленої процедури проведення заходу.
Тобто, у випадку коли орган державного нагляду (контролю) здійснює захід державного нагляду (контролю) з дотриманням встановленої законодавством процедури, суб'єкт господарювання позбавлений права вирішувати допускати або не допускати орган державного нагляду (контролю) до проведення заходу. Відповідальність за відповідні дії суб'єкта господарювання передбачена п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи факт дотримання Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області порядку здійснення державного нагляду (контролю) будь-які дії суб'єкта господарювання в напрямку недопуску посадових осіб до проведення такого заходу можна кваліфікувати як створення перешкод.
За наслідками розгляду справи судом не встановлено порушень в діях Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, а тому рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення №10-5-5.4-14/15 від 11.09.2024 є правомірною і не підлягає скасуванню.
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, твердження позивача, на підставі яких він вимагає скасувати Постанову про накладення штрафу від 25.07.2024 №61/4833, є безпідставними, надуманими та не відповідають чинному законодавству України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамар Еко» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.