Справа № 734/1213/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/171/25
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
04 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024270350000004, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василькова Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 4 роки;
- за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 5 років без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 5 років без конфіскації майна.
Згідно зі ст. 59-1 КК України, покладено на ОСОБА_6 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст. 72 КК України, ухвалено зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 29.01.2024 по 31.01.2024 включно з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні пробаційного нагляду.
Стягнуто з ОСОБА_6 у дохід держави 5396 гривень 96 копійок процесуальних витрат.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили ухвалено не обирати.
Накладений згідно з ухвалами слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 31.01.2024 арешт на фрагмент блістера з написом «Метафін ІС» з 3 таблетками в середині; 1 таблетку білого кольору; мобільний телефон «NOKIA», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою з абонентським номером телефону НОМЕР_3 ; три блістера з написами «Метафін ІС» з 10 таблетками кожен; медичну документацію на ім'я ОСОБА_6 ; грошові кошти загальною сумою 400 гривень, двома купюрами номіналом в 200 гривень серії та номер ТБ 5530688, ВФ 2287798 ухвалено скасувати.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Прокурор в апеляційній скарзі, враховуючи зміни та доповнення до неї, просить вирок місцевого суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Згідно зі ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання термін попереднього ув'язнення з 29.01.2024 по 31.01.2024 з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі та з 01.02.2024 по 25.05.2024 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Не оспорюючи кваліфікацію дій і доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, вважає, що вирок суду першої інстанції необхідно скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Вказує, судом не надано належної правової оцінки тому, що ОСОБА_6 за короткий проміжок часу вчинив два тяжких злочини щодо збуту наркотичних речовин, чому не завадили тяжка хвороба та інвалідність, а тому ці обставини істотно не знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень. Отже, застосування ст. 69 КК України в цьому випадку є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Від захисника на апеляційну скаргу прокурора надійшло заперечення, в якому він просить залишити її без задоволення.
Як визнав доведеним суд першої інстанції, згідно зі ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, з наступними змінами та доповненнями, метадон (фенадон) віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, (таблиця 2, список 1).
Згідно з пунктом 4 Додатку № 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого 17.06.1992 Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» наркотичні речовини не можуть перебувати у власності громадян.
ОСОБА_6 31.01.2023 розпочав лікування на програмі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ) в КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 02006076, ліцензія Міністерства охорони здоров'я України від 12.12.2019) за адресою: м. Чернігів, вул. І. Мазепи, 3, відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю, затвердженого наказом МОЗ України № 200 від 27.03.2012, підписавши при цьому заяву про отримання наркотичних засобів і виконання призначень лікаря, відповідно до якої він повідомлений про кримінальну відповідальність згідно із статтями 305-320 Кримінального кодексу України за порушення правил зберігання, використання наркотичних засобів, під час якого за призначенням лікаря почав отримувати десятиденну норму для перорального прийому наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон.
Водночас, у порушення вказаних вище вимог законодавства ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, у невстановлені час та обставини, перебуваючи в КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, за адресою: м. Чернігів, вул. І. Мазепи, 3, придбав блістер з п'ятьма таблетками, які містять в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).
У подальшому, приблизно о 10:56 год. 25.01.2024, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, неподалік продуктового магазину, який розташований за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Олексіївщина, вул. Гагаріна, буд. 17, незаконно, за кошти в сумі 500 гривень, збув особі з вигаданими анкетними даними ОСОБА_9 , який був залучений до конфіденційного співробітництва та діяв під контролем співробітників поліції, раніше придбаний ним блістер з написом «МЕТАФІН ІС» з п'ятьма таблетками, які містять в своєму складі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,108 г. та входить до переліку наркотичних засобів, обіг яких обмежено, (таблиця 2, список 1), тим самим вчинив незаконний збут наркотичних засобів.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконний збут наркотичних засобів, у невстановлені час та обставини, перебуваючи в КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради, за адресою: м. Чернігів, вул. І. Мазепи, 3, повторно придбав блістер з чотирма таблетками, які містять в своєму складі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).
У подальшому, приблизно о 13:01 год. 29.01.2024, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконний збут наркотичних засобів, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, перебуваючи неподалік продуктового магазину, який розташований за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Олексіївщина, вул. Гагаріна, буд. 17, незаконно, за кошти в сумі 400 гривень, повторно збув особі з вигаданими анкетними даними ОСОБА_9 , який був залучений до конфіденційного співробітництва та діяв під контролем співробітників поліції, раніше придбаний ним блістер з написом «ІНТЕРХІМ» з чотирма таблетками, які містять в своєму складі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,086 г. та входить до переліку наркотичних засобів, обіг яких обмежено, (таблиця 2, список 1), тим самим вчинив незаконний збут наркотичних засобів повторно.
Під час судового розгляду ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін обвинувачення і захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційні скарзі, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку суду у звязку з необхідністю призначення більш суворого покарання.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органом досудового розслідування і місцевим судом за ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Фактичні обставини кримінальних правопорушень під час судового розгляду ніким не заперечувалися і дослідження доказів, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, було визнано недоцільним, а тому висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінальних правопорушень, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України, перевірці апеляційним судом не підлягають.
Місцевий суд при призначенні покарання ОСОБА_6 дотримався вимог ст. 65 КК України: врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винуватого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання.
Окрім того, суд обґрунтовано взяв до уваги, що обвинувачений хворіє на тяжку хворобу - гемофілію, за якої кров втрачає здатність нормально згортатися, у зв'язку з чим останній періодично проходить лікування в спеціалізованому закладі охорони здоров'я. У ОСОБА_6 спостерігається схильність до кровотеч різної локалізації, що створює постійну загрозу для його життя. Обвинуваченому рекомендовано: профілактику травматизму, введення медичного препарату кожні 48 годин внутрішньовено та ендопротезування. Останнім часом стан здоров'я ОСОБА_6 погіршився, внаслідок чого йому 19 квітня 2024 року встановлено першу групу інвалідності безтерміново. Згідно з висновком про умови та характер праці, обвинувачений потребує постійної сторонньої допомоги.
Також судом при призначенні ОСОБА_6 покарання були враховані обставини, що його пом'якшують, - щире каяття й активне сприяння розкриттю злочинів -, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З огляду на викладене, твердження прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, зокрема призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, є безпідставним.
Отже, колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_6 місцевим судом, відповідає тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і його особі та є справедливим.
У звязку з цим не підлягають також задоволенню доводи апеляційної скарги прокурора про неодхіднісчть зарахуванння в строк покарання з 01. 02.2024 року по 25. 05. 2024 року з розрахунку три дні цілодового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Відповідно до ст. 72 КК України ОСОБА_10 підлягає зарахуванню в строк відбування покарання у виді пробаціного нагляду лиш строк попереднього ув'язення з 29.01.2024 року по 31.01.2024 року із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дня пробаційного арешту.
У резолютивній частині вироку суд першої інстанції конкретно не вказав у строк відбування якого покарання ним зарахоний строк попереднього ув'язнення.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково, вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 - змінити.
Відповідно до ст. 72 КК України ОСОБА_10 зарахувати в строк відбування покарання у виді пробаціного нагляду, строк попереднього увязення з 29.01.2024 року по 31.01.2024 року із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дня пробаційного арешту.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення, касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4